Рішення № 137077676, 03.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 червня 2026 р. справа № 520/6369/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовомПриватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7,м. Харків,61036, код ЄДРПОУ39220630) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21034, код ЄДРПОУ 43997544) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Національні традиції" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2026/000015/2 від 02.02.2026 року та картку відмови № UA401060/2026/000018 від 02.02.2026 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позову та у відповіді на відзив позивач вказав, що надані до митного оформлення документи містять повні і достовірні відомості про митну вартість товару і не містять жодних розбіжностей, тому виключають будь-які які сумніви у заявленій митній вартості.

Відповідачем у відзиві на позов зазначено, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість.

Інші заяви по суті спору учасники не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 09.06.2025 року між ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ (Покупець) та RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO (Продавець) укладено контракт № RTTF20250609.

04 грудня 2025 року між ПП НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ та RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO укладено Додаткову угоду № б/н до Контракту, в якій сторони домовилися внести зміни до ст.14 Контракту, у зв`язку зі зміною індексу в адресі Покупця.

05 грудня 2025 року між ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ та RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO укладено додаткову угоду №б/н до Контракту, якою доповнено ст. 3 Контракту щодо розширення кола вантажовідправників.

Абзацами 1, 2 статті 1 Контракту визначено, що: За цим договором Продавець зобов`язується поставити Покупцеві товари в асортименті. Покупець зобов`язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору.

Абзацом 2 статті 2 Контракту встановлено: Загальна кількість і асортимент Товару, що поставляється, складається з партій, кількість яких визначається в комерційному рахунку на кожну поставку.

Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту: Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.

Згідно зі ст. 4 Контракту: Ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США.

Відповідно до абз. 2 ст. 5 Контракту: Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

02 лютого 2026 року позивачем подано до відповідача електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 26UA401060001299U8 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 42830,59 доларів США, разом із декларацією подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року; Коносамент (Bill of lading) № UC2025120501 від 05.12.2025 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 9244 від 26.01.2026 року; Декларація (Dispatch note model T1) № 26PL322080NS4ISJK9 від 23.01.2026 року; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-01/02-2026 від 02.02.2026 року; Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTTF20250609 від 09.06.2025 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 04.12.2025 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 05.12.2025 року; Видаткова накладна № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року (з перекладом); Відвантажувальна специфікація №251201/2 від 01.12.2025 року (з перекладом); Комерційна пропозиція №RAJHANS20250602 від 02.06.2025 року (з перекладом); Лист №01/23-1 від 23.01.2026 року з інформацією від ПП НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ, що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; Лист №01/23-2 від 23.01.2026 року з інформацією від ПП НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ, що страхування вантажу не здійснювалося; Лист №251201/3 від 01.12.2025 року з інформацією від продавця про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист №251201/4 від 01.12.2025 року з інформацією від продавця про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист №251201/5 від 01.12.2025 року з інформацією від продавця про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Лист №251201/6 від 01.12.2025 року з інформацією від продавця про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист №251201/7 від 01.12.2025 року з інформацією від продавця про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); Прейскурант (прайс-лист) №251018/1 від 18.10.2025 року (з перекладом); Якісний опис №251201/1 від 01.12.2025 року (з перекладом).

02.02.2026 року відповідачем направлено позивачу повідомлення № 938526 (копія повідомлення надається у додатках), в якому зазначалося: Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

02.02.2026 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення відповідача, в яких позивач зазначив:

- у відповіді № 02/02/26-28 щодо надання додатків до контракту Вказано, що додаткові угоди №б/н від 04.12.2025 року та №б/н від 05.12.2025 року до Контракту № RTTF20250609 від 09.06.2025 року подані одночасно з митною декларацією № 26UA401060001299U8 та вже знаходяться у відповідача.

- у відповіді № 02/02/26-29 щодо надання інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару пунктом 5 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надаються за наявності. Усі необхідні та наявні у ПП НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ документи надано та вже знаходяться у Відповідача.

- у відповіді № 02/02/26-30 щодо надання транспортних (перевізних) документів, документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів пункт 6 ч.2 ст. 53 МК України містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відповідно до ст. 3 Контракту № RTTF20250609 від 09.06.2025 року встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються

Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ПП НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів не вимагається.

- у відповіді № 02/02/26-31 щодо надання документів, що містять відомості про вартість страхування Вказано, що одночасно з митною декларацією № 26UA401060001299U8 надано лист продавця №251201/3 від 01.12.2025 року, а також лист ПП НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ №01/23-2 від 23.01.2026 року на підтвердження того факту, що страхування вантажу не здійснювалося.

