Ухвала суду № 137075579, 03.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 червня 2026 року м. Київ № 361/4044/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами

за позовомОСОБА_1 доБроварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українипровизначення дії та рішень незаконними, скасування постанов, скасування арешту коштів, зобов`язання повернути кошти, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 (позивач / ОСОБА_1 ) звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (відповідач), в якому просить суд:

- визначити дії та рішення Головного державного виконавця Броварського відділу ДВС, ОСОБА_2 незаконними.

- скасувати Постанову б/н від 18.02.2026 року про відкриття виконавчого провадження № 80295826 від 18.02.2026 року.

- скасувати Постанову б/н від 18.02.2026 року про стягнення виконавчого збору до виконавчого провадження № 80295826 від 18.02.2026 року.

- скасувати Постанову б/н від 18.02.2026 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій до виконавчого провадження № 80295826 від 18.02.2026 року.

- скасувати Постанову б/н від 31.03.2026 року про закінчення виконавчого провадження № 80295826 від 18.02.2026 року.

- скасувати Постанову б/н від 31.03.2026 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП № 80295826 від 18.02.2026 року.

- скасувати арешт коштів на картковому рахунку (АТ «Ощадбанк» (Київська філія) рахунок НОМЕР_1 ) у сумі 1865,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят п`ять грн. 00) по виконавчому провадженню № 80295826 від 18.02.2026 року, накладений без Постанови.

- зобов`язати відповідача повернути протизаконно стягнуті кошти у сумі 1865,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят п`ять грн. 00) на рахунок позивача в АТ «Ощадбанк» (Київська філія) НОМЕР_1 .

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну (немайнову) шкоду, що була вчинена діями та бездіяльністю працівниками Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в розмірі 54 022,00 грн. (п`ятдесят чотири тисячі двадцять дві гривні 00 копійок).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2026 справу розподілено судді Савчаку С.П.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України передано на розгляд за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 справу розподілено судді Жуковій Є.О.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано одне із основоположним прав людини право на справедливий суд, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав.

В національному законодавстві дане право випливає із положень Конституції України, у частині другій статті 55 якої закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Реалізація права на суд залежить як від інституційних та організаційних чинників, так і від особливостей здійснення окремих судових процедур.

Практикою Європейського суду з прав людини, сформованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) визначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Приписами пунктів 3, 5, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 КАС України з огляду на наступне.

Щодо необхідності уточнення змісту позовних вимог.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

За змістом наведених норм особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, має вказати в позовній заяві обставини порушення прав по відношенню до себе або інших осіб, внаслідок чого порушено таке право.

Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.

Відповідно до частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Звернувшись до суду з цим позовом, позивач, зокрема, заявляє наступні позовні вимоги:

- визначити дії та рішення Головного державного виконавця Броварського відділу ДВС, ОСОБА_2 незаконними.

- скасувати арешт коштів на картковому рахунку (АТ «Ощадбанк» (Київська філія) рахунок НОМЕР_1 ) у сумі 1865,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят п`ять грн. 00) по виконавчому провадженню № 80295826 від 18.02.2026 року, накладений без Постанови.

- зобов`язати відповідача повернути протизаконно стягнуті кошти у сумі 1865,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят п`ять грн. 00) на рахунок позивача в АТ «Ощадбанк» (Київська філія) UА 843226690000026203032021653.

Суд зазначає, що сформовані позивачем, позовні вимоги, в зазначеній частині, фактично унеможливлюють їх розгляд в порядку адміністративного судочинства, оскільки позовні вимоги не відповідають положенням статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд акцентує увагу позивача на те, що нормами чинного Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено право адміністративного суду у разі задоволення позову приймати рішення щодо визначення дії та рішень незаконними, скасування арешту коштів та щодо зобов`язання повернути протизаконно стягнуті кошти.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити прохальну частину позовної заяви у відповідності до приписів статті 5, 160-161, Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначене судом, не є надмірним проявом формалізму, оскільки суд вчиняє відповідні процесуальні дії передбачені положеннями чинного Кодексу адміністративного судочинства України для визначення ефективного способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу, у разі задоволення позовних вимог на користь позивача.

При цьому, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Щодо судового збору.

Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду:

- адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" передбачено, що з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.

При цьому, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем заявлено 5 (п`ять) позовних вимоги немайнового характеру та вимоги майнового характеру, ціна яких становить 54 527,00 грн.

Отже, відповідно до приписів Закону України Про судовий збір, сума судового збору повинна становити 6389,76 грн. (за вимоги немайнового характеру: 5324,80 грн. та за вимоги майнового характеру 1064,96 грн.).

Натомість, згідно з виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Щодо строку звернення до суду.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з приписами статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Таким чином, процесуальним законодавством регламентовано строки звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Зі змісту позовних вимог слідує, що предметом оскарження в цій справі, зокрема, є постанови державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, які були прийняті 18 лютого 2026 року.

Про оскаржувані постанови ОСОБА_1 дізналася 18 лютого 2026 року через інформаційний сервіс «Дія», про що позивач самостійно зазначає в позовній заяві (а.с.3).

Відтак, останнім днем звернення до суду з позовом про оскарження постанов відповідача, прийнятих 18.02.2026, було 01.03.2026. Водночас до суду з цією позовною заявою, позивач звернулася 07.04.2026, а отже із суттєвим пропуском десятиденного строку звернення до суду, встановленого положеннями статті 287 КАС України.

При цьому, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимоги та докази поважності причин його пропуску, до позовної заяви не долучено.

За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Принагідно, суд звертає увагу позивача на те, що положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску строку, які можна визнати поважними чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №140/1770/19 зазначила, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

У постанові від 13 березня 2024 року у справі № 420/9728/23 Верховний Суд вказав, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Подібний висновок викладений Верховним Судом також у постановах від 18 січня 2024 року у справі № 520/10732/21, від 24 січня 2024 року у справі № 2040/7854/18, від 14 лютого 2024 року у справі № 120/3250/22.

Щодо необхідності долучення доданих до позовної заяви документів.

Відповідно до частини 1, 4 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зі змісту наведених норм вбачається, що КАС України покладає обов`язок на позивача подати разом з позовною заявою докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Водночас, матеріали справи не містять доданих до позовної заяви документів, а саме додатків №10 18, які зазначені позивачем як документи, що додаються до позовної заяви.

Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:

- позовної заяви з уточненою прохальною частиною у відповідності до приписів статті 5, 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- документа про сплату судового збору у розмірі 5058,56 грн. (Отримувач коштів ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог в частині оскарження постанов відповідача, прийнятих 18.02.2026, вказавши поважні підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску;

- копії доданих до позовної заяви документів, а саме додатків №10-18.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Жукова Є.О.