Рішення № 137075831, 02.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5904/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ЄДРПОУ 20551088, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16 (далі відповідач), в якій просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №134750003816 від 08.01.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яким відмовлено ОСОБА_1 , у переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця (переведенні на інший вид пенсійного забезпечення) за нормами та у порядку встановленому Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 25.07.1994 по 13.04.2006 на посаді секретаря Кізлівської сільської Ради народних депутатів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 02.01.2026 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-ХІІ, пунктів 10 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII.

Ухвалою від 02.04.2026 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 13.04.2026 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № №229 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування. Відтак ГУ ПФУ в м. Києві протиправно відмовило в проведенні перерахунку пенсії.

Представник відповідача правом на подання відзиву не скористався, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

02.01.2026 позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII Про державну службу (далі - Закон № 889), як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 20 років.

За принципом екстериторіальності заяву позивача передано для розгляду до ГУ ПФУ в м. Києві, яким було прийнято рішення від 08.01.2026 №1134750003816 про відмову в частині переведення з пенсії за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком згідно Закону України Про державну службу, у зв`язку із недостатністю стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця.

Зазначено, що посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, а тому періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування при переході на посади віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування не можуть бути зараховані до стажу державної служби.

Вважаючи вказане рішення ГУ ПФУ в м. Києві протиправним, позивач звернулася з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон №3723-XII).

Згідно з частиною першою статті 37 Закону № 3723- ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Аналіз частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності в осіб, які мають не менш як 10 років стажу державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку, та перебування на час досягнення пенсійного віку на посаді державної служби, наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких в осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Статтею 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Також, відповідно означеного Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.

Пунктом 8 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону №3723-ХІІ стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» (діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VІІІ).

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно із пунктом 4 цього Порядку до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Аналіз наведених вище правових норм надає суду підстави для висновку, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зараховується до стажу державної служби.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених правових норм викладено у постановах Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №825/1453/18, від 11.04.2023 у справі №1.380.2019.003855, від 09.05.2023 у справі №560/928/20.

Як видно із записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , позивач працювала, зокрема:

25.07.1994 прийнята на роботу на посаду секретаря в Кізлівську сільську Раду народних депутатів;

24.05.1995 присвоєно 11-ий ранг державного службовця;

- 27.04.1998обрано секретарем Кізлівської сільської ради;

- 25.09.2001 прийняла присягу особи місцевого самоврядування;

- 18.04.2002 звільнена з посади секретаря Кізлівської сільської ради;

- 18.04.2002 обрана секретарем Кізлівської сільської ради;

- 12.10.2005 присвоєний десятий ранг, що відповідає п`ятій категорії рангів посадових осіб місцевого самоврядування;

- 13.04.2006 звільнена з посади секретаря Кізлівської сільської ради;

- 13.04.2006 обрано головою Кізлівської сільської ради;

- 13.04.2006 присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Суд звертає увагу, що відповідач не заперечує, що згідно з записами трудової книжки, позивач працювала в органах місцевого самоврядування.

Отже, з урахуванням вищеозначеного законодавства період позивача на відповідних посадах в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

Таким чином, позивач у відповідності до умов пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ на день набрання чинності вказаним Законом мала не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Відтак, враховуючи досягнення 60-річного віку та наявність відповідного страхового стажу, суд дійшов висновку, що позивач набула право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Відтак, суд встановив таке, що станом на дату звернення позивача до ГУ ПФУ у Львівській області (02.01.2026) у неї були наявні всі умови, які необхідні для призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу від 10.12.2015 №889, а саме:

- позивач досягла 60 річного віку;

- стаж державної служби станом на день набрання чинності Закону України Про державну службу від 10.12.2015 - понад 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

З огляду на вказане, суд вважає, що рішення №134750003816 від 08.01.2026 Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, яким відмовлено ОСОБА_1 , у переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця (переведенні на інший вид пенсійного забезпечення) за нормами та у порядку встановленому Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку про зобов`язання відповідача зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 25.07.1994 по 13.04.2006 на посаді секретаря Кізлівської сільської Ради народних депутатів та зобов`язати відповідача перевести позивача з 02.01.2026 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-ХІІ, пунктів 10 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення №134750003816 від 08.01.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яким відмовлено ОСОБА_1 , у переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця (переведенні на інший вид пенсійного забезпечення) за нормами та у порядку встановленому Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 20551088, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) періоди роботи з 25.07.1994 по 13.04.2006 на посаді секретаря Кізлівської сільської Ради народних депутатів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 20551088, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 02.01.2026 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 20551088, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.