Рішення № 137074648, 02.06.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/2401/24

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову ОСОБА_1 у переході на пенсію за віком за Закону України "Про державну службу" у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи па посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;

- зобов`язані Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 06.11.2023, при цьому розмір пенсії обчислити на підставі довідок № Г-1745/14/1 від 03.11.2023 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державною службовця, №Г-1745/14/1 від 03.11.2023 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. виданих Житомирською районною державною адміністрацією, зарахувавши ОСОБА_1 період проходження військової служби (служби в радянській армії) з 10.04.1979 по 09.05.1981 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу". Однак рішенням від 10.11.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило йому в такому переведенні, зазначивши, що стаж заявника на державній службі складає 17 років 11 місяців 20 днів. Станом на 01.05.2016 року на посадах державної служби не перебував. Таким чином, на перехід на пенсію по Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 права немає. Водночас, позивач вказав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно не зараховано йому до періоду проходження військової служби (служби в радянській армії) з 10.04.1979 по 09.05.1981, та як наслідок порушило його право на отримання пенсії. У зв`язку із цим, він звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Житомирській області) подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відмітив, що підстави для переходу на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII з урахуванням довідки - немає, у зв`язку з відсутністю 20 років стажу роботи на посадах державних службовців до 01.05.2016.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Одеській області) подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зауважив, що підставою для винесення вищевказаного рішення послугувало те, що позивач станом на 01.05.2016 не працював на посадах, які відносяться до категорії посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (надалі по тексту Закон №3723-XII) та не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-ХII та актами Кабінету Міністрів України. З наведеного вбачається, що Головним управлінням рішення про відмову позивачу у переведенні на пенсію відповідно до Закону №889 прийнято на підставі норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

06.11.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив перевести його із пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

На виконання вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1), за принципом екстериторіальності вищезазначену заяву розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

За наслідками розгляду поданої позивачем заяви та доданих до неї документів, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняло рішення від 10.11.2023 №064150005560, яким відмовило позивачу у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" через те, що стаж заявника на державній службі складає 17 років 11 місяців 20 днів. Станом на 01.05.2016 року на посадах державної служби не перебував, тому на перехід на пенсію по Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 права немає.

Про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення від 10. 11.2023 про відмову у перерахунку пенсії позивача було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 20.11.2023.

У позовній заяві, позивач вказав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно не зараховано йому до вказаного стажу період проходження ним військової служби (служби в радянській армії) з 10.04.1979 по 09.05.1981.

Вважаючи протиправною відмову у переведенні його з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частини першої статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV(далі - Закон №1058-IV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

До 01 травня 2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване Законом України від 16.12.1993 року №3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон №3723-XII).

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10.12.2015 року №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону було визнано таким, що втратив чинність Закон України від 16.12.1993 року №3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723.

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу") право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного вище віку (62 роки для чоловіків та 60 років для жінок) працювали на посадах державних службовців; або мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець передбачив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закон України від 16.12.1993 року №3723-XII "Про державну службу". Такі умови визначені пунктами 10 та 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ.

Так, згідно з пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), за останньою зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13 лютого 2019 року за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду 04 квітня 2018 року у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18).

Отже, не зважаючи на те, що з 01.06.2016 року Закон України від 16.12.1993 року №3723-XII "Про державну службу" втратив чинність, після вказаної дати особи, що працювали на державній службі за дотримання передбачених пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ умов та за наявності, передбачених статтею 37 Закон України від 16.12.1993 року № 3723-XII "Про державну службу» підстав, мають право на пенсію державного службовця.

Таким чином, аналіз вищезазначених правових норм статті 37 Закон України від 16.12.1993 року № 3723-XII "Про державну службу" та пунктів 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України від 10.12.2015 року №889-VIII "Про державну службу" свідчить, що після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктом 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-XII вік і страховий стаж.

Відтак, після 01.05.2016 для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-XII вік, страховий стаж та стаж державної служби особи має відповідати наступним умовам:

- особа має досягти: 62-річного віку для чоловіків та 60-річного віку для жінок;

- особа повинна мати страховий стаж, передбачений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який становить 35 років для чоловіків та 30 років для жінок 30 років;

- особа має перебувати станом на 01.05.2016 на державній службі та мати станом на цю дату стаж державної служби понад 10 років; або ж особа повинна мати стаж державної служби понад 20 років незалежно від того, чи перебувала вона станом на 01.05.2016 на державній службі.

