Рішення № 137071940, 02.06.2026, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/2020/25

Провадження № 2/503/415/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюка Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.11.2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №9844435, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці грошові кошти в розмірі 15000,00 грн., а відповідачка зобов`язалася повернути кредит зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені договором. Відповідачка умови кредитного договору не виконала. 27.04.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення прав вимоги №95-МЛ, згідно з умовами якого ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «МІЛОАН», включно і до ОСОБА_1 . Заборгованість відповідачки за кредитним договором складає 46662,00 грн., з яких 10800,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 34362,00 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків та 1500,00 грн. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості, а також судові витрати в розмірі 2422,40 грн. судового збору та 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін. Одночасно роз`яснено відповідачці її право у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Кодимського районного суду Одеської області клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

Крім того, позивачем було подано клопотання про витребування доказів, в якому представник позивача просив витребувати від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: інформацію щодо надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів в розмірі 15000,00 грн.

Ухвалою суду вказане клопотання задоволено. На виконання ухвали від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані судом докази.

Відповідачці ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. На адресу суду повернувся конверт з надісланими документами із відміткою про причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з положеннями ч.ч.7 та 8 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленою про розгляд справи судом. У встановлений судом строк, не скориставшись своїми процесуальними правами учасника справи, відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, у зв`язку з чим згідно ч.5 ст.279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.11.2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 9844435, відповідно до умов якого позикодавець надав відповідачці грошові кошти у сумі 15000,00 грн, строком на 105 днів з 14.11.2022 року.

Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 4875,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 19875,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 45375,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 60375,00 грн (п.1.5. Договору).

Пунктом 1.5.1 договору передбачена комісія за надання кредиту: 1500,00 грн., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно п. 1.5.2-1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 3375,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; протягом поточного періоду 40500,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до п.2.1. Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 *59.

Відповідно до п.3.3.2. договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.5. та п. 2.4. цього договору.

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування (п.2.2.2. Договору).

Згідно із пунктом 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Укладення кредитодавцем кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).

Судом встановлено, що договір було підписано позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором L94995.

Анкета-заява на кредит № 9844435 від 14.11.2022 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачкою ОСОБА_1 у ТОВ «МІЛОАН».

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1ст.638 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно частин 1, 2 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Аналізуючи умови договору про споживчий кредит № 9844435 від 14.11.2022 року, суд дійшов висновку про правомірність дій ТОВ «МІЛОАН» щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, який в подальшому підтримувався Верховним Судом, зокрема, в постанові від 24 травня 2024 року в справі № 461/2735/23 (провадження № 61-16948св23).

Отже, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Договір був підписаний сторонами, ними не оскаржувався, а отже є обов`язковим до виконання.

Так, комісія за надання кредиту в розмірі 1500,00 грн. нараховується одноразово в момент видачі кредиту.

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Як вбачається з копії платіжного доручення №86958355 від 14.11.2022 року ТОВ «МІЛОАН» перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 15000,00 грн. згідно договору №9844435.

Із листа-відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260504/112421-БТ від 11.05.2026 року встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 в банку емітовано карку № НОМЕР_4 , на яку 14.11.2022 року було зараховано платіж у сумі 15000,00 грн.

Отже, встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит №9844435 від 14.11.2022 року.

Разом з тим, будь-яких доказів того, що відповідачка повернула кредит та нараховані відсотки у строк, передбачений договором, матеріали справи не містять.

Відповідно до п.3.2.6. договору кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором на користь третіх осіб в будь-який час потягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

27.04.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги №95-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за плату, а ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» приймає належні Кредиторові права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (портфель Заборгованості).

Згідно з п.1.2 Договору відступлення прав вимоги №95-МЛ, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно вказаних у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

Актом приймання-передачі реєстру Боржників від 27.04.2023 року до Договору відступлення прав вимоги №95-МЛ від 27.04.2023 року, ТОВ «МІЛОАН» передав, а ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» прийняв Реєстр Боржників Кредитора від 27.04.2023 року, складений за формою згідно із Додатком № 1 до Договору. Кількість боржників: 2188. Загальна сума заборгованості: 29806267,37 грн.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №95-МЛ від 27.04.2023 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №9844435 від 14.11.2022 року в сумі 46662,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

04.11.2025 року позивачем було надіслано відповідачці претензію щодо погашення кредитної заборгованості, однак зобов`язання, передбачені умовами кредитного договору, не виконані.

Невиконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань за кредитним договором зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги, що фактично отримані та використані відповідачкою ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку первісному кредитору ТОВ «МІЛОАН» не повернуті, позивач ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» як новий кредитор, який отримав право вимоги до відповідачки за договором про відступлення прав вимоги, має право вимагати виконання боржником обов`язку з погашення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, те, що відповідачкою не надано відзиву на позов та не спростовано розмір використаних кредитних коштів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.

Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження здійснення витрат пов`язаних з розглядом справи позивачем надано:

- договір №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 року, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «Апологет»;

- акт №Д/7345 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 12.11.2025 року, згідно якого АО «Апологет» надано, а позивачем отримано правову допомогу на суму 8000,00 грн;

- детальний опис наданих послуг до акта №Д/7345 від 12.11.2025 року.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідачкою не надано жодних заперечень чи клопотань про зменшення заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в повній мірі відповідають обсягу проведеної адвокатом роботи, складності справи та критерію розумності їх розміру, тому підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79018; код ЄДРПОУ 35234236; НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за договором про споживчий кредит №9844435 від 14.11.2022 року у розмірі 46662 (сорок шість тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79018; код ЄДРПОУ 35234236; НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79018; код ЄДРПОУ 35234236; НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Б.С. Сердюк