Рішення № 137076600, 03.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25092/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.04.2025 року №155350009432 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 03.04.2025 року;

зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 за професією гірничий майстер підземний з повним робочим днем у шахті, що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розрахунку один місяць служби за три період проходження військової служби з 22.02.2015 р. по 18.03.2025 р., протягом якої він брав участь у здійсненні заходів і забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях з 20.07.2020 р. по 21.12.2017 р., з 25.09.2018 по 13.03.2019, з 16.05.2020 по 25.11.2020 р.;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 03.04.2025 року.

Стислий виклад позиції позивача.

У позовній заяві вказано, що позивач 03.04.2025 року звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.04.2025 р. №155350009432 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи

Так, за розрахунками відповідача, пільговий стаж становить 19 років 05 місяців 05 днів (на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, складає 09 років 08 місяців 13 днів, час навчання, що зараховується до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії 24 дні та час проходження військової служби в особливий період, що зараховується до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії- 09 років 07 місяців 28 днів).

Також, як вбачається з розрахунку стажу роботи до пільгового стажу позивача, роботи по Списку №1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідачем не зараховано: в розрахунку один місяць служби за три період проходження військової служби з 22.02.2015 р. по 18.03.2025 р., протягом якої позивач брав участь у здійсненні заходів і забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях з 20.07.2020 р. по 21.12.2017 р., з 25.09.2018 по 13.03.2019, з 16.05.2020 по 25.11.2020 р.

Позивач зазначає, що з 01.01.2013 - 18.03.2025 позивач працював гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті. Згідно військового квитка серії НОМЕР_1 від 29.01.2015 р., позивач проходив військову службу під час мобілізації з 22.02.2015 р. по 18.03.2025 р. (та по теперішній час). На час призову на військову службу під час мобілізації працював за професією: гірничий майстер підземний з повним робочим днем в шахті.

Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_2 від 08.10.2024 р. №327 в період проходження військової служби брав участь у здійсненні заходів і забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях з 20.07.2020 р. по 21.12.2017 р., з 25.09.2018 по 13.03.2019, з 16.05.2020 по 25.11.2020 р.

Як вказано у позові, в загальному підрахунку вказаний період проходження військової служби складає 10 років 26 днів цей період, на думку позивача, зараховується до пільгового стажу роботи по професії гірничий майстер підземний з повним робочим днем в шахті в потрійному розмірі (один місяць служби за три), тобто в кратному обчисленні та становить в кратному обчисленні 10 років.

Ці періоди не були зараховані відповідачем до пільгового стажу роботи по професії гірничий майстер підземний з повним робочим днем в шахті в потрійному розмірі (один місяць служби за три).

Тому, на переконання позивача, ст.57 Закону України «Про пенсійне забезпечення», наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014р., розрахунок пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію становить, - 39 років 10 місяць 08 днів, з них: за ст.114 (25 років непровідна професія) - 19 років 10 місяці 8 днів + 20 років період військової служби в кратності один місяць служби за три = 39 років 10 місяців)

Таким чином, як стверджує позивач, з наведеного розрахунку пільгового стажу та розрахунку відповідача очевидним є незарахування відповідачем періоду військової служби до пільгового стажу роботу по професії гірничий майстер підземний з повним робочим днем в шахті, один місяць служби за три.

На переконання позивача, на час призову на дійсну військову службу, він працював за професією, що надавала право на пенсію на пільгових умовах, а саме «підземний гірничий майстер підземний з повним робочим днем під землею», а тому, на думку позивача, він має право на зарахування періоду проходження військової служби, протягом якого він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, до стажу роботи за професією, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 статті 114 Закону України «Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в кратному розмірі відповідно до наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014р. «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років».

У додаткових поясненнях позивач також покликається на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 року у справі №640/13694/22.

Стислий виклад заперечень відповідача.

У відзиві відповідач, з покликанням на фактичні обставини справи та детально цитуючи норми законодавства, зазначає, що, відмовляючи в призначенні пенсії за віком Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виходило з наступних обставин.

Так, за твердженням відповідача, стаж позивача становить 28 років 11 місяців 19 днів, з них пільговий стаж становить 19 років 05 місяців 05 днів (на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, складає 09 років 08 місяців 13 днів, час навчання, що зараховується до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії 24 дні та час проходження військової служби в особливий період, що зараховується до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії 09 років 07 місяців 28 днів).

За результатом розгляду документів, до пільгового стажу не враховано період роботи з 28.07.2021 по 31.12.2021, оскільки відсутня довідка про пільговий характер роботи.

Враховуючи зазначене, вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Процесуальні дії у справі.

Суд ухвалою від 08.08.2025 відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України в електронній формі, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи, та витребував в порядку ст.80 КАС України у відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області:

заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 03.04.2025 року;

документи та матеріалів, які слугували підставою для прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення від 10.04.2025 року №155350009432 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 03.04.2025 року.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом та наданими доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.

Суд встановив, що 03.04.2025 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058.

Зазначена заява опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, згідно п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.04.2025 №15535009432 позивачу відмовлено в призначенні пенсії.

Як зазначено в означеному рішенні, згідно із частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон), працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон), право на призначення дострокової пенсії мають, зокрема, військовослужбовці, які брали участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, після досягнення чоловіками 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років.

У рішенні також зазначено, що вік заявника становить 39 років 06 місяців 02 дні. Стаж заявника становить 28 років 11 місяців 19 днів, з них пільговий стаж заявника становить 19 років 05 місяців 05 днів (на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 складає 09 років 08 місяців 13 днів, час навчання, що зараховується до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії 24 дні та час проходження військової служби в особливий період, що зараховується до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії 09 років 07 місяців 28 днів).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.04.2025 №15535009432 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право), відповідачем зараховано до пільгового трудового стажу, зокрема період військової служби в особливий період з 17.02.2015 до 27.07.2021 та з 02.01.2022 до 18.03.2025 без застосування кратності.