З матеріалів справи слідує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 10.11.2023 №064150005560 позивачу було відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно статті 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-XII "Про державну службу" у зв`язку з тим, що стаж заявника на державній службі складає 17 років 11 місяців 20 днів. Станом на 01.05.2016 року на посадах державної служби не перебував. Таким чином, на перехід на пенсію по Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 права немає.

Водночас, період проходження позивачем військової служби (служби в радянській армії) з 10.04.1979 по 09.05.1981 до стажу його роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, не був зарахований.

Щодо не зарахування позивачу до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, періоду проходження ним військової служби (служби в радянській армії) з 10.04.1979 по 09.05.1981 , суд зазначає наступне.

Стаж державної служби обчислюється відповідно до статті 46 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229.

Водночас, пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до 01 травня року обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло раніше.

До набрання чинності Законом №889-VІІІ державної служби до набрання, обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (далі - Порядок №283), додатку до нього та інших нормативно-правових актів.

Таким чином, обчислення стажу державної служби за період роботи до 01.05.2016 (до моменту набрання чинності Законом №899) здійснюється відповідно до Порядку №283.

Абзацом 1 пункту 2 Порядку №283 встановлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців.

Разом з тим, статтею 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у редакції частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Нормами абзацу 2 частини 1 статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції Закону №328-V від 03.11.2006 року, встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 3 Порядку №283 до стажу державної служби включається стаж військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. При цьому до стажу державної служби осіб включаються усі види військової служби, які вони проходили у Збройних Силах та інших військових Формуваннях України та колишнього СРСР до 01 травня 2016 року.

Враховуючи положення зазначених правових норм, періоди військової служби як до 01 травня 2016 року так і після 01 травня 2016 року зараховуються до стажу державної служби.

У зв`язку з цим, період проходження позивача військової служби (служби в радянській армії) з 10.04.1979 по 09.05.1981 підлягає зарахуванню до стажу його роботи на посадах державної служби, що враховується при визначенні наявності права на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".

Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області безпідставно не зарахувало позивачу до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, який враховується при визначення наявності права на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", періоду проходження ним військової служби (служби в радянській армії) з 10.04.1979 по 09.05.1981, що становить 2 роки 01 місяць 00 днів.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що загальний розмір стажу роботи позивача на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, з урахуванням підтвердженого пенсійним органом стажу позивача у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 10.11.2023, становить понад 20 років, що є достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

З огляду на правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 10.11.2023 №064150005560 про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Однак, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Застосовуючи механізм захисту та ефективного відновлення порушених прав позивача, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати позивачу до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, який враховується при визначенні наявності права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", період проходження ним військової служби (служби в радянській армії) з 10.04.1979 по 09.05.1981, а також перевести його з 06.11.2023 із пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

При цьому, періодом, за який суд задовольняє вимоги щодо переведення позивача із пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є період з 06.11.2023, оскільки відповідно до частини 3 статті 45 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви про таке, що у спірних правовідносинах відбулося 06.11.2023.

Також суд зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, дії зобов`язального характеру щодо зарахування періодів до стажу позивача, а також щодо переведення з одного виду пенсії на інший має вчинити саме той територіальний орган Пенсійного фонду України, що був визначений за принципом екстериторіальності, як орган, що вирішував питання про наявність підстав для такого переведення та здійснював підрахунок стажу роботи позивача на посадах державної служби, тобто в даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Проте, порушення прав позивача з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області під час розгляду справи судом встановлено не було, оскільки оскаржуване рішення про відмову в переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а тому заявлені до нього позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо перерахунку та виплатм пенсії відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 03.11.2023, суд зазначає таке.

Обов`язок нарахувати та виплатити позивачу пенсію за наявності законних підстав покладається на відповідача.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, а тому суд дійшов висновку, що питання про виплату пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII, з визначенням розміру пенсії відповідно до довідок про заробітну плату від 03.11.2023 для призначення пенсії державного службовця, без переведення на такий вид пенсії є передчасним, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, ЄДРПОУ: 20987385) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, який враховується при визначенні наявності права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", періоду проходження ним військової служби (служби в радянській армії) з 10.04.1979 по 09.05.1981.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 10.11.2023 №064150005560 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, який враховується при визначенні наявності права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", період проходження військової служби (служби в радянській армії) з 10.04.1979 по 09.05.1981, та перевести з 06.11.2023 із пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-XII "Про державну службу".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 червня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович