Рішення № 137074831, 03.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3124/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Сідака Павла Петровича, звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 квітня 2026 року - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

2. Зобов`язати НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 квітня 2026 року, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №260/7217/25, залишеного без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року, відповідачем було виплачено індексацію грошового забезпечення. Однак при цьому передбачену законодавством компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення протиправно не виплачено.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати суду оригінал доказу сплати (доплати) судового збору у розмірі 1331,20 грн. Недоліки позовної заяви усунуто в строк, наданий судом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

29 травня 2026 року представником відповідача, через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №260/7217/25, на яке посилається позивач, було виконано у добровільному порядку та у строки, визначені законодавством. При цьому відповідач наголосив, що судовим рішенням на військову частину не було покладено обов`язку щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а тому правові підстави для здійснення такої виплати відсутні. Також відповідач вказав, що до моменту набрання рішенням суду законної сили спірні суми не були нараховані, у зв`язку з чим відсутній факт прострочення виплати нарахованого доходу.

Крім того, відповідач послався на положення Закону №2050-ІІІ та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001, зазначивши, що компенсація виплачується лише у разі затримки виплати вже нарахованих доходів, які не мають разового характеру. На думку відповідача, право на компенсацію втрати доходів у зв`язку із затримкою виплати індексації грошового забезпечення виникло лише після внесення змін до статті 2 Закону №2050-ІІІ Законом №1214-ІХ від 04.02.2021, тоді як індексацію позивачу було нараховано та виплачено за період, що передував зазначеним змінам. З огляду на це відповідач вважає, що правові підстави для виплати компенсації у даному випадку відсутні.

Також відповідач зазначив, що позивач не звертався до військової частини із заявою про нарахування та виплату компенсації відповідно до Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, а тому будь-якого рішення про відмову у її виплаті не приймалося. У зв`язку з цим відповідач вважає, що права позивача не були порушені, а звернення до суду є передчасним. Посилаючись на практику Верховного Суду, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , проходила військову службу в органах Державної прикордонної служби України, в тому числі у НОМЕР_4 прикордонному загоні.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону ДПС України від 11 липня 2025 року №274-ОС «Про особовий склад» виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення штаб-сержанта ОСОБА_1 , звільненої з військової служби в запас без наданням права носіння військової форми одягу, наказом начальника загону від 12.06.2025 №643-ОС з 11 липня 2025 року.

Вважаючи протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону щодо неправильного нарахування та виплати грошового забезпечення, а саме індексації, у період із 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, ОСОБА_1 оскаржила таку в судовому порядку.

Так, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №260/7271/25, залишеного без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії в/ч, які полягають у застосуванні у період із 29.01.2020 по 19.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань. Зобов`язано в/ч здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби із врахуванням раніше виплачених сум, за період з 29.01.2020 по 31.12.2020, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01.01.2020; - 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01.01.2021; з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022; з 01.01.2023 по 19.05.2023, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України н 2023 рік» станом на 01.01.2023. В решті позовних вимог відмовлено.

23 квітня 2026 року на виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі №260/7271/25 від 04 березня 2026 року НОМЕР_4 прикордонний загін перерахував на рахунок ОСОБА_1 суму в розмірі 169483,99 грн. грошового забезпечення. При цьому компенсацію втрат частини доходів нараховано та виплачено не було.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі Закон №2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі Порядок).

Відповідно до ст.1 Закону №2050, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Ст.2 Закону №2050 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами в розумінні ст.2 Закону №2050 слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, сума індексації грошових доходів громадян.

Відповідно до ст.3 Закону №2050, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно ст.4 Закону №2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Вищевказане кореспондується також з нормами Порядку.

Таким чином, провівши правовий аналіз зазначених законодавчих норм, суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, індексації).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення, а право на отримання такої особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17, від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19, від 09 серпня 2022 року у справі №460/4765/20.

Окрім того, Верховний Суд у поставові від 20.10.2022 року у справі №140/862/19 та ухвалі від 01.05.2024 року у справі №600/4650/23-а наголосив, що «з системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу».

Судом встановлено, що передбачена законодавством сума грошового забезпечення ОСОБА_1 у встановлені строки виплачена не була. З огляду на що суд вважає, що позивач має право на отримання передбаченої Законом №2050 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати такого грошового забезпечення, зокрема індексації, нарахованої та виплаченої у зв`язку із проходженням військової служби, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норми, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 квітня 2026 року - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Зобов`язати НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 квітня 2026 року, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич