Ухвала суду № 137070351, 03.06.2026, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 513/1498/24

провадження 1-кп/492/128/26

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

03 червня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 (дистанційно),

представника позивача адвоката ОСОБА_5 (дистанційно),

потерпілого ОСОБА_6 ,

цивільного позивача ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 (дистанційно),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023162240000598, внесеному 20 травня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, -

встановив:

Ухвалою судді від 16 березня 2026 року призначено підготовче судове засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просила призначити судовий розгляд, не заперечувала проти прийняття цивільних позовів до розгляду та визнання ОСОБА_9 потерпілим.

Представник ОСОБА_10 та ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_5 просив прийняти цивільні позови до розгляду та призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Поетрпілий ОСОБА_6 просив призначити судовий розгляд та прийняти його цивільний позов до спільного розгляду.

Обвинувачений та його захисник просили призначити судовий розгляд, заперечували проти визнання ОСОБА_9 потерпілим.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, доручення відповідному органу з питань пробації скласти та надати суду досудову доповідь відносно обвинуваченого, розгляду цивільних позовів у кримінальному провадженні, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Угод про визнання винуватості у порядку статей 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог статті 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Арцизькому районному суду Одеської області.

У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні, оскільки обмежень, передбачених положеннями частиною 2 статті 27 КПК України, судом не встановлено.

З урахуванням встановленого в судовому засіданні суд вважає, що є достатні підстави для призначення справи до судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, який відноситься до тяжких злочинів, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі, відповідно до вимог частини 1, частини 2 статті 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, суд вважає за необхідне доручити Київському районному відділу Державної установи «Центр пробації» в Одеській області в Одеській області скласти та надати суду досудову доповідь щодо обвинуваченого в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з частиною 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Судом встановлено, що форма і зміст цивільного позову ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , цивільного позову ОСОБА_7 , цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 , цивільного позову ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна», відповідають вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства, позови пред`явлені до початку судового розгляду, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про розгляд пред`явлених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , потерпілим ОСОБА_6 , ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна» цивільних позовів до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та майнової шкоди, завданої злочином за правилами, встановленими КПК України, внаслідок чого ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_6 набувають статусу цивільних позивачів, адвокат ОСОБА_5 набуває статусу представника цивільних позивачів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , обвинувачений ОСОБА_8 набуває статусу відповідача, адвокат ОСОБА_4 набуває статусу представника цивільного відповідача.

Щодо клопотання ОСОБА_7 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 12023162240000598 за обвинуваченням ОСОБА_8 суд зазначає наступне.

Так, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК України).

Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3 ст. 55 КПК України).

З урахуванням цих положень, потерпілим може бути 1) особа, якій завдано шкоди (моральної, фізичної або майнової), яка 2) подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або 3) яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода, і тому вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Слід враховувати, що слідчий має право відмовити особі у визнанні її потерпілим. Зокрема, така відмова (у формі постанови) є обґрунтованою за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди (ч. 5 ст. 55 КПК України). Це єдиний випадок, коли можна відмовити особі у визнанні її потерпілим.

Так, процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.

Аналізом ст. 286 КК України встановлено наступне.

Основним безпосереднім об`єктом злочину є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, перелік яких наведений у примітці до ст. 286, а його додатковим обов`язковим об`єктом - життя та здоров`я особи.

Об`єктивна сторона злочину включає такі обов`язкові ознаки: 1) діяння, 2) обстановку, 3) наслідки та 4) причиновий зв`язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у: 1) вчиненні дій, які заборонені правилами (проїзд на забороняючий сигнал світлофора, експлуатація автомобіля з певними технічними несправностями тощо); 2) невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (незниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки чи приписів дорожніх знаків, неправильне користування зовніщніми світловими приладами).

Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов`язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів. Такі правила встановлені у законах та інших нормативноправових актах, насамперед Правилах дорожнього руху.

Відповідальність за ст. 286 настає незалежно від місця, де були порушені правила безпеки дорожнього руху чи експлуатації транспорту (на магістралі, шосе, вулиці, залізничному переїзді, полі, території підприємства, у дворі тощо). Якщо ж під час руху чи експлуатації машини особа порушила не ці, а інші правила (наприклад, правила охорони праці, зокрема правила техніки безпеки), її дії, за наявності до того підстав, підлягають кваліфікації за статтями КК, які передбачають відповідальність за недодержання саме інших правил, а у відповідних випадках за злочини проти життя та здоров`я особи або за знищення чи пошкодження майна.

Кримінальна відповідальність за ст. 286 настає за умови заподіяння наслідків у виді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило легке тілесне ушкодження потерпілому або майнову шкоду (пошкодження транспортного засобу, вантажу, дорожніх споруд чи іншого майна), є адміністративним правопорушенням.

Причиновий зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286.

Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених у ст. 286 наслідків.

Суб`єктом злочину, передбаченого ст. 286, визнають особу, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право. Особою, яка керує транспортним засобом, вважаються: водій; інструктор чи майстер виробничого навчання, який керує навчальним водінням; службова особа, яка дає водію обов`язкові для виконання вказівки.

Суб`єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною. При умисному ставленні до наслідків вчинене кваліфікується за статтями Особливої частини КК, що передбачають відповідні умисні злочини.

Так, потерпілим у кримінальному провадженні за кримінально-правовою кваліфікацією ст. 286 КК України, може бути особа, яка отримала тілесні ушкодження за ступенем не менше середніх тілесних ушкоджень, внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З обвинувального акту слідує ОСОБА_7 отримав легкі тілесні ушкодження.

Отже, кримінальна відповідальність за частиною 2 статті 286 КК України настає за умови заподіяння смерті потерпілого або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що безпосередньо пов`язано з фізичною особою, а тому при скоєнні такого роду кримінального правопорушення в якості потерпілого виступає фізична особа, як спеціальний суб`єкт.

Інші особи, яким внаслідок скоєння такого роду злочину не було спричинено такого ушкодження, однак, які зазнали іншої шкоди, не можуть бути визнані потерпілими у кримінальному провадженні, а завдана їм шкода відшкодовується у порядку, що встановлений законом, зокрема, в цивільно-правовому. Крім того, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Таким чином, в рамках вказаного кримінального провадження відсутні процесуальні підстави для надання статусу потерпілого ОСОБА_7 .

Керуючись статтями 314-316, 369-372 КПК України, суд, -

постановив:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, в залі судових засідань Арцизького районного суду Одеської області на 15 липня 2026 року о 10 год. 30 хв.

Справу розглянути одноособово у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_8 не обирати.

Доручити Київському районному відділу Державної установи «Центр пробації» в Одеській області скласти та надати суду досудову доповідь відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Сарата Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

Цивільні позови Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ ГРУП Україна» до ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди, потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди розглянути у кримінальному провадженні.

Визнати ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ ГРУП Україна» цивільними позивачами, адвоката ОСОБА_5 представником цивільних позивачів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_12 представником цивільного позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛВІ ГРУП Україна, обвинуваченого ОСОБА_8 відповідачем, адвоката ОСОБА_4 представником цивільного відповідача.

У задоволенні клопотання ОСОБА_9 про визнання його потерпілим відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1