Рішення № 137072145, 28.05.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2513/2026 Справа № 490/1893/26

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», в особі свого представника, звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за Договором позики №77745543 від 18.09.2021 року в розмірі 35 543,51 грн, а також судові витрати пов`язані розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 18.09.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №77745543, який підписаний електронним підписом, відтворений шляхом використання позичальником однразового ідентифікатора, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у креди т у розмірі 10491,00 грн, строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована). 03.07.2023 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» уклали Договір факторингу № 034-030723 від 03.07.2023 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Договором позики №77745543 від 18.09.2021 р. 05.12.2025 р. ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за Договором позики №77745543 від 18.09.2021 р. Враховуючи викладені вище умови Договору позики №77745543 від 18.09.2021 р., та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають - 1 878,94 грн, заборгованість останнього за договором позики складає 35 543,51 грн, зокрема: 10 491,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25 052,51 грн - сума заборгованості за відсотками.

Отже, відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами - не виконав ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед пзивачем/фактором - ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», що набуло право вимоги за договором позики №77745543 на підставі договору факторингу.

Оскільки відповідач добровільно не погашає заборгованість у вказаному розмірі, позивач звернувся за судовим захистом порушених прав та інтересів з цим позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2026 року дану справу передано на розгляд судді Гуденко О.А.

Ухвалою судді Гуденко О.А. від 25.03.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 25.03.2026 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача надав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Від відповідача будь-яких заяв та клопотань не надходило, в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відзив на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Матеріалами справи підтверджено, що 18.09.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Договір позики №77745543 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).

Згідно з п. 1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 2 Договору позики передбачено параметри та умови позики, а саме:

- сума позики -10491,00 грн;

- строк позики - 30 днів,

- процентна ставка (базова) - 1,99 % в день (фіксована);

- дата надання позики - 18.09.2021 р.;

- дата повернення позики - 18.10.2021 р.,

- знижена процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) - 1,99 % у день;

- процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) (не застосовується в період карантину) - 2,70% в день;

- пеня (не застосовується в період карантину) - 2,70% у день;

- орієнтовна реальна річна процентна ставка - 29653,85%;

- орієнтовна загальна вартість позики - 16754,13 грн.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики (п. 4).

Також ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 підписано таблицю загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до Договору позики № 77745543 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 18.09.2021 р., у якій також міститься інформація щодо дати видачі та дати повернення кредиту, суми кредиту за договором позики, проценти за користування кредитом, загальна вартість кредиту.

Відповідно до платіжної інструкції/операція 284ff900-167e-4f44-b3b8-78fd30266572 від 18.09.2021 року, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» перерахувало на рахунок НОМЕР_1 кошти у сумі 10491,00 грн.

Факт перерахування коштів на картковий рахунок також підтверджується довідкою №КД-000103996/ТНПП від 09.01.2026, наданою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, згідно якої Товариство підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ». Відповідно до платіжної інструкції, наданої ініціатором платіжної операції, було успішно здійснено перерахування 18.09.2021 року суми 10491,00 грн отримувачу - ОСОБА_2 на карту № НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ОСОБА_1 на погашення кредитної заборгованості 17.10.2021 року внесено платіж у сумі 1878,94 грн. Однак, в подальшому відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та процентів за користування позикою не виконував, в зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість, яка станом на 07.07.2023 року, складала 35543,51 грн, з яких: 10491,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 25052,51 грн - сума заборгованості за відсотками.

03.07.2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено Договір факторингу №034-030723, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» право грошової вимоги до боржників.

Згідно витягу з Реєстру прав вимог №07/07/23, що відступаються Клієнтом Факторові відповідно до Договору факторингу №034-030723 від 03.07.2023 року, що складений та підписаний сторонами 07.07.2023 року, до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором позики № 77745543 від 18.09.2021 року (порядковий номер в реєстрі 440) в загальній сумі 35543,51 грн, з яких: 10491,00 грн - сума заборгованості за тілом, 25052,51 грн - сума заборгованості по процентам за користування.

05.12.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу №05/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» право грошової вимоги до боржників.

Згідно з Реєстром прав вимог №05/12/25, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_3 за Договором позики № 75165843 від 27.08.2021 року із загальною сумою заборгованості 20437,80 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» станом 10.08.2024, заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики № 77745543 від 18.09.2021 року (порядковий номер в реєстрі 7222) в загальній сумі 35543,51 грн, з яких: 10491,00 грн - сума заборгованості за тілом, 25052,51 грн - сума заборгованості по процентам за користування.

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання Договорів факторингу №034-030723 від 03.07.2023 року та №05/12/25-01 від 05.12.2025 року недійсним або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цих договорів.

За такого, враховуючи вищевказане, право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором позики № 77745543 від 18.09.2021 року перейшло до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», що дає останньому право на стягнення з відповідача в судовому порядку неповернуту ним суму кредиту.

