Ухвала суду № 137074595, 03.06.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви про відвід

03 червня 2026 року м. Житомир справа № 640/6348/22

категорія 104000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши заяву про відвід суддів у справі за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", Ради адвокатів України, треті особи: Рада адвокатів міста Києва, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішення, зобов`язання утриматись від вчинення дій,

установив:

У провадженні колегії суддів Житомирського окружного адміністративного суду Семенюка М.М., Майстренко Н.М., Шимоновича Р.М. перебуває на розгляді справа №640/6348/22 за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", Рада адвокатів України, треті особи: Рада адвокатів міста Києва, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішення, зобов`язання утриматись від вчинення дій.

До суду надійшли дві заяви ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) однакового змісту (вх. від 29 травня 2026 року, вх. від 01 червня 2026 року) про відвід колегії суддів Житомирського окружного адміністративного суду Семенюка М.М., Майстренко Н.М., Шимоновича Р.М. у справі № 640/6348/22. Позивач указує, що обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів у цій ситуації, є дії суду, зміст заяв, клопотань, письмових пояснень представника відповідача Козачук Н.Ю. та представника КДКА м. Києва Улибіної В.О., а також стадія їх подання (дослідження доказів). Дані обставини можуть свідчити про поза процесуальну, заборонену законом комунікацію з судом з метою надання відповідачу та третій особі Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури м. Києва, незаконної процесуальної переваги.

В ухвалі від 01 червня 2026 року суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та вирішив питання про відвід суддів Семенюка М.М., Майстренко Н.М., Шимоновича Р.М. передати на автоматизований розподіл для визначення судді, у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею для вирішення питання про відвід суддів визначено суддю Окис Т.О.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, враховуючи таке.

Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно із частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За результатом дослідження судом звукозапису судових засідань у справі №640/6348/22, які відбулися 04 і 27 травня 2026 року, судом з`ясовано, що подане представником відповідача клопотання про долучення доказів обумовлене розглядом справи, а рішення про його задоволення прийнято судом після з`ясування обставин, що зумовили його подання саме на такій стадії розгляду справи.

Покликання позивача на висловлення, використані представником відповідача у клопотанні про долучення доказів, зокрема щодо виконання вимоги суду про надання доказів, суд до уваги не приймає, оскільки такі є позицією сторони та не підтверджені жодними доказами.

Проаналізувавши доводи позивача, викладені у заяві про відвід, матеріали справи, звукозаписи судових засідань суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки не є підставою для відводу, в силу приписів частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, а свідчать лише про незгоду позивача з процесуальним рішенням суду.

Приписами названої правової норми чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішенням або окремою думкою судді в інших справах, висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в пункту 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Суд наголошує, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Проте, будь-яких об`єктивних доказів, які б підтверджували неупередженість або необ`єктивність суддів позивач не надав.

Інших підстав, які б свідчили про упередженість суддів або їх необ`єктивність позивачем не наведено, а судом не встановлено.

Таким чином, ураховуючи викладене, а також те, що відсутні будь-які докази прямої чи опосередкованої заінтересованості суддів Семенюка М.М., Майстренко Н.М., Шимоновича Р.М. в результаті розгляду цієї справи, а також обставини, які викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності, суд уважає заявлений відвід необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Семенюка М.М., Майстренко Н.М., Шимоновича Р.М. відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Суддя Т.О. Окис