Ухвала суду № 137074854, 03.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття звіту про виконання судового рішення

03 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4925/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 38629032) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року по справі №260/4925/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704; зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки та премію за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 з врахуванням посадового окладу і окладу за військове звання, які визначені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року по справі №260/4925/25 апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі №260/4925/25 без змін.

Рішення суду набрало законної сили 29.12.2025 року.

18 травня 2025 року позивач подав до суду заяву про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області подати звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року по справі №260/4925/25.

Свою заяву мотивує тим, що відповідач не виконує рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі № 260/4925/25 у повному обсязі. Заявник зазначає, що хоча на виконання рішення суду йому було здійснено виплату грошових коштів, однак із наданого відповідачем розрахунку вбачається, що при проведенні перерахунку було змінено структуру грошового забезпечення, зокрема зменшено відсотковий розмір премії, що призвело до зменшення загального розміру належних до виплати сум. Крім того, матеріальна допомога на оздоровлення за 2022 рік та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, на думку заявника, не були нараховані та виплачені в повному обсязі. У зв`язку з цим заявник вважає, що рішення суду фактично залишається невиконаним, що є підставою для встановлення судового контролю за його виконанням та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року заяву представника позивача про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано Державну службу України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 року у справі №260/4925/25.

27 травня 2026 року від відповідача надійшов звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року.

Відповідач у поданому звіті зазначає, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 року у справі №260/4925/25 виконано у повному обсязі. На обґрунтування цього вказує, що для виконання судового рішення було видано наказ Головного управління ДСНС України у Закарпатській області від 24.02.2026 №79-НК/52, яким визначено складові грошового забезпечення позивача за спірний період, зокрема встановлено посадові оклади, оклади за спеціальним званням, надбавки та розміри премій. Зазначається, що перерахунок здійснено на підставі первинних бухгалтерських документів, матеріалів особової справи позивача та інших нормативних і організаційно-розпорядчих документів, які діяли у відповідні періоди, у зв`язку з чим відповідач просить суд прийняти поданий звіт про виконання судового рішення.

Позивачем не було подано до суду заперечення на звіт відповідача про виконання судового рішення.

Розглянувши матеріали заяви, звіт щодо виконання судового рішення та заяву позивача, суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії. Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини).

Обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Питання, пов`язані із здійсненням судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані статтею 382, 382-1, 382-2 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно ч.ч.1-3 ст.382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Статтею 382-2 КАС України передбачено, що суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.ч.1-6 ст.382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.

Частиною п`ятою статті 382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення, що стосується виплати заборгованості з пенсії (ухвала від 13.03.2025 у справі №640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов`язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.

Одночасно в іншій ухвалі від 03.03.2025 у справі №160/5259/20 Верховний Суд відзначив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

В ухвалі від 03.04.2025 у справі №560/1080/19 Верховний Суд вважав за необхідне зазначити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов`язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення. При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин. У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Зокрема, перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині п`ятій статті 382-3 КАС України. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Зокрема, суд повинен з`ясувати, чи вживалися суб`єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п`ятої статті 382-3 КАС України.

Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

Щодо факту виконання рішення суду у даній справі, суд встановив наступне.

Так, рішенням суду у вказаній адміністративній справі встановлено право позивача на перерахунок та виплату грошове забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки та премію за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 з врахуванням посадового окладу і окладу за військове звання, які визначені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, з урахуванням раніше виплачених сум.

У поданому звіті про виконання рішення суду у даній справі представник відповідача повідомив, що з метою виконання рішення суду видано наказ від 24.02.2026 №79-НК/52, яким визначено складові грошового забезпечення позивача за спірний період, включаючи посадові оклади, оклади за спеціальним званням, надбавки та премії.

З наказу видно, що відповідачем використано саме ті оклади, які відповідають прожитковим мінімумам відповідних років: 2020 рік 10600 грн., 2021 рік 11450 грн., 2022 рік 12510 грн., 2023 рік 13540 грн.

Із поданого зразку здійснення перерахунку розміру грошового забезпечення відповідно до рішення суду від 21.07.2025 року №260/4925/25 судом встановлено, що в 2020 році різниця в матеріальній допомозі становить - 79,75 грн.; в 2021 році + 1618,50 грн.; в 2022 році - 1714,55 грн.; в 2023 році + 2101,40 грн. Загальна сума становить 1549,94 грн.

На підтвердження фактичного виконання рішення суду по справі №260/4925/25 відповідачем надано розрахунок виплати по КЕКВ 2112, відповідно до якого нараховано кошти в сумі 1549,94 грн. в тому числі: 12347,83 грн. грошового забезпечення, 236,43 грн. податку на доходи фізичних осіб та 65,68 грн. військового збору

Відтак, з урахуванням наданих відповідачем доказів, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області належним чином виконано рішення суду, оскільки здійснила відповідний перерахунок грошового забезпечення позивача та надала обґрунтований розрахунок на підтвердження його проведення.

Разом з тим, суд зазначає, що сам по собі факт незгоди позивача з результатами такого перерахунку, зокрема щодо зменшення відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року, не свідчить про невиконання судового рішення. Вказані обставини виникли після набрання законної сили судовим рішенням та у випадку, якщо позивач вважає такі дії протиправними він не позбавлений права на їх оскарження у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд вважає, що ухвалене на користь позивача рішення в цій справі на даний час виконано в повному обсязі, що підтверджується наданими суду копіями розрахунків, відповідно до яких позивачу здійснено перерахунок грошового забезпечення, а тому поданий відповідачем звіт підлягає прийняттю.

Керуючись статтями 248, 254, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі №260/4925/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Я. М. Калинич