Рішення № 137075838, 02.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/3545/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Хіммелтек-УА" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальності "Хіммелтек-УА" код ЄДРПОУ 44752993 місцезнаходження: 81130, Львівська обл., Львівський р-н, с. Сокільники, вул. Об`їздна, буд. 4 (далі позивач) до Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, Львівська область м. Львів, вул. Т. Костюшка, 1 (далі відповідач), в якій позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2025/900503/2 від 29.08.2025;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064256;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2025/900540/2 від 01.10.2025;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064360.

Ухвалою від 04.03.2026 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 02.06.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларантом при поданні митної декларації надано усі документи, які містили конкретні числові значення щодо ціни, яка була сплачена за товар, що ввозився на територію України в режимі імпорту. Тому, на думку позивача, митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару. Зазначені митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для прийняття оскаржених рішень про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості товарів.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що відповідачем пропонувалося позивачу надати, зокрема: зовнішньоекономічний договір, та додатки до нього у разі їх наявності (Ордер, Заявку, Специфікацію); - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (Заявки, Акт виконаних робіт, платіжні документи);- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);- виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог статті 254 МКУ. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відтак, Львівська митниця, направляючи електронні повідомлення, вимагала подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які на думку позивача можуть підтвердити заявлену митну вартість. На вимогу митного органу декларантом додаткових документів не надано. За таких обставин, у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару.

Зазначає, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив ті ж самі мотиви що і у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Між ТОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» (Україна) (надалі «Покупець») та INVEST LINE SP. ZO.O. (Pabianice, Польща) (надалі «Продавець») 07.03.2025 укладено зовнішньоекономічний Контракт №01/01, відповідно до якого предметом є поставка текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу «товари» згідно Специфікації за цінами і в кількостях обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки на умовах FCA - Пабяніце (ІНКОТЕРМС 2020).

На підставі Контракту №01/01 від 07.03.2025 згідно рахунка - фактури (інвойсу) №0006/08/2025 від 26.08.2025 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 81 177,15 доларів США.

Декларантом, з метою оформлення вказаного товару 29.08.2025 подано до Львівської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер: №25UA209170074350U92 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: Товар №1- тканина, арт NO13, виготовлена з комплексних текстурованих поліамідних ниток (100% нейлон), пофарбована, полотняного переплетення, з поверхневою щільністю 135 г/м2, шириною 150см. Товар №2 тканина бавовняна з вмістом бавовни 58 мас.%, арт.1323, змішана із синтетичними штапельними волокнами (поліестер 39%, спандекс 3%), пофарбована, тип переплетення - ріпстоп, з поверхневою щільністю 225 г/м2, шириною 150см. Товар №3 - канина з поліефірних штапельних волокон арт.1106, пофарбована, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, саржевого переплетення, з поверхневою щільністю 260 г/м2, шириною 150см. Товар №4 - Тканина, арт. MM44 виготовлена з комплексних текстурованих поліефірних ниток (100% поліестер), вибілена, з поверхневою щільністю 160 г/м2, шириною 160см. Товар №5 - Поперечнов`язане трикотажне полотно, не ворсове, із синтетичних волокон (100% поліестер) арт. PLP21, пофарбоване, з поверхневою щільністю 210 г/м2, шириною 165 см. Товар №6 Поперечнов`язане трикотажне полотно, атр. KR22, не ворсове, із синтетичних волокон (97% поліестер, 3% спандекс), пофарбоване, з поверхневою щільністю 225 г/ м2, шириною 160 см. Товар №7 - Основов`язане трикотажне полотно, арт. KL20 піддане ворсуванню - начісуванню (не ворсове), із синтетичних (поліамідних) волокон (100% нейлон), пофарбоване, з поверхневою щільністю 200 г/м2, шириною 150 см. Товар №8 - Тканина вібілена, полотняного переплетення, арт.500, виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру, шириною, з урахуванням пругів (160) см. Товар №9 - Тканина з поліефірних штапельних волокон саржевого переплетення арт.1202, вибілена, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 155 г/м2, шириною 150см. Товар №10 - Тканина арт. MM44T, виготовлена з комплексних текстурованих ниток - 100% поліестер (поліефір), вибілена, полотняного переплетення, з поверхневою щільністю 160 г/м2, шириною 160см. Товар №11 - Тканина, арт NS1715, виготовлена з комплексних ниток з поліаміду (90% нейлон) та поліуретану (спандекс 10%), пофарбована, з поверхневою щільністю 175 г/м2, шириною 150см, переплетення полотняне. Товар №12 Поперечнов`язане трикотажне полотно, не ворсове, із синтетичних волокон (96% поліестер, 4% спандекс), арт. FK220, пофарбоване, з поверхневою щільністю 240 г/м2, шириною 160 см. Товар №13 - тканина з нетекстурованих комплексних поліефірних ниток (100% поліестер) арт. RG1408, пофарбована, покрита поліуретаном (ТПУ), з поверхневою щільністю 175 г/м2, шириною 160см.

