Ухвала суду № 137075548, 03.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

03 червня 2026 року Київ № 320/17447/25

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

розглянувши заяву представника відповідача про виправлення описки в судовому рішенні в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )доВійськової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити діївстановив:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо ненарахування та невиплати Позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як військовослужбовцю який звільнився з військової служби за станом здоров`я;

- зобов`язати Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу одноразову грошову допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як військовослужбовцю який звільнився з військової служби за станом здоров`я;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та виплату Позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення з включенням до складу місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, сплаченої Позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та з врахуванням раніше здійснених виплат;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та виплату Позивачу індексації грошового забезпечення з включенням до складу місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, сплаченої Позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та з врахуванням раніше здійснених виплат;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та виплату Позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з включенням до складу місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, сплаченої Позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, індексації грошового забезпечення, та з врахуванням раніше здійснених виплат.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.

Представником відповідача подано заяву про виправлення описки в судовому рішенні, а саме просив викласти резолютивну частину, з урахуванням власних думок щодо належності викладу порядку слів в резолютивній частині.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Відповідно до частини другої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання про внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Описка у розумінні статті 253 КАС України - це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні, зокрема ухвалі, описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 800/520/16 (провадження № 11-684сап18) та постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 804/5600/16.

Статтею 250 КАС України визначено, що судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Слід зазначити, що інститут виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні має вкрай важливе значення у будь-якому виді судочинства та покликаний на усунення неточностей судового рішення, які впливають на можливість його реалізації. Водночас процесуальний закон не надає суду права змінити суть постановленого рішення шляхом виправлення описки. Зміна у такий спосіб суті рішення суду, яке набрало законної сили, суперечить принципу правової визначеності. Виходячи із прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення.

Як вбачається з заяви позивача, останній просить у спосіб, що явно суперечить процесуальному закону та усталеній судовій практиці, фактично змінити зміст рішення суду, виклавши резолютивну частину, з урахуванням власних думок щодо належності назви додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, що не змінює сутті рішення, а також не впливає на виконання рішення суду.

Такі дії представника відповідач свідчать про свідоме уникнення виконання рішення суду або затягування процесу виконання рішення суду, що за своєю суттю свідчить про зловживання процесуальними правами, що може призвести до накладення санкцій за такі дії.

Суд зауважує, що виправлення описки в даній частині повністю або частково може змінити зміст рішення та висновки зроблені судом.

Слід зазначити, що зміна мотивувальної і резолютивної частин судового рішення, що призводить до кардинальної зміни змісту цього рішення, не є виправленням недоліку судового рішення (дефекту судового акта), оскільки такі дії суперечитимуть самій процедурі здійснення правосуддя.

Суд зауважує, що незгода сторони із судовим рішенням не може бути підставою для виправлення описки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про виправлення описки в рішенні суду від 16 жовтня 2025 року є не обґрунтованою, а тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 243, 248, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача про виправлення описки залишити без задоволення.

Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Білоноженко М.А.