Рішення № 137073942, 03.06.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/660/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо неналежного розгляду заяви від 18.11.2025 про перерахунок пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ; зобов`язання повторно розглянути заяву від 18.11.2025 про перерахунок пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася у відділ обслуговування громадян ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії за віком у зв`язку з незарахуванням при призначенні пенсії до страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності, як фізичної особи-підприємця, яка сплачувала фіксований податок у період з 25.11.1998 по 31.12.2010.

Однак, листом від 16.12.2025 відповідач відмовив у розгляді заяви, посилаючись на факт неособистого звернення позивачки.

Позивач вважає, що ГУ ПФУ у Волинській області було необгрунтовано відмовлено у розгляді заяви про перерахунок пенсії, чи порушено її право на отримання пенсійного забезпечення у розмірі передбачено чинним законодавством.

Ухвалою судді від 26.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.29).

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 09.03.2026, відповідач проти позову заперечив, вказавши, що перерахунок пенсії позивача можливий за умови подання нею заяви з долученням належних документів при дотриманні встановленого зразка звернення відповідно до умов Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (а.с.31-37).

Разом з тим, представник відповідача заперечила щодо стягнення моральної шкоди у зв`язку з ненадання позивачкою доказів заподіяння відповідачем моральних та фізичних страждань.

Враховуючи вищевикладене просила в задоволенні позову відмовити.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивачем 18.11.2025 було подано заяву про призначення/перерахунок пенсії, обгрунтовану неврахуванням при призначенні пенсії стажу роботи за період здійснення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем у період з 25.11.1998 до 31.12.2012 у який було сплачено єдиний податок та внески до Пенсійного фонду (а.с.15-17).

Разом з заявою про призначення/перерахунок пенсії, позивач 18.11.2025 подала пояснення до вищезгаданої заяви з проханням відповідача здійснити призначення пенсії з врахуванням архівної довідки №1652/1 від 26.09.2025 про заробіток, довідку ГУ ДПС України у Волинській області №2998/03-20-24-06 від 04.08.2022, №19384/6/03-20-24-06-06 від 24.10.2025 та довідки ОК-5. До заяви позивачем було долучено такі документи: заява на бланку, розрахунок пенсії, копія паспорта, копія РНОКПП, копі пенсійного посвідчення, копія трудової книжки, копія відомостей про заробіток для обчислення пенсії ОК-5, копія архівної довідки з місця праці, копія довідок ГУ ДПС України у Волинській області, копія свідоцтва про реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (а.с.18-25).

Листом від 16.12.2025 №20998-19261/К-02/8-0300/25 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило ОСОБА_1 про те, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону №1058, завтердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, визначено відповідний бланк заяви про перерахунок пенсії, яка подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії. Відповідач вказав, що заява про перерахунок пенсії може подаватися заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 №991/27436. В даному випадку клопотання подане позивачкою та зареєстроване як звернення відповідно до вимог Закону України від 02.10.1996 «Про звернення громадян».

Позивач не погодившись з вищевказаною відмовою, вважаючи її протиправною, звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Згідно із пунктом 1.1 зазначеного Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Пунктом 1.7 Порядку № 22-1 передбачено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, який призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Відповідно до пункту 4.1. Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Нормами пункту 4.3 Порядку № 22-1 визначено, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 Порядку № 22-1).

Отже, у разі звернення пенсіонера з заявою про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. При цьому рішення про відмову в призначенні пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.

Вказані правові норми регламентують порядок звернення громадян із заявами про призначення чи перерахунок пенсії, а також порядок прийняття рішення, зокрема щодо призначення, перерахунку пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший, яке зі свого боку підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління лише на підставі заяви особи встановленої форми та доданих до неї необхідних документів, що подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач звернувся до відповідача із заявою у довільній формі у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян".

Натомість, в матеріалах справи відсутня заява, яка б відповідала зразку заяви, що встановлений додатком № 1 до Порядку № 22-1.

В свою чергу, листом відповідача було надано відповідь у порядку Закону України "Про звернення громадян" по суті порушених питань з роз`ясненням підстав та умов проведення перерахунку пенсії та порядку подання заяви про перерахунок пенсії.

Разом з тим, ГУ ПФУ у Волинській області в листі від 16.12.2025 №20998-19261/К-02/8-0300/25 ГУ ПФУ у Волинській області зазначено, що заява про перерахунок пенсії може подаватися заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 №991/27436.

Вказане звернення було розглянуто відповідно до норм Закону України "Про звернення громадян" та надано відповідні роз`яснення по суті заяви позивача.

Однією з основних умов для призначення чи перерахунку пенсії є волевиявлення особи, яке полягає у зверненні в установленому порядку до органів Пенсійного фонду України із відповідною заявою, форма та зміст якої затверджений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший, тощо, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, матеріали справи не містять доказів звернення позивача з заявою встановлено зразка про призначення/перерахунок пенсії. Надання заяви невстановленого зразка позивачем не спричиняє обов`язку у суб`єкта владних повноважень прийняти за результатами її розгляду рішення.

Більше того, з вказаної заяви позивача неможливо встановити підстав проведення такого перерахунку, оскільки вона містить лише посилання на норми чинного пенсійного законодавства та до заяви не долучено жодного документа на підтвердження обставин про які вказує позивач.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії є необґрунтованими.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Згідно з ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, позовна вимога про відшкодування шкоди в адміністративному судочинстві є похідною позовною вимогою від публічного спору. Тому суд має з`ясувати безпосередній причинний зв`язок факту завдання моральної шкоди від дій, рішень чи бездіяльності суб`єктом владних повноважень, які заявлені (об`єднані) предметом у відповідному спорі.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні первісної вимоги про визнання протиправними дій щодо неналежного розгляду звернення позивачки, відтак похідна вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку, що заявлений позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 139 КАС України у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя А.Я. Ксензюк