Ухвала суду № 137070913, 02.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

02.06.2026 Справа № 917/781/26

Суддя Кльопов І.Г. , розглянувши

клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Айлант ЛТД", вул. Європейська,28-Н, м.Полтава, Полтавська область, 36039

про визнання зловживанням процесуальними правами

у справі № 917/781/26

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс", проспект Героїв, 11Б, м.Дніпро, 49000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Айлант ЛТД", вул. Європейська,28-Н, м.Полтава, Полтавська область, 36039

про стягнення грошових коштів

без виклику сторін

встановив:

Господарським судом Полтавської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Айлант ЛТД" про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 561 963,21грн.

22.05.2026 за вхід. № 7048 від відповідача надійшло клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами, в якому відповідач просить суд:

1. Визнати зловживанням процесуальними правами дії ТОВ «МЕД-СЕРВІС» щодо подання позовної заяви у справі № 917/781/26, яка є тотожною до позову, у задоволенні якого вже відмовлено набраною законної сили постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі № 917/1156/25, а також щодо надання завідомо неправдивого підтвердження, передбаченого пунктом 10 частини 3 статті 162 ГПК України.

2. Застосувати до ТОВ «МЕДСЕРВІС» заходи процесуального примусу, передбачені статтею 135 ГПК України, у вигляді штрафу за зловживання процесуальними правами, розмір якого просимо визначити на розсуд суду.

В обґрунтування заявлених клопотань про застосування до позивача заходу процесуального примусу у формі штрафу відповідач посилається на те, що позивач у позовній заяві від 21.04.2026 формально проставив позначку «Позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав». Водночас це підтвердження є завідомо неправдивим, оскільки на момент подання позову у справі № 917/781/26 вже існувала набрала законної сили постанова Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі № 917/1156/25, прийнята між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Так позивач достовірно знав про існування тотожних судових проваджень між тими самими сторонами. Відтак, надання позивачем підтвердження за п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України є свідомою маніпуляцією. Надання завідомо неправдивого підтвердження, передбаченого п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України, є проявом недобросовісного користування процесуальними правами.

26.05.2026 за вхід. № 7195 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача. Позивач зазначає, що підстави позову у справі № 917/781/26 не є тотожними підставами позову у справі № 917/1156/25. Так, підставами позову у справі № 917/1156/25 є стягнення безпідставно отриманих грошових коштів з інших підстав, а факт надання послуг за Договором про надання маркетингових послуг у справі № 917/1156/25 не досліджувався.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про застосування до позивача заходу процесуального примусу у формі штрафу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до статті 131 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно з ч.1 ст. 132 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

Відповідно до частин 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом наведеної норми процесуального закону, зловживанням процесуальними правами є умисні дії учасника справи, спрямовані на перешкоджання судочинству, затягування розгляду справи, подання завідомо безпідставних заяв чи клопотань або інше недобросовісне використання процесуальних механізмів всупереч їх призначенню.

Сам по собі факт незгоди сторони із процесуальною позицією іншого учасника справи, подання позову, викладення власної оцінки фактичних обставин спору не свідчать про зловживання процесуальними правами у розумінні статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Наведені відповідачем доводи фактично стосуються його незгоди з правовою позицією позивача, а також обґрунтованості заявлених до стягнення сум.

Суд також зазначає, що наведені відповідачем обставини є предметом дослідження суду під час розгляду справи та стосуються оцінки доказів у справі, а не наявності очевидного та умисного зловживання процесуальними правами.

Відповідно до вимог ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

Отже, стаття 135 ГПК України передбачає, що суд може накласти штраф за порушення процесуальних обов`язків, і таке стягнення відбувається саме під час судового розгляду, який є частиною судового процесу.

Так, за правилами частин 1, 2, 5, 6 статті 246 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

У розумінні наведеної норми окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені під час судового розгляду.

Виходячи з положень частини 5 статті 246 Господарського процесуального кодексу України, в окремій ухвалі суд має зазначити чіткі норми законодавства, яке порушується, та обґрунтувати в чому саме полягає таке порушення.

При цьому, суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін (висновок Великої Палати Верховного суду у постанові від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14).

Постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься у пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 171/2124/18, у пункт 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 521/18287/15-ц).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем доводи не підтверджують наявності передбачених Господарським процесуальним кодексом України підстав для визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу.

Враховуючи вказане, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача (вх. № 7048 від22.05.2026) про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами.

Керуючись ст. 131, 135, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Айлант ЛТД" про визнання зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу - відмовити

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

У зв"язку з перебуванням судді у відпустці ухвалу підписано: 02.06.2026

Суддя Кльопов І.Г.