Щодо укладення договору в електронній формі.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України " Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України " Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У п. 12 Договору позики № 77745543 від 18.09.2021 року вказано, що цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладений Договір позики №77745543 від 18.09.2021 року, ідентифікований Товариством. Акцепт договору позичальником: одноразовий ідентифікатор «7s9666hk9w», час відправки ідентифікатора позичальнику 18.09.2021 10:32:03, електронна пошта, на яку кредитором направлений ідентифікатор -genyatanya5750@gmail.com.

Таким чином, встановлено, що договір між первісним кредитором та відповідачем ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказану ним електронну пошту одноразовий ідентифікатор, який заявник використав для підтвердження підписання договору позики.

Судом встановлено, що без здійснення вказаних дій відповідачем Договір позики №77745543 від 18.09.2021 року не був би укладеним сторонами, отже цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що Договір позики №77745543 від 18.09.2021 року укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Щодо стягнення суми заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором позики №77745543 від 18.09.2021 року, у зв`язку з чим, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», до якого перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , про стягнення з останнього заборгованості за тілом кредиту в сумі 10491,00 грн.

Щодо стягнення суми заборгованості за процентами.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа № 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Позивач, пред`являючи вимоги до ОСОБА_1 просив, у тому числі, крім тіла позики (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості, складеним первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», встановлено, що заборгованість за процентами за користування кредитними коштами нарахована за період із 18.09.2021 до 26.10.2021 (39 днів) та з 28.10.2021 до 25.01.2022 (90 днів) за зниженою ставкою, яка становить 1,99%.

Однак суд звертає увагу на те, що кредит надавався на 30 днів і датою його повернення в укладеному сторонами договорі визначено 18.10.2021 року. Тобто саме до цього часу кредитодавець мав право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами.

Посилання ж позивача на те, що продовження строку кредитування на 90 днів визначено в Правилах надання грошових коштів у позику не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

У п. 5.2 передбачено, що позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

До матеріалів справи на підтвердження погоджених із відповідачем умов кредитування позивач також долучив Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення позики в кінці строку позики). Однак суд звертає увагу на те, що такі правила не містять підпису відповідача, а відтак немає підстав вважати, що саме ці правила розумів ОСОБА_1 ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики.

Роздруківка ж із сайту позивача та посилання на нього належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, на що звернув свою увагу Верховний Суд України в постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

За вказаних обставин суд не знаходить підстав для того, щоб вважати долучені до матеріалів справи Правила частиною Договору позики №77745543 від 18.09.2021 року, а вказані у них умови - такими, що сторони взаємно погодили.

Отже, оскільки Правила не можна вважати частиною укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ» Договору позики №77745543 від 18.09.2021 року, у первісного кредитора законних підстав для нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування не було.

Тому, з урахуванням викладеного, суд вважає, що підставними для нарахування є відсотки, розрахунок яких проводився в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Так, в Договорі позики №77745543 від 18.09.2021 року сторони погодили, що строк позики становить 30 днів, дата повернення позики - 18.10.2021 року, відсоткова ставка за користування кредитом 1,99% в день (знижена ).

Виходячи з вказаного, заборгованість за процентами станом на 18.10.2021 року (на дату повернення позики) за спірним договором позики становить 6263,10 грн (10491,00 грн *1,99%= 208,77 грн відсотків у день * 30 днів).

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висовку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за Договором позики №77745543 від 18.09.2021 року у сумі 16754,10 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 10491,00 грн, заборгованості за відсотками - 6263,10 грн. У решті вимог позивача слід відмовити за необґрунтованістю.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №579941295.1 від 23.02.2026 року.

За такого, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1255,00 грн (16754,10 х 2662,40 / 35543,51).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України.

Позивач у позові просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу позивачем надано: Договір №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025, укладеного між Адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», витяг з Акту 5-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 02.01.2026 р., копію платіжної інструкції №579938009.1 від 16.01.2026 р. про оплату за адвокатські послуги.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За такого, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд, керуючись ч. 1 ст. 141 ЦПК, дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу пропорційно задоволеним вимогам (47,14%), а саме у розмірі 2121,30 грн (4500*47,14% / 100%).

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов протиУкраїни", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

За такого, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованість за Договором позики №77745543 від 18.09.2021 року у сумі 16754,10 грн та судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 1255,00 грн і витрат на правову допомогу у розмірі 2121,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 549, 610-612, 625, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 77-81, 259, 263-265, 247, 280-285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за Договором позики №77745543 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 18.09.2021 року в сумі 16 754,10 грн (шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят чотири гривні 10 копійок), з яких: 10491,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6263,10 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» витрати на судовий збір у сумі 1255,00 грн (одна тисяча двісті п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок) та витрати на правову допомогу у сумі 2121,30 грн (дві тисячі сто двадцять одна гривня 30 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, адреса: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.А. Гуденко