02.02.2026 року відповідачем направлено позивачу повідомлення № 938537 в якому зазначалося: Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 09.06.2025 RTTF20250609 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта 20-01/02-2026 від 02.02.2026 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна та майнових прав, затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначені врахунку-фактурі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну; - інформацію, наведену листі в калькуляції RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 не можна вважати достовірною, адже заздалегідь (за 2 місяці) не можливо передбачити вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи на такому складному маршруті; - Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. Керуючись положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

02.02.2026 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення № 938537 відповідача, в яких позивач зазначив:

- у відповіді № 02/02/26-32 щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається У відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ вказаних документів не вимагається.

- у відповіді № 02/02/26-33 щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) За контрактом № RTTF20250609 від 09.06.2025 року не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом продавця №251201/7 від 01.12.2025 року. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 МК України надання ПП НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається.

- у відповіді № 02/02/26-34 щодо надання виписки з бухгалтерської документації Вказано, Статтею 5 Контракту № RTTF20250609 від 09.06.2025 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

- у відповіді № 02/02/26-35 щодо надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару Вказано, що прайс-лист №251018/1 від 18.10.2025 року ПП НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ подано разом із митною декларацією № 26UA401060001299U8 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 02/02/26-36 щодо копії митної декларації країни відправлення Вказано, що декларацію № 26PL322080NS4ISJK9 від 23.01.2026 року ПП НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ подано разом із митною декларацією № 26UA401060001299U8 та вже знаходиться у Відповідача.

- у відповіді № 02/02/26-37 щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів Вказано, що висновок експерта № 20-01/02-2026 від 02.02.2026 року, підготовлений ТОВ Одеський аукціонний центр ПП НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ подано разом з митною декларацією № 26UA401060001299U8 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 02/02/26-38 пунктом 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Прайс-лист №251018/1 від 18.10.2025 року ПП НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ подано разом із митною декларацією № 26UA401060001299U8 та він додатково підтверджує правильність визначення митної вартості товарів декларантом.

- у відповіді № 02/02/26-39 Вказано, відповідно до ст. 3 Контракту № RTTF20250609 від 09.06.2025 року встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією № 26UA401060001299U8 Відповідачу надано калькуляцію собівартості товару № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року, а також лист продавця №251201/6 від 01.12.2025 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме CPT, а не FOB.

- у відповіді № 02/02/26-40 Вказано, п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа. Відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку, в інвойсі № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року. Висновок експерта №20-01/02- 2026 від 02.02.2026 року наданий як додатковий документ, на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару.

- у відповіді № 02/02/26-41 Вказано, що п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено. Статтею 5 Контракту № RTTF20250609 від 09.06.2025 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК Українинадання ПП НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ таких документів на законодавчому рівні не вимагається

У зв`язку з тим, що подані документи не спростовували в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої найнижчої митної вартості оцінюваних товарів та ненаданням позивачем всіх витребовуваних додаткових документів, відповідачем прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2026/000015/2 від 02.02.2026 року та картку відмови № UA401060/2026/000018 від 02.02.2026 року.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмоврю, позивач звернувся до суду з цим позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (далі - МКУ) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО Інспектор).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, вартості.

Згідно з Угодою про застосування статті VII ГАТТ первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1.

При цьому статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.

Згідно із статтею 51 МКУ, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III МКУ.

Відповідно до частини 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МКУ).

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом у відповідності до ст. 54 МКУ, під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до Угоди про застосування статті VII ЕАТТ, розділу III Митного кодексу України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476), та поданих до митного оформлення документів.

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Відповідно до частини 4 статті 320 МКУ форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

У частині контролю за митною вартістю товарів такими митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів.

Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій № 476 робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірка документів, що містять відомості про страхування; перевірки включення/не включення складових митної вартості; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ; порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення Інспектор.

При цьому, згідно глави 5 Методичних рекомендацій № 476 спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та інформація, отримана з мережі Інтернет, можуть використовуватися як джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.

Системний аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що виявлені митницею розбіжності у поданих до митного оформлення документів правомірно зумовили початок процедури митних консультацій.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 1) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

2)у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності, декларанта було зобов`язано надати додаткові документи на виконання частини 3 та 4 статті 53 МКУ.

Оцінюючи підстави для прийняття оскаржуваних рішень, суд встановив таке.

Щодо посилання митного органу, що позивачем не підтверджено всі складові митної, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 49 МК України Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товару ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари та інші предмети, які підлягають митному обкладенню, на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку- фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські; плата за використання об`єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Судом встановлено, що у поданих позивачем до відповідача документах на підтвердження митної вартості містяться всі необхідні складові для її визначення. Так, вартість товару у доларах США/ м зазначена у прайс-листі №251018/1 від 18.10.2025.

Інвойсом № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року визначено умову поставки CPT, що підтверджує включення витрат на транспортування у вартість товару.