Вважаючи, що відповідач мав зарахувати період військової служби до пільгового стажу роботу по професії гірничий майстер підземний з повним робочим днем в шахті з розрахунку один місяць служби за три, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частина третя статті 4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону №1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті (абзац другий частини третьої статті 114 Закону №1058-IV).

За змістом частини п`ятої статті 114 Закону №1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі Постанова №202).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Приписами частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Отже, положення частини першої статті 14 Закону №1788-ХІІ аналогічного змісту положенню частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.

Наведені норми права дають підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV, статтею 14 Закону №1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників, професії яких містяться у Списку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. №202, або мати стаж роботи провідних професій, визначених статтею 14 Закону №1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV - не менше 20 років.

При цьому, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637 в редакції на час спірних відносин), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку зокрема приймаються військові квитки (пункт 6 Порядку №637).

Період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів (пункт 8 Порядку №637).

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку №637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Зазначене свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі №500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі №580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

У межах спірних правовідносин підлягає вирішенню питання правомірності рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.04.2025 №15535009432 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, а також наявності підстав для обчислення у кратному розмірі (один місяць за три) періодів участі позивача у здійсненні заходів і забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях з 20.07.2020 р. по 21.12.2017 р., з 25.09.2018 по 13.03.2019, з 16.05.2020 по 25.11.2020 р.

З матеріалів справи слідує, що підставою для відмови у призначенні пенсії визначено відсутність у позивача необхідного пільгового стажу роботи за професіями, передбаченими Постановою №202.

Щодо можливості зарахування спірних періодів участі позивача у здійсненні заходів і забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях до пільгового стажу за Списком №1 та до стажу підземних робіт, що дають право на пенсію незалежно від віку на підставі частини третьої статті 114 Закону №1058-IV у кратному розмірі (один місяць за три), суд зазначає таке.

Як вже зазначалось вище, відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку та має вичерпне нормативне регулювання, що виключає застосування механізмів, не передбачених цим Законом.

Абзац третій частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлює, що пільгове (кратне) обчислення стажу після 01.01.2004 застосовується виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Використання законодавцем формулювання «виключно» свідчить про імперативний та вичерпний характер цього переліку і виключає можливість поширення пільгового (кратного) обчислення стажу на інші види пенсій.

Як слідує з розрахунку стажу позивача, в тому числі пільгового (Форма РС-право), що міститься в матеріалах його пенсійної справи, періоди проходження ним військової служби, що включають спірні періоди були правомірно зараховані пенсійним органом до страхового стажу останнього в одинарному розмірі, як «Військова служба в особливий період».

Посилання позивача на пункт 2.3 Положення №530 на думку суду є безпідставним та необґрунтованим, оскільки він був прийнятий на виконання Закону №2262-ХІІ та є його підзаконним нормативним актом, який деталізує механізм обчислення вислуги років і прямо виключає його застосування до пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу.

Отже, наведені норми не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV.

Застосування кратного обчислення без прямої норми Закону №1058-IV фактично означало б штучне збільшення страхового стажу без відповідної сплати страхових внесків, що суперечить його правовій природі.

Верховний Суд у постанові від 19.03.2026 у справі №200/8094/24 також зауважив, що пункт 2.3 Положення №530 прямо встановлює застосування пільгового порядку обчислення вислуги років для відповідних пенсій, проте «крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу». Отже, сам підзаконний нормативний акт, на який покликається скаржник, містить пряму вказівку на неможливість поширення механізму кратного обчислення на пенсії, що призначаються відповідно до Закону №1058-IV. Ігнорування цього застереження призвело б до застосування норми всупереч її буквальному змісту та законодавчому призначенню. Таким чином, довід скаржника про необхідність застосування пункту 2.3 Положення №530 до спірних правовідносин є суперечливим та не відповідає буквальному змісту і системному аналізу відповідного нормативного регулювання.

Застосовуючи наведені висновки Верховного Суду, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для зарахування позивачу спірних періодів його військової служби у кратному обчисленні для цілей частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, а тому позовні вимоги останнього в цій частині не підлягають задоволенню. Такий підхід не обмежує права позивача на пенсійне забезпечення, оскільки періоди проходження військової служби зараховані до його страхового стажу відповідно до правил, установлених Законом №1058-IV, у їх фактичній тривалості та враховуються при визначенні права особи на призначення пенсії. При цьому позивач також може реалізувати право на інший вид пенсійного забезпечення, якщо для нього законом передбачено пільгове обчислення стажу.

Суд відхиляє покликання позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі №640/13694/22, оскільки означеною постановою визнано протиправними та нечинними:

пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393»;

підпункт 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393»;

пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393»;

пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393».

Суд зауважує, що Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» регулює порядок обчислення вислуги років, в тому числі на пільгових умовах у кратному розмірі один місяць служби за три місяці служби, для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі №640/13694/22 не впливає на порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За встановлених судом обставин та правового регулювання спірних правовідносин, висновків Верховного Суду у постанові від 19.03.2026 року у справі №200/8094/24, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.04.2025 №15535009432 є правомірним, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки суд дійшов висновку про правомірність рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, відсутні підстави для задоволення похідної позовної вимоги про зобов`язання призначити пенсію.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч.1. ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.

Керуючись ст.2, 5, 6, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дмитро БАБЕНКО

.