Ухвала суду № 137077627, 03.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

03 червня 2026 року Справа № 520/33044/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мороко А.С. від участі у розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить суд:

- заяву присяжного Скриннікова В. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №520/33044/24 прийняти до розгляду та задовольнити шляхом призначення до перегляду судового рішення;

- заяву про перегляд судового рішення у справі №520/33044/24 розглядати в загальному порядку для можливості надання додаткових пояснень та додаткових доказів, що забезпечує позивачу доступ до судочинства (ст. ст. 6, 13 Конвенції).

01.06.2026 до Харківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про відвід судді Мороко А.С., оскільки на думку позивача, в діях головуючого судді наявні обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості цього судді.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що суддею Мороко А.С. здійснено передчасне формування упередженої думки, що, як зазначає позивач порушує принцип змагальності. Також позивач зазначає, що суддею ігнорується процесуальна капітуляція та пасивність відповідача в частині не надання заперечень та відзиву на зави позивача, що на думку заявника підтверджує законність його вимог у даній справі. Окрім цього, позивач зазначає, що суддею Мороко А.С. ігнорується постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2026 по справі №420/8446/25, яка на думку позивача підтверджує протиправність дій ДСА щодо присяжних.

Ухвалою судді від 01.06.2026 передано справу № 520/33044/24 для вирішення питання про відвід судді.

Зазначену справу з приводу розгляду заяви про відвід судді відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025 передано судді Садовій М.І.

Розгляд заяви про відвід судді здійснюється без повідомлення учасників справи у відповідності до ч. 8 ст. 40 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 40 КАС України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Дослідивши подану заяву про відвід судді та доводи, викладені в ній, суд зазначає наступне.

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід (самовідвід) судді, передбачений ст. ст. 36, 37 КАС України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 39 КАС України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід та може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Отже, за умовами ст. 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Як на підставу для відводу судді позивач наводить те, що суддя Мороко А.С. передчасно сформував упереджену думку, чим порушив принцип змагальності, а також проігнорував процесуальну пасивність відповідача, який не подав заперечень чи відзиву, що, на думку позивача, підтверджує законність його вимог. Крім того, суддя не врахував постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2026 у справі №420/8446/25, яка, за твердженням позивача, підтверджує протиправність дій ДСА щодо присяжних. Позивач просить задовольнити заяву про відвід судді-доповідача Мороко А.С.

Відносно наведених аргументів позивачем, суд прийшов наступного.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв.

Згідно з усталеною практикою ЕСПЛ існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі "Олександр Волков проти України", заява №21722/11).

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.

Разом з цим, суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2024 у справі № 380/2696/21.

Проаналізувавши аргументи, якими позивач обґрунтовує заявлений відвід судді, вважаю, що доводи про необ`єктивність та/або упередженість судді є безпідставними, адже в заяві не наведено, а судом не встановлено фактів прояву суддею прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті розгляду цієї справи. Не встановлено й інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді цієї справи судді та викликали б необхідність у її відводі.

Суд наголошує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Проаналізувавши доводи, наведені у заяві про відвід судді, вважаю, що ця заява не містить будь-яких об`єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді, зокрема таких, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цієї судді як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію".

Враховуючи наведене вище, обставини, які наведені позивачем у заяві про відвід судді не підтверджують наявність підстави передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а тому суд прийшов висновку про безпідставність, необґрунтованість та недоведеність заявленого відводу судді, а відтак у такому необхідно відмовити.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мороко Анастасії Сергіївни від участі у розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 03.06.2026.

Суддя М. І. Садова