Листом продавця №251201/6 від 01.12.2025 року, відповідно до якого вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Суд дійшов до висновку, що інвойсом № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року підтверджено умову поставки СРТ, відповідно до якої витрати на транспортування включено у вартість товару, а також підтверджено і вартість самого товару.

Страхування вантажу за інвойсом не здійснювалося, що підтверджується листом продавця №251201/3 від 01.12.2025 року та листом ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» №01/23-2 від 23.01.2026 року.

Отримання платежів від третіх осіб не передбачено Контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується листом продавця №251201/7 від 01.12.2025 року.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсу № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується вже наявним листом продавця №251201/4 від 01.12.2025 року.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсу № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року ліцензування не передбачено, що підтверджується листом продавця №251201/5 від 01.12.2025 року та листом ПП

Таким чином, усі вищезазначені документи, що підтверджують складові митної вартості товару за митними деклараціями № 26UA401060001299U8 від 02.02.2026 року, були передані відповідачу та вже перебували в його розпорядженні. Розбіжностей у наданих документах не виявлено.

Крім того, позивач неодноразово наголошував у відповідних листах-повідомленнях на наявності у відповідача всіх необхідних документів, однак ці доводи відповідачем не були враховані.

Щодо прайс-листа, суд зазначає, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Суд зазначає, що висновки експерта не є первинними документами, які підтверджують вартість імпортовано товару, оскільки не є обов`язковими документами в розумінні Митного кодексу України (частина друга статті 53), які підтверджують митну вартість товару, такі висновки експерта носять консультаційний характер і не підлягають перевірці чи оцінці митним органом.

Надані позивачем висновки експерта не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, а є додатковими документами на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, адже ціна, вказана в інвойсах, відповідає ринковій вартості товару, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Щодо умов оплати банківських платіжних документів, суд зазначає таке.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що

стосуються оцінюваного товару, надаються за умови, якщо рахунок сплачено.

У відповідності до абзацу 2 ст. 5 Контракту: Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Судом встановлено, що Інвойсами № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року передоплату не визначено (не встановлено).

За таких обставин суд дійшов висновку, що на момент митного оформлення товару оплата за нього не була здійснена, а відтак у позивача були відсутні банківські платіжні документи, які могли б бути подані митному органу. Тому неподання таких документів не може розцінюватися як неподання документів, необхідних для підтвердження митної вартості товару, та не свідчить про наявність розбіжностей чи недостовірності відомостей щодо заявленої митної вартості.

Щодо умов поставки, суд зазначає таке.

Згідно ст. 3 Контракту: «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі».

Отже, поставка товарів здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010 згідно умови поставки, яку сторони зазначають у відповідному інвойсі.

Відповідно до Інвойс № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року, в якому визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Названим місцем призначення відповідно до інвойс №RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025, у відповідності до статті 3 Контракту, визначено Україну, у зв`язку з чим витрати на транспортування включені у вартість товару на всьому маршруті транспортування до названого місця призначення України.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що витрати на транспортування та витрати, пов`язані з транспортуванням товару до України, включені у вартість товару, а тому не підлягають додатковому включенню до митної вартості.

На виконання статті 3 Контракту сторони визначили та погодили у відповідних інвойсах умову поставки CPT, у зв`язку з чим припущення відповідача про застосування іншої умови поставки, зокрема FOB, є безпідставними.

Суд зазначає, що умова поставки FOB (Free On Board вільно на борту судна) застосовується виключно при морських перевезеннях і передбачає, що покупець несе витрати з перевезення товару після його завантаження на судно. Натомість такі умови не відповідають положенням Контракту № TMT20240408 від 08.04.2024 року, який передбачає поставку товару на умовах CPT.

У листі продавця №251201/6 від 01.12.2025 року прямо вказано, що він виданий щодо Контракту та щодо інвойсу № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року.

У вказаному листі продавець прямо зазначив: «Повідомляємо, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару».

Отже, листом продавця №251201/6 від 01.12.2025 року також підтверджено, що за конкретним інвойсом № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року та за конкретним Контрактом у вартість товару включено вартість перевезення, логістики, вантажно- розвантажувальних робіт.

Калькуляція собівартості № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року, відповідно до якої до ціни товару включено вантажні перевезення (Freight transportation).

Вантажні перевезення і є витратами на транспортування (витратами з доставки), тобто, витратами на транспортування, навантаження, вивантаження товару та обробки оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням.

Автотранспортна накладна (CMR) № 9244 від 26.01.2026 року, у графі 5 якої міститься пряме посилання на інвойс № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року, в якому визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. CMR № 9244 від 26.01.2026 року чітко вказує всі відомості та обставини відправлення та переміщення партії товару, а саме:

У графі 4 CMR місцем навантаження товару є GDANSK, POLAND.

