Ухвала суду № 137071641, 03.06.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3576/16-ц

Провадження № 6/488/65/26

УХВАЛА

Іменем України

03.06.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої судді - Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря Гейко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ТОВ КАПІТАЛРЕСУРС» звернувся до суду із даною заявою, в обґрунтування якої зазначив наступне.

Заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.11.2016 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 13.08.2010р. був задоволений та судом на виконання даного рішення був виданий виконавчий лист № 2/488/3576/16 від 24.02.2017 р.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача.

Таким чином, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло всіх прав кредитора по відношенню до вищезазначеного боржника, у тому числі на отримання виконання зобов`язань за кредитним договором, а також прав стягувача за рішенням суду та виконавчими листами.

На підставі викладеного заявник просить суд замінити стягувача у виконавчому листі № 2/488/3576/16 від 24.02.2017 р., виданому Корабельним районним судом м. Миколаєва за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 13.08.2010р. з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство «КАПІТАЛРЕСУРС».

Окрім цього, заявник просить суд видати ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 2/488/3576/16 від 24.02.2017 р., посилаючись на те, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 57571977 з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа.

27.05.2025 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу.

Станом на теперішній час оригінал вищевказаного Виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час, у зв`язку з відсутністю виконавчого документу, не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.

Представник заявника в своїй заяві просив провести судове засідання без його участі.

Первісний стягувач АТ КБ «ПРИВАТБАНК», боржник ОСОБА_1 та Корабельний ВДВС у місті Миколаєві ОМУМЮ України в судове засідання не з`явились і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи, повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи, письмовими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи.

Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 456/6160/13.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України.

У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містять процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 55 цього Кодексу.

У постановах від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 і від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України.

У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 442 ЦПК України.

Аналогічні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 2-846/08.

У частині першій, другій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Тлумачення вказаних норм права свідчить, що після видачі виконавчого документа процесуальний статус позивача у правовідносинах, пов`язаних із примусовим виконанням судового рішення, змінюється на стягувача.

Питання заміни сторони в справі (позивача або відповідача) та третьої особи її правонаступником врегульоване положеннями статті 55 ЦПК України.

Заміна ж стягувача у виконавчому провадженні або виконавчому листі передбачена статтею 442 ЦПК України.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу, стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Отже, з системного аналізу законодавства вбачається, що заміна сторони виконавчого провадження (ст. 442 ЦПК України) можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження, тобто вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення.

Оскільки у даному випадку виконавчий документ у виконавчому провадженні було повернуто стягувачу, суд приходить до висновку, що заміна стягувача у виконавчому листі № 2/488/3576/16 виданому 24.02.2017 р. Корабельним районним судом м. Миколаєва, регулюється ст. 55 ЦПК України.

Аналіз змісту заяви ТОВ «Капіталресурс» свідчить, що заявник просить замінити саме стягувача у виконавчому листі з посиланням на положення ст. 55 ЦПК України.

Відтак, у зв`язку з відсутністю відкритого виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № № 2/488/3576/16 від 24.02.2017 р., здійснюється заміна стягувача у виконавчому листі на підставі статті 55 ЦПК України.

На підставі викладеного, вимоги заяви в частині заміни сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником підлягають задоволенню.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 17.4 п. 17 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Разом з тим, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому неодноразово продовжено, який діє до теперішнього часу.

Згідно п.п. 4 п.10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Враховуючи, що оригінал виконавчого листа втрачено, доказів його перебування на виконанні або повторного пред`явлення до виконання матеріали справи не містять, а строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив з огляду на приписи пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», суд доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для видачі дубліката виконавчого листа.

За таких підстав суд вважає необхідним заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 442 ЦПК України, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву - задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі № 2/488/3576/16 від 24.02.2017 р., виданому Корабельним районним судом м. Миколаєва за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 13.08.2010р. з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство «КАПІТАЛРЕСУРС».

Видати дублікат виконавчого листа № 2/488/3576/16 від 24.02.2017 р. щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором № б/н від 13.08.2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суд.

Суддя Л.І. Селіщева