Разом з тим, декларантом 29.08.2025 подано електронну тимчасову митну декларацію ІМ 40 ТН, щодо товару з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 тимчасової митної декларації: Товар №1: Тканина, виготовлена з комплексних текстурованих поліефірних ниток (100%) арт. MM43, пофарбована, з поверхневою щільністю 160 г/м2, шириною 150см. Товар №2: Тканина пофарбована, полотняного переплетення, арт.500, виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру, шириною, з урахуванням пругів (160) см. Товар №3: Тканина з поліефірних штапельних волокон саржевого переплетення, арт. 1202: пофарбована, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 155 г/м2, шириною 150см та відповідно здійснено митне оформлення цього товару 29.08.2025 за тимчасовою митною декларацією ІМ 40 ТН №25UA209170074341U7.

Декларантом одночасно з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу, згідно переліку та відповідно до умов, визначених частиною другою статті 53 Митного Кодексу України (далі МКУ), було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, а саме: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний Контракт №01/01 від 07.03.2025; рахунок-фактура (інвойс) №0006/08/2025 від 26.08.2025; специфікація до інвойсу №0006/08/2025 від 26.08.2025; сертифікат про походження товару №PL/MF/AR 0168453; банківський платіжний документ №9 від 27.08.2025 ; договір про надання послуг транспортного експедирування №192 від 04.10.2023; рахунок на оплату №888 від 26.08.2025 від виконавця договору № 192 від 04.10.2023; довідка про транспортно-експедиторські послуги б/н від 26.08.2025; автотранспортна накладна №26082025 від 26.08.2025; лист №26/08-2 від 26.08.2025 про те що страхування не проводилось; лист 26/08-1 від 26.08.2025 про те, що імпорт вантажу не підлягає ліцензуванню.

За результатами опрацювання наданих декларантом документів контролюючий орган запропонував декларанту надати додаткові документи.

29.08.2025 митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900503/2.

Таке рішення обґрунтовано тим що «За результатом аналізу встановлено наступні розбіжності та невідповідності»:

- відповідно п.1.1. Контракту № 01/01 від 07.03.2025, предметом Контракту є поставки текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу (товари), згідно Специфікації за цінами і в кількості обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки. До митного оформлення надано комерційний інвойс № 0006/08/2025 від 26.08.2025 р. та Специфікацію від 26.08.2025 р. до комерційного інвойсу № 0006/08/2025 від 26.08.2025р. Дані документи виставлені продавцем та підписані особою: Specjalist Tomasz Gala. Однак, така уповноважена особа не ідентифікується із компанією продавця, жодним із наданих документів та наявної інформації, що міститься у офіційних державних реєстрах Республіки Польща;

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Одним з таких документів є договір на перевезення. Відповідно до ЦМР перевізником є ПП DSM TRANS договір на перевезення з яким до митного оформлення не поданий, що не дає можливості митному органу здійснити перевірку числових значень складових митної вартості.