У графі 3 CMR місцем розвантаження є Україна, що узгоджується з умовами ст. 3 Контракту та інвойсом № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року.

Тобто, Польща було транзитним/проміжним пунктом розвантаження товару, після якого товар надійшов вже до названого (кінцевого) місця призначення в Україну, що відповідає умовам поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Дана CMR № 9244 від 26.01.2026 року кореспондується з усіма іншими наданими документами на підтвердження включення витрат за п.п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МКУ у ціну товару до кінцевого місця призначення України.

Прейскурант (прайс-лист) №251018/1 від 18.10.2025 року, у якому також зазначено умову поставки CPT Харків, Україна.

Тобто, вартість товару розраховано із включенням у таку вартість вартості витрат на транспортування/пов`язаних із транспортуванням на умовах поставки CPT Kharkiv, Ukraine, яка, більш того, кореспондується із ціною, що вказана в інвойсі № RAJHANS/NT20251201 від 01.12.2025 року.

У наданому під час митного оформлення коносаменті прямо зазначено «CARGO IN TRANSIT TO UKRAINE», що в перекладі означає «ВАНТАЖ ТРАНЗИТОМ В УКРАЇНУ».Тобто, GDANSK, POLAND було транзитним / проміжним пунктом розвантаження товару, після якого товар вже надійшов до названого (кінцевого) місця призначення в Україну.

У коносаменті зазначено «FREIGHT PREPAID» (ФРАХТ З ПЕРЕДОПЛАТОЮ), що підтверджує включення витрат на транспортування/ пов`язаних із транспортуванням до ціни товару.

З урахуванням викладеного суд вважає доведеним, що витрати на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару були включені до його ціни та не підлягали додатковому врахуванню при визначенні митної вартості. Такий висновок підтверджується умовами поставки CPT Kharkiv, Ukraine, зазначеними в інвойсі, а також іншими документами, поданими декларантом до митного оформлення.

Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

-невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

-неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

-невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Досліджуючи аргументи учасників справи щодо виявлених розбіжностей, суд зазначає, що виявлення розбіжностей у наданих до митного оформлення документів має наслідком початок процедури митних консультацій, утім, якщо внаслідок ретельної перевірки числових значень складових митної вартості перевірки митним органом не буде виявлено недоліків стосовно визначення митної вартості товарів за ціною контракту, рішення про коригування митної вартості не приймається.

Існування у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти необхідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, частин першої, другої та п`ятої ст. 54, ст.58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

В означеному контексті суд враховує правову позицію Верховного Суду України від 21 березня 2023 року по справі №815/5817/17: митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості і може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Зазначені митницею розбіжності та недоліки документів на підтвердження митної вартості товару у своїй сукупності не можуть свідчити про неможливість застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, внаслідок помилкового тлумачення відповідачем норм митного законодавства та неуважного вивчення документів, зокрема, щодо зазначення умов оплати товару, умов його поставки, деталей заповнення обов`язкових документів в частині зазначення номеру контейнера, тощо, що призвело до надмірного формалізму та прийняття необґрунтованих рішень.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що митницею протиправно прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) та рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Щодо посилань учасників справи на правові позиції Верховного Суду суд зазначає, що учасниками справи не наведено обґрунтувань стосовно тотожності правовідносин у цьому спорі та у вказаних постановах, зокрема, щодо подібності договірних умов та імпортованих товарів, самостійно судом такої тотожності не встановлено, що виключає можливість їх застосування до спірних правовідносин за умови врегулювання цього спору нормами права, що не допускають множинності тлумачення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 3-5 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Представником позивача надано до суду копії договору про надання правничої допомоги №б/н від 17.03.2026, додаткові угоди №№1 та 2 до договору про надання правової допомоги від 17.03.2026, платіжну інструкцію №293146 від 19.03.2026 на суму 54000 грн.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт, суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.134 КАС України).

Відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу , у зв`язку з тим, що цей спір є справою незначної складності.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що даний спір підпадає під визначення справ незначної складності та розглядався за правилами ст.ст.257-262 КАС України.

Такий спір також не може вважатися складним як і з огляду на наявність численної судової практики, так і того, що обсяг аналізованих адвокатом документів не був надмірним або складним.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням того, що позовні вимоги у справі задоволено, оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу, а також те, що їх сума була не співмірною зі складністю предмета спору та обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи із критеріїв розумності та пропорційності оплати послуг адвоката, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 39220630) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21034, код ЄДРПОУ 43997544) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2026/000015/2 від 02.02.2026 року та картку відмови № UA401060/2026/000018 від 02.02.2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21034, код ЄДРПОУ 43997544) на користьПриватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 39220630) судовий збір у сумі 6478 (шість тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 17 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21034, код ЄДРПОУ 43997544) на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 39220630) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 03 червня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