Ухвала суду № 137069770, 02.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/1009/26

ун. № 759/5016/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в режимі ВКЗ, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025100100004192 від 19.12.2025 щодо обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за ч.ч. 2,3 ст. 307 КК України,,

сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_8 ,

обвинувачені - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисники - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

В С Т А Н О В И Л А:

До Святошинського районного суду міста Києва 02.03.2026 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2025 за №12025100100004192, стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які, кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307; ч. 3 ст. 307 КК України.

Прокурором підтримано подане до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без визначення розміру застави, яке мотивоване наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а також продовженням існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_9 заперечував щодо клопотання прокурора, зазначив, що ризики, які перелічив прокурор необґрунтовані, з часом явно зменшились, клопотання прокурора складено формально, аналогічного змісту з минулим клопотанням про продовження строку тримання під вартою. На підставі викладеного, просив колегію суддів врахувати особу обвинуваченого ОСОБА_6 та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_11 у судовому засіданні заперечував щодо клопотання прокурора, долучив письмові заперечення. Зазначив, що клопотання прокурора є ідентичним попереднім, прохання прокурора не визначати розмір застави є незаконним, ризики, на які посилається прокурор, втратили актуальність, стан здоров`я обвинуваченого погіршується внаслідок тримання у СІЗО. У зв`язку з викладеним, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України або визначити розмір застави.

Одночасно захисник ОСОБА_11 долучив в якості додатків до своїх заперечень заяви ОСОБА_12 , яка є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_5 , про прийняття особистої поруки у порядку ст. 180 КПК України та про готовність внести заставу у розмірі 200 000 грн. за обвинуваченого ОСОБА_5 .

Захисник ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримав думку своїх колег, зазначив, що сторона обвинувачення не заявила клопотання про продовження строку дії обов`язків, ризики, на які посилається прокурор необґрунтовані, звернув увагу, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 раніше не судимі. Враховуючи викладене, просив колегію суддів обрати щодо них запобіжні заходи не пов`язані з триманням під вартою або визначити розмір застави.

Обвинувачені у підготовчому судовому засіданні підтримали думку захисників.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність ризиків та продовження їх існування, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені частиною першою - п`ятою цієї статті.

Так, прокурором у підготовчому судовому засіданні доведено, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Продовження існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, та за які передбачено покарання до дванадцяти років з конфіскацією майна, що може бути підставою та мотивом для обвинувачених переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання.

Продовження існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 інкримінуються вчинення особливо тяжкого злочину корисливої спрямованості, пов`язаного із розповсюдженням психотропних речовин та наркотичних засобів. Дані щодо офіційного працевлаштування обвинувачених відсутні. Відсутність офіційного та законного джерела доходів може спонукати обвинувачених, у разі не продовження строку тримання під вартою, продовжити вчиняти протиправні дії, спрямовані на отримання прибутку.

Продовження існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинувачені самостійно або через інших осіб можуть незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитані у судовому засіданні, з метою зміни або перешкоджання надання останніми достовірних показань під час судового розгляду.

Оскільки строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст. 197 КПК України, стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спливає, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, особи обвинувачених, кожного окремо, а також обставини кримінального правопорушення, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, що дає підстави дійти обґрунтованого припущення, що обвинувачені можуть ухилятись від явки до суду, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим шляхом, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому колегія суддів вважає за доцільне продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інший більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити дотримання обвинуваченими процесуальних обов`язків під час розгляду кримінального провадження в суді.

Зважаючи на стадію кримінального провадження, суд позбавлений можливості надати оцінку доводам сторони захисту в частині доведеності або недоведеності винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень наявності або відсутності в їх діях складу кримінального правопорушення, у вчиненні якого вони обвинувачуються; правильності кваліфікації дій, належності, допустимості та достатності доказів, тощо. Вказана оцінка, як доказам, так і обставинам інкримінованих кримінальних правопорушень, кваліфікація дій обвинувачених, буде надана колегією суддів під час ухвалення судового рішення за наслідками розгляду кримінального провадження по суті в нарадчій кімнаті.

На даний час ризики, які були підставою для застосування та продовження запобіжних заходів стосовно обвинувачених, не зменшились та не перестали існувати.

Колегія суддів, проаналізувавши питання обґрунтованості підозри на підставі інформації, яка міститься в матеріалах, які наявні в розпорядженні суду, дійшла висновку, що дійсно, у стороннього спостерігача, може скластись враження скоєння обвинуваченими кримінального правопорушення.

Надаючи оцінку заяві ОСОБА_12 про прийняття особистої поруки у порядку ст. 180 КПК України, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Особиста порука, як і особисте зобов`язання, належить до тієї категорії запобіжних заходів, у ході яких використовується моральний (психічний) метод впливу на поведінку обвинуваченого. Довіра до поручителя перш за все полягає в усвідомленні суду того факту, що поручитель зможе сприяти досягненню мети запобіжних заходів та виконанню обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Згідно з частиною 2 статті 180 КПК України кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру. Особиста порука як запобіжний захід застосовується з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його своєчасної участі в кримінальному провадженні. Вона обирається за наявності загальних підстав (ст. 177 КПК України), і, крім того, особливих підстав.

Колегія суддів звертає увагу, що особиста порука заснована на довірі поручителя з боку суду, яка, в свою чергу, ґрунтується на особливих моральних якостях поручителя, його авторитеті, зокрема, для обвинуваченого, що робить можливим для поручителя забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та у разі потреби доставку його в суд на першу вимогу. Тобто особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку обвинуваченого, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися. На момент судового засідання, у колегії суддів відсутня будь-яка інформація стосовно особи ОСОБА_12 , яка б давала колегії суддів підстави вважати дану особу такою, яка заслуговує на особливу довіру, не надано доказів, що характеризують поручителя, з яких би колегія суддів могла встановити, чи заслуговує поручитель на його довіру, чи здатний поручитель достатньо впливати на обвинуваченого ОСОБА_5 щоб забезпечити його належну процесуальну поведінку та реально забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, обставини інкримінованого злочину, його тяжкості та суворості покарання за його вчинення. Разом з тим, ОСОБА_12 не навела достатніх переконливих доводів на обґрунтування тверджень, що вона зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, а також зможе доставити обвинуваченого в суд на першу про те вимогу.

Одна лише наявність сімейних стосунків між ОСОБА_12 та обвинуваченим не дають підстав стверджувати, що ОСОБА_12 має достатній вплив на обвинуваченого для того аби мати реальну можливість виконати зобов`язання, які можуть бути покладені на неї судом якби таке клопотання було задоволено.

Крім того, колегії суддів не надано будь-яких доказів, аналізуючи які, можна зробити висновок, що вказана особа зможе ефективно виконати свої зобов`язання як поручителя. Зокрема її характеристики, інформацію про те, чи притягувалась вона до адміністративної чи кримінальної відповідальності, чи була вона поручителем в інших кримінальних провадженнях, і якщо так, то чи не порушувались нею її зобов`язання. Між тим з урахуванням встановлених ризиків та обсягу обвинувачення, серйозності кримінального провадження, менш суворі запобіжні заходи, зокрема і особиста порука на переконання колегії суддів будуть недостатні для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 , не будуть відповідати потребам кримінального провадження на даній стадії.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяві ОСОБА_12 .

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про доцільність тримання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під вартою, задля запобігання ризикам, визначених ст. 177 КПК України.

Стосовно посилань захисника ОСОБА_11 на погіршення стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 під час перебування в СІЗО, зокрема виявлення у нього 15.04.2026 подразнювального алергічного дерматиту, колегія суддів звертає увагу, що зазначені доводи вже були предметом