У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу надіслано: видаткові накладні, специфікація, прайс-лист, експортна декларація, лист Господарської палати, висновок експерта, заявка на перевезення вантажу, договір на перевезення Надіслані на вимогу митного органу додатково надані документи не усувають та не пояснюють встановлених розбіжностей. Інших документів на вимогу не надано. За результатами розгляду всіх наданих документів встановлено неподання документів, а саме: - виписку з бухгалтерської документації, інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, договір на перевезення.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: для товару 3 МД №UA100340/2025/315567 від 08.08.2025, де митна вартість становить 5,86 дол. США/кг.,для товару 4 МД №UA100100/2025/439921 від 28.07.2025, де митна вартість становить 5,54 дол. США/кг.,для товару 5,6 МД № UA205170/2025/23483 від 22.08.2025, де митна вартість становить 3.97 дол. США/кг., для товару 8, 10 МД №UA100340/2025/313745 від 09.06.2025, де митна вартість становить 5,82 дол. США/кг.,для товару 9 МД №UA100340/2025/315816 від 16.08.2025, де митна вартість становить 5,86 дол. США/кг., для товару 12 МД № UA408020/2025/30808 від 19.08.2025, де митна вартість становить 3,96 дол. США/кг. Коригування у зв`язку з відмінністю умов поставки не здійснювалося, оскільки митна вартість в джерелі визначена з урахуванням витрат до кордону України. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.

Щодо митного оформлення частини товару, оформленого за тимчасовою митною декларацією ІМ 40 ТН №25UA209170074341U7 від 29.08.2025, декларантом враховуючи ст. 261 МКУ 30.09.2025 подано електронну додаткову декларацію декларації, якій присвоєно номер: до тимчасової № 25UA209170084015U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: Товар №1 Тканина, виготовлена з комплексних текстурованих поліефірних ниток (100%) арт. MM43, пофарбована, з поверхневою щільністю 160 г/ м2, шириною з урахуванням пругів 153,1см. Товар №2 - Тканина пофарбована, полотняного переплетення, арт.500, виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру, шириною, з урахуванням пругів (166,1) см. Товар №3 Тканина з поліефірних штапельних волокон саржевого переплетення, арт. 1202: пофарбована, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 155 г/м2, шириною з урахуванням пругів 149см.

Одночасно з додатковою митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу, згідно переліку та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України (далі - МКУ), було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, а саме: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний Контракт №01/01 від 07.03.2025; рахунок-фактура (інвойс) №0006/08/2025 від 26.08.2025; специфікація до інвойсу №0006/08/2025 від 26.08.2025; сертифікат про походження товару №PL/MF/AR 0168453; банківський платіжний документ №9 від 27.08.2025 ; договір про надання послуг транспортного експедирування №192 від 04.10.2023; рахунок на оплату №888 від 26.08.2025 від виконавця договору № 192 від 04.10.2023; довідка про транспортно-експедиторські послуги б/н від 26.08.2025; автотранспортна накладна №26082025 від 26.08.2025; лист №26/08-2 від 26.08.2025 про те що страхування не проводилось; лист 26/08-1 від 26.08.2025 про те, що імпорт вантажу не підлягає ліцензуванню.

За результатами опрацювання наданих декларантом документів контролюючий орган запропонував декларанту надати додаткові документи.

01.10.2025 митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900540/2.

Таке рішення обґрунтовано тим що «За результатом аналізу встановлено наступні розбіжності та невідповідності»:

- відповідно п.1.1. Контракту № 01/01 від 07.03.2025 р., предметом Контракту є поставки текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу (товари), згідно Специфікації за цінами і в кількості обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки. До митного оформлення надано комерційний інвойс № 0006/08/2025 від 26.08.2025 р. та Специфікацію від 26.08.2025 р. до комерційного інвойсу № 0006/08/2025 від 26.08.2025 р. Дані документи виставлені продавцем та підписані особою: Specjalist Tomasz Gala. Однак, така уповноважена особа не ідентифікується із компанією продавця, жодним із наданих документів та наявної інформації, що міститься у офіційних державних реєстрах Республіки Польща.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Одним з таких документів є договір на перевезення. Відповідно до CMR 26082025 від 26.08.2025 перевізником є PRIVATE COMPANY DSM TRANS договір на перевезення з яким до митного оформлення не поданий, що не дає можливості митному органу здійснити перевірку числових значень складових митної вартості.

У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу надіслано: видаткові накладні, специфікація, прайс-лист, банківська платіжна інструкція, експортна декларація, лист Господарської палати, висновок експерта, заявка на перевезення вантажу. Надіслані на вимогу митного органу додатково надані документи не усувають та не пояснюють встановлених розбіжностей. Інших документів на вимогу не надано. За результатами розгляду всіх наданих документів встановлено неподання документів, а саме: - транспортні (перевізні) документи ( договір № 192 від 04.10.2023 р., що зазначений у заявці на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала:для товару 1) МД №25UA100100444092U8 від 10.09.2025, де митна вартість становить 5,54 дол. США/кг.,для товару 2) МД №25UA209230089655U5 від 22.09.2025, де митна вартість становить 5,53 дол. США/кг.,для товару 3) МД №25UA100340315816U7 від 16.06.2025,де митна вартість становить 5,86 дол. США/кг.Коригування у зв`язку з відмінністю умов поставки не здійснювалося, оскільки митна вартість в джерелі визначена з урахуванням витрат до кордону України. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.

