Ухвала суду № 137074119, 02.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 червня 2026 року Справа №160/9506/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов?язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов?язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2025, яке набрало законної сили 26.08.2025, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов?язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Зобов?язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 87 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану" та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій заявник просить:

-встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 у справі №160/9506/25;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 у справі №160/9506/25.

Заява обґрунтована невиконанням рішенням суду у даній справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю призначено до розгляду за правилами письмового провадження.

Встановлено Військової частини НОМЕР_1 5-денний строк з дня отримання копії даної ухвали суду для подання пояснень з приводу заяви про встановлення судового контролю у справі №160/9506/25.

Від відповідача до суду надійшли пояснення на заяву про встановлення судового контролю, в яких зазначено, що військовою частиною НОМЕР_1 виконанні усі покладені на неї зобов`язання рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 у справі № 160/9506/25, а саме: нараховано та виплачено на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 87 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум у сумі 85 695,00 грн., що підтверджується відповідними розрахунками та платіжною інструкцією №465 від 28.04.2026. На підставі викладеного командування військової частини НОМЕР_1 просить суд прийняти дані пояснення та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 у справі №160/9506/25.

Від позивача до суду не надходили заперечення на пояснення відповідача.

Розглянувши подану заяву, вивчивши надані докази на її підтвердження, суд зазначає про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Так, статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. ч.2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, вказаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 та від 06.05.2019 у справі №826/9960/15.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Такого висновку дійшов і Верховний Суд у додатковій постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а.

Крім того, відповідно до абзацу 3 статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Так, судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.

Вирішуючи питання щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що на виконання даного рішення суду відповідачем виплачено позивачу грошові кошти в розмірі 85 695,00 грн. з призначенням платежу «згідно рішення суду №160/9506/25», що підтверджується копією платіжної інструкції від 28.04.2026 №465, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем виконано рішення суду у даній справі, а тому підстави для встановлення судового контролю відсутні.

Суд зауважує, що у розумінні приписів ст.382 КАС України процесуальним законом передбачена можливість суду в порядку здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.

Натомість, такий процесуальний механізм судового контролю застосовується судом на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, оскільки дефініція статті 382 КАС України передбачає право суду на його застосування, а не обов`язок.

Необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб`єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав.

Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі №806/2594/16.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що обставини та докази, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання відповідачем рішення суду у даній адміністративній справі у встановленому законом порядку відсутні, а тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду немає.

Відтак, у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/9506/25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська