Ухвала суду № 137076611, 03.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13584/26

УХВАЛА

03 червня 2026 року Суддя Одеського окружного адміністративного суду, Бжассо Н.В., дослідив матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про зобов`язання вчинити дії щодо оформлення та видачі наказу (розпорядження) про звільнення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про зобов`язання вчинити дії щодо оформлення та видачі наказу (розпорядження) про звільнення, в якому позивач просить:

зобов`язати Виконавчий комітет Херсонської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 04059958) вчинити дії щодо оформлення та видачі ОСОБА_1 копії наказу (розпорядження) про його звільнення з посади заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Виконавчого комітету Степанівської сільської ради у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору (контракту) від 28.05.2019 року.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року залишено позов без руху та надано позивачу 10-денний термін для усунення недоліків адміністративного позову шляхом: надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом..

27.05.2026 від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом, в якій позивач вказує, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин, а саме: предметом даного спору є протиправна бездіяльність Відповідача, яка полягає у безперервному невиконанні безумовного законодавчого обов`язку щодо оформлення (прийняття) та видачі Позивачу копії наказу про звільнення, тобто правопорушення є триваючим. Відмова Відповідача визнавати свої обов`язки правонаступника, попри наявність рішення суду про стягнення заробітної плати, створила для Позивача ситуацію тривалого порушення його прав. Також, позивач зазначає, що позивач не проявляв пасивності, а вчасно розпочав захист своїх прав у встановленому законом порядку. Вже 05 червня 2025 року ним було подано позов до Херсонського міського суду (справа № 766/8855/25, провадження № 2/766/10170/25). Суддя Херсонського міського суду ухвалою від 24 червня 2025 року відкрила провадження у справі, офіційно визнавши цей спір підсудним цивільному суду та встановивши відповідність позову вимогам ЦПК України. Справа перебувала на розгляді понад вісім місяців. Протягом цього часу суд призначав засідання (зокрема на 07.10.2025), розглядав клопотання сторін та здійснював інші процесуальні дії. Лише 10 лютого 2026 року суд (у межах провадження № 2/766/3872/26) дійшов висновку про необхідність закриття провадження через належність спору до адміністративної юрисдикції.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

З позовом до суду позивач звернувся 26.05.2026 року.

Суд встановив, що 22 серпня 2024 року позивач отримав лист-відповідь Виконавчого комітету Херсонської міської ради № 3-4373 від 22.08.2024 щодо вирішення питання про оформлення та видачі ОСОБА_1 копії наказу (розпорядження) про його звільнення.

Тобто, 22.08.2024 року позивачу було достеменно відомо про порушення його прав.

В подальшому, 05 червня 2025 року позивачем було подано позов до Херсонського міського суду (справа № 766/8855/25, провадження № 2/766/10170/25).

10 лютого 2026 року Херсонський міський суд (у межах провадження № 2/766/3872/26) дійшов висновку про необхідність закриття провадження через належність спору до адміністративної юрисдикції.

Факт звернення позивача із позовом до суду загальної юрисдикції, дійсно є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.

Однак, суддя зазначає, що позивач після закриття провадження у справі № 766/8855/25 не звернувся до Одеського окружного адміністративного суду у місячний строк із позовом, тому строк звернення до суду пропущений не з поважних причин.

Щодо посилань позивача на триваюче правопорушення, суддя вказує, що КАС України визначає чіткі строки звернення до суду у справах що стосуються питання проходження публічної служби, а тому вказані доводи не є такими, що підтверджують поважність підстав пропуску строку звернення до суду.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених.

У справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

Вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

Законодавець законодавчо закріпив, що підставою для поновлення пропущеного строку може бути наявність обставин, які зумовили обмеження можливості реалізувати своє право на судовий захист протягом строку, встановленого законом.

Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Суд враховує що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18)щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. Так, зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Суд наголошує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, позивач не надав доказів щодо наявності перешкод для звернення до суду із вказаним позовом у строк визначений законодавством.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.

Частиною першою вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про наявність підстав для повернення адміністративного позову.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Повернути позивачеві адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про зобов`язання вчинити дії щодо оформлення та видачі наказу (розпорядження) про звільнення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.В.Бжассо