Позивач не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, звернувся до суду з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою (частина перша статті 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається частиною другою статті 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у частині першій статті 58 вказаного Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 вказаного Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.

У частині шостій статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У частині першій статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.

У частині третій статті 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини другої вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У частинах третій-шостій статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У частинах четвертій, п`ятій статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті.

Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами частин першої, другої, четвертої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього Кодексу.

Обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у разі обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Водночас повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у разі, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України викладений у постановах Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 540/2605/18, від 06.05.2020 у справі № 140/1713/19, від 17.01.2022 у справі № 520/2000/19.

Як встановив суд, уповноважена особа декларанта для здійснення митного оформлення подала до відповідача:

Декларантом, з метою оформлення вказаного товару 29.08.2025 подано до Львівської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер: №25UA209170074350U92 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: Товар №1- тканина, арт NO13, виготовлена з комплексних текстурованих поліамідних ниток (100% нейлон), пофарбована, полотняного переплетення, з поверхневою щільністю 135 г/м2, шириною 150см. Товар №2 тканина бавовняна з вмістом бавовни 58 мас.%, арт.1323, змішана із синтетичними штапельними волокнами (поліестер 39%, спандекс 3%), пофарбована, тип переплетення - ріпстоп, з поверхневою щільністю 225 г/м2, шириною 150см. Товар №3 - канина з поліефірних штапельних волокон арт.1106, пофарбована, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, саржевого переплетення, з поверхневою щільністю 260 г/м2, шириною 150см. Товар №4 - Тканина, арт. MM44 виготовлена з комплексних текстурованих поліефірних ниток (100% поліестер), вибілена, з поверхневою щільністю 160 г/м2, шириною 160см. Товар №5 - Поперечнов`язане трикотажне полотно, не ворсове, із синтетичних волокон (100% поліестер) арт. PLP21, пофарбоване, з поверхневою щільністю 210 г/м2, шириною 165 см. Товар №6 Поперечнов`язане трикотажне полотно, атр. KR22, не ворсове, із синтетичних волокон (97% поліестер, 3% спандекс), пофарбоване, з поверхневою щільністю 225 г/ м2, шириною 160 см. Товар №7 - Основов`язане трикотажне полотно, арт. KL20 піддане ворсуванню - начісуванню (не ворсове), із синтетичних (поліамідних) волокон (100% нейлон), пофарбоване, з поверхневою щільністю 200 г/м2, шириною 150 см. Товар №8 - Тканина вібілена, полотняного переплетення, арт.500, виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру, шириною, з урахуванням пругів (160) см. Товар №9 - Тканина з поліефірних штапельних волокон саржевого переплетення арт.1202, вибілена, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 155 г/м2, шириною 150см. Товар №10 - Тканина арт. MM44T, виготовлена з комплексних текстурованих ниток - 100% поліестер (поліефір), вибілена, полотняного переплетення, з поверхневою щільністю 160 г/м2, шириною 160см. Товар №11 - Тканина, арт NS1715, виготовлена з комплексних ниток з поліаміду (90% нейлон) та поліуретану (спандекс 10%), пофарбована, з поверхневою щільністю 175 г/м2, шириною 150см, переплетення полотняне. Товар №12 Поперечнов`язане трикотажне полотно, не ворсове, із синтетичних волокон (96% поліестер, 4% спандекс), арт. FK220, пофарбоване, з поверхневою щільністю 240 г/м2, шириною 160 см. Товар №13 - тканина з нетекстурованих комплексних поліефірних ниток (100% поліестер) арт. RG1408, пофарбована, покрита поліуретаном (ТПУ), з поверхневою щільністю 175 г/м2, шириною 160см.

