Ухвала суду № 137076848, 03.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 червня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/10710/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув у письмовому провадженні заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №440/10710/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Суд:

- визнав протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 10.12.2020 по 21.01.2022 з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";

- зобов`язав Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 10.12.2020 по 21.01.2022 (за вирахуванням фактично сплачених сум) з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", премії у розмірі 73% посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 11 календарних років служби, виходячи з грошового забезпечення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №440/10710/23 - без змін.

Рішення суду набрало законної сили 02.12.2024, а 24.03.2025 позивачу виданий виконавчий лист.

Відомості про відкрите виконавче провадження відсутні.

18.05.2026 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, що того ж дня передана головуючому судді для розгляду.

У поданій заяві представник позивача зазначила, що відповідач, виконуючи рішення суду про перерахунок грошового забезпечення позивача, безпідставно зменшив відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби, що призвело до зменшення загального розміру грошового забезпечення після перерахунку, замість застосування прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022. Також виплати інших складових грошового забезпечення не вказано до виплати в повному обсязі. Тобто рішення залишається не виконаним в повному обсязі, що є підставою звернення до суду для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Суд розглянув заяву представника позивача про здійснення судового контролю разом з матеріалами адміністративної справи та дійшов такого висновку.

Суд враховує, що предметом спору у справі №440/10710/23 була наявність підстав для перерахунку розміру грошового забезпечення позивача з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначених станом на 1 січня відповідного календарного року, а не станом на 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн.

На виконання рішення суду відповідач провів перерахунок грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн, 01.01.2021 - 2270,00 грн та 01.01.2022 - 2481,00 грн, що підтверджено наданим відповідачем розрахунком.

Своєю чергою, питання визначення конкретного розміру надбавки за особливості проходження служби суд не розглядав, оскільки в цій частині спору між сторонами не було.

А тому посилання представника позивача, що на виконання рішення суду у справі №440/10710/23 відповідач безпідставно зменшив розмір надбавки за особливості проходження служби свідчать про виникнення між сторонами нового спору, оскільки визначення конкретного відсоткового розміру згаданої надбавки не входило до предмета доказування у цій справі та у рішенні суду від 17.01.2024 не визначалось.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №440/10710/23 виконане відповідачем у спосіб, визначений судом у резолютивній частині рішення.

Заява представника позивача не містить посилань на невідповідність інших складових грошового забезпечення, нарахованих відповідачем на виконання судового рішення, вимогам судового акта.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У силу статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 381-1 КАС України у редакції Закону №4094-IX передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Так, згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №440/10710/23 виконане відповідачем у спосіб, визначений у його резолютивній частині.

Оскільки судове рішення виконане боржником у спосіб, визначений його резолютивною частиною, підстав для здійснення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі немає.

А тому, у задоволенні заяви адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 5, 14, 241, 243, 248, 256, 370, 372, 378, 381-1 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №440/10710/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Олександр КУКОБА