Ухвала суду № 137077689, 02.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 червня 2026 року Справа № 520/13835/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не підготовки висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та не подання його до Головного управління Національної гвардії України;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України підготувати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду та подати його до Головного управління Національної гвардії України відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 09 серпня 2022 року № 484.

Вважаю, що цей адміністративний позов необхідно залишити без руху, виходячи з наступних мотивів.

Щодо обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують вказані обставини.

За змістом пункту 9 частини п`ятої статті 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод або інтересів позивача.

Позивач у адміністративному позові наводить аргументи про те, що 18.04.2024 звернувся до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України із заявою, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю його батька відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», втім відповіді на зазначену заяву не отримав, однак жодних доказів підтвердження звернення із такою заявою не нанводить у позовній заяві та не додає таких до адмінітративного позову.

Відтак позивачу необхідно зазанчити про такі докази або надати докази звернення до відповідача 18.04.2024 із відповідною заявою.

Щодо строку звернення до суду із адміністративним позовом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до правових позицій викладених Верховним Судом у постановах від 11. 04.2024 (справа № 990/135/22), від 28.09.2023 (справа №140/2168/23), від 02.04.2024 (справа № 560/8194/20), ч. 1 ст. 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення законом строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

У ч. ч. 2, 3 ст. 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду - день, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ дізналася та повинна була дізнатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Спірні правовідносини виникли, щодо звернення 18.04.2024 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України із заявою, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю його батька.

Згідно із ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.

Шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду почав свій відлік з 18.05.2024 у зв`язку з неотриманням відповіді на заяву і тривав до 18.11.2024.

До суду позивач звернувся 28.05.2026, тобто з пропуском 6-місячного строку.

Копія листа відповідача від 13.04.2026 № 49/05/13-Ч-176-Аз та від 05.05.2026 № 40/05/13-Ч-207-Аз, яким надана відповідь на звернення позивача, свідчить про те, що вчиняти активні дії, спрямовані на з`ясування обставин порушених проав, позивач почав вчиняти лише у квітні 2026 року. Лист відповідача від 13.04.2026 та 05.05.2026 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Натомість позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до суду та не навів при цьому жодних поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, позивачу належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску за позовними вимогами, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

Щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду.

Згідно зі ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач наводить аргументи про те, що звільнений від сплати судового збору відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 є членом сім`ї загиблого (померлого) Захисника України та звільняється від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Суд зазначає, що відповідно до ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" рішення підприємств, установ і організацій, які надають пільги, можуть бути оскаржені до районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської ради або до районного (міського) суду. Ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Проте, предметом даного спору не є оскарження рішення підприємства, установи і організації, які надають пільги, тому позивач не може бути звільнений від сплати судового збору і на підставі ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Отже, позивачем не надано до суду документу про сплату судового збору або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Відтак позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання адміністративного позову до суду.

Відповідно до пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач подав адміністративний позов з доданими до нього документами за допомогою підсистеми "Електронний суд".

Отже, в силу приписів ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 1064,96 грн.

Відтак позивачу необхідно здійснити оплату судового збору у розмірі 1064,96 грн, за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;_____, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При цьому, позивач повинен надати суду оригінал або копію платіжного документа про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин приходжу переконання, що оскільки адміністративний позов подано без додержання вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, а відтак таку необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 295 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат.

Керуючись статтями 169, 248, 259, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом п`яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М. І. Садова