Декларантом 29.08.2025 подано електронну тимчасову митну декларацію ІМ 40 ТН, щодо товару з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 тимчасової митної декларації: Товар№1 Тканина, виготовлена з комплексних текстурованих поліефірних ниток (100%) арт. MM43, пофарбована, з поверхневою щільністю 160 г/м2, шириною 150см. Товар №2 Тканина пофарбована, полотняного переплетення, арт.500, виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру, шириною, з урахуванням пругів (160) см. Товар №3 - Тканина з поліефірних штапельних волокон саржевого переплетення, арт. 1202: пофарбована, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 155 г/м2, шириною 150см та відповідно здійснено митне оформлення цього товару 29.08.2025 за тимчасовою митною декларацією ІМ 40 ТН №25UA209170074341U7.

Декларантом одночасно з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу, згідно переліку та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України (далі МКУ), було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, а саме: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний Контракт №01/01 від 07.03.2025; рахунок-фактура (інвойс) №0006/08/2025 від 26.08.2025; специфікація до інвойсу №0006/08/2025 від 26.08.2025; сертифікат про походження товару №PL/MF/AR 0168453; банківський платіжний документ №9 від 27.08.2025 ; договір про надання послуг транспортного експедирування №192 від 04.10.2023; рахунок на оплату №888 від 26.08.2025 від виконавця договору № 192 від 04.10.2023; довідка про транспортно-експедиторські послуги б/н від 26.08.2025; автотранспортна накладна №26082025 від 26.08.2025; лист №26/08-2 від 26.08.2025 про те що страхування не проводилось; лист 26/08-1 від 26.08.2025 про те, що імпорт вантажу не підлягає ліцензуванню

Щодо митного оформлення частини товару, оформленого за тимчасовою митною декларацією ІМ 40 ТН №25UA209170074341U7 від 29.08.2025, декларантом враховуючи ст. 261 МКУ 30.09.2025 подано електронну додаткову декларацію декларації, якій присвоєно номер: до тимчасової № 25UA209170084015U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: Товар №1 - Тканина, виготовлена з комплексних текстурованих поліефірних ниток (100%) арт. MM43, пофарбована, з поверхневою щільністю 160 г/ м2, шириною з урахуванням пругів 153,1см. Товар №2 - Тканина пофарбована, полотняного переплетення, арт.500, виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру, шириною, з урахуванням пругів (166,1) см. Товар №3 Тканина з поліефірних штапельних волокон саржевого переплетення, арт. 1202: пофарбована, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 155 г/м2, шириною з урахуванням пругів 149см.

Одночасно з додатковою митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу, згідно переліку та відповідно до умов, визначених частиною 2 статті 53 Митного Кодексу України (далі МКУ), було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, а саме: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний Контракт №01/01 від 07.03.2025; рахунок-фактура (інвойс) №0006/08/2025 від 26.08.2025; специфікація до інвойсу №0006/08/2025 від 26.08.2025; сертифікат про походження товару №PL/MF/AR 0168453; банківський платіжний документ №9 від 27.08.2025; договір про надання послуг транспортного експедирування №192 від 04.10.2023; рахунок на оплату №888 від 26.08.2025 від виконавця договору № 192 від 04.10.2023; довідка про транспортно-експедиторські послуги б/н від 26.08.2025; автотранспортна накладна №26082025 від 26.08.2025; лист №26/08-2 від 26.08.2025 про те що страхування не проводилось; лист 26/08-1 від 26.08.2025 про те, що імпорт вантажу не підлягає ліцензуванню.

Як на підставу для прийняття оскаржуваних рішень стало те, що відповідно п.1.1. Контракту № 01/01 від 07.03.2025 р., предметом Контракту є поставки текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу (товари), згідно Специфікації за цінами і в кількості обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки. До митного оформлення надано комерційний інвойс № 0006/08/2025 від 26.08.2025 р. та Специфікацію від 26.08.2025 р. до комерційного інвойсу № 0006/08/2025 від 26.08.2025 р. Дані документи виставлені продавцем та підписані особою: Specjalist Tomasz Gala. Однак, така уповноважена особа не ідентифікується із компанією продавця, жодним із наданих документів та наявної інформації, що міститься у офіційних державних реєстрах Республіки Польща.

Як вбачається з матеріалів справи, повноваження особи Tomasz Gala на підписання документів від імені продавця INVEST-LINE SP. ZO.O. підтверджуються довіреністю від 01.07.2023, копія якої міститься в матеріалах справи. Зазначена довіреність раніше надавалася митному органу під час оформлення попередніх партій товарів за цим самим Контрактом №9/01 від 23.01.2023, що відповідачем не спростовано.

