Рішення № 137070156, 03.06.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2850/26

РІШЕННЯ

іменем України

"03" червня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Ротар М.М.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Вознесенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що заявник є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Алушта, Республіка Крим.

Посилаючись на те, що місто Алушта, Республіка Крим, є тимчасово окупованою територією, на якій державні органи України не здійснюють свої повноваження, у зв`язку з чим вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть встановленого законодавством зразка, заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Вознесенськ Миколаївської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Алушта, Автономної Республіки Крим, Україна.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявник у судове засідання не з`явилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заяву підтримала.

Заінтересована особа у судове засідання не з`явилася, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника, проти заяви заперечень не мають.

Враховуючи положення ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, а також строки розгляду справ вказаної категорії, визначені ст. 317 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши викладені в заяві доводи та дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Пунктом 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до роз`яснень у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Пунктом 18 вказаної Постанови роз`яснено, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Згідно з вимогами ч.1ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1)документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Пунктом 1 глави 5 Розділу III «Правил державної реєстрації актів цивільного стану», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, встановлено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

У відповідності до ч. 6 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та п.7 глави 5 розділу III «Правил державної реєстрації актів цивільного стану», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5, державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

На даний час Автономна Республіка Крим є тимчасово окупованою територією згідно з п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Судом встановлено та підтверджується наданими до заяви документами, зокрема, копіями паспорту та відповідних свідоцтв про народження, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України та матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.

ОСОБА_2 , син заявниці, помер у місті Алушта, Республіка Крим, Російська Федерація, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого 15 лютого 2025 року окупаційним органом влади - 99100008 Алуштинським міським відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, про що складений актовий запис про смерть №170259910000800112000.

Згідно медичного свідоцтва про смерть серія 35 № 200200905 від 14.02.2025 року причина смерті замерзання.

З урахуванням вищезазначених обставин та положень законодавства, оскільки місто Алушта Автономної Республіки Крим, відповідно до наведеного вище Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на момент смерті ОСОБА_2 та видачі свідоцтва про смерть за місцем смерті, входило до переліку тимчасово окупованих російською федерацією, наразі неможливо здійснити реєстрацію смерті ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

При цьому суд враховує, що надані заявником документи в достатній мірі підтверджують юридичний факт, який вона просить встановити.

За вказаних обставин, беручи до уваги, що встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, а саме для проведення державної реєстрації факту смерті її сина, суд доходить висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. ст. 4, 5, 10, 11, 12, 76-80, 223, 247, 258, 259, 263-268, 293, 317, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Вознесенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Алушта, Автономної Республіки Крим, Україна.

Допустити негайне виконання рішення відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Ротар