Також, суд зауважує, що законодавством України не встановлено типової форми інвойсу та вимог щодо його заповнення. Для зовнішньої торгівлі існує рекомендований формат рахунку-фактури (інвойсу), описаний у Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №6 від 1 вересня 1983 року «Типовий уніфікований рахунок-фактура для міжнародної торгівлі» (ECE/TRADE/148), згідно з якою наявність підпису не є обов`язковим реквізитом інвойсу. Листом Державної митної служби України від 01.03.2011 №11/3-10.10/3339-ЕП «Щодо необхідності наявності підпису особи на рахунках» роз`яснено, що відсутність підпису на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів рахунку (Invoice), складеному нерезидентом, не є підставою для відмови в митному оформленні товарів.

Інвойс №0006/08/2025 від 26.08.2025 містить усі необхідні для ідентифікації товару та його вартості реквізити: дату складання, найменування та реквізити продавця, найменування та реквізити покупця, найменування товарів, ціну товарів, загальну вартість, валюту оплати. Відповідачем не доведено, у який спосіб формальні сумніви у повноваженнях підписанта інвойсу впливає на числові значення складових митної вартості товару.

У постанові Верховного Суду від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 зазначено, що митний орган повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування; у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Розбіжності, на які посилається відповідач у цій частині, не стосуються предмета доказування і безпосередньо не впливають на числові значення складових митної вартості товару.

Відтак суд відхиляє такі доводи відповідача.

Щодо зауваження митного органу, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Одним з таких документів є договір на перевезення. Відповідно до ЦМР перевізником є ПП DSM TRANS договір на перевезення з яким до митного оформлення не поданий, що не дає можливості митному органу здійснити перевірку числових значень складових митної вартості.

Суд встановив, що 04.10.2023 між ТОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» (Клієнт) та ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування №192, відповідно до якого Експедитор приймає на себе зобов`язання від імені та за рахунок Клієнта організовувати перевезення вантажів автомобільним транспортом як на території України, так і за її межами.

В свою чергу, для виконання умов Договору №192, Експедитором ФОП ОСОБА_1 було залучено третю особу - на підставі Договору транспортного перевезення вантажів №1377 від 27.01.2025 - приватне підприємство «ДСМ ТРАНС», яке і здійснило перевезення вантажу.

З огляду на наведене приватне підприємство «ДСМ ТРАНС» є відображене в графах 16 та 23 автотранспортної накладної 26082025 від 26.08.2025.

Також в матеріалах справи міститься посередницький договір між перевізниками, зокрема, договір транспортного перевезення вантажу №1377 від 27.01.2025.

Суд також зазначає, що відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Отож, залучення експедитором третьої особи перевізника повністю відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Також, у наданій автотранспортній накладні №26082025 від 26.08.2025 наявні всі необхідні відомості, передбачені Конвенцією про договір міжнародного автотранспортного перевезення вантажів.

У постанові Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №380/1221/20 зазначено: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автотранспортного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару».

Більше того, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів частини 2 статті 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок, така інформація не може бути підставою для коригування митної вартості.

Таким чином, вартість перевезення є підтвердженою, а надані до митного оформлення документи в сукупності дозволяють перевірити достовірність декларування витрат на транспортування. Відповідач не навів жодних відомостей про те, у який саме спосіб наявність/відсутність прямого договору з фактичним перевізником впливає на визначення митної вартості.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару за основним методом.

Суд також зазначає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних Держмитслужби, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.

З оскаржених рішень видно, що джерелом коригування митної вартості задекларованого позивачем товару за резервним методом є митні декларації.

Проте, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), що додатково свідчить про необґрунтованість оскаржуваних рішення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійснення коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 8453, 57 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2025/900503/2 від 29.08.2025.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064256.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2025/900540/2 від 01.10.2025.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064360.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, Львівська область м. Львів, вул. Т. Костюшка, 1) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Хіммелтек-УА" (код ЄДРПОУ 44752993 місцезнаходження: 81130, Львівська обл., Львівський р-н, с. Сокільники, вул. Об`їздна, буд. 4) судовий збір у розмірі 8453 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят три) грн 57 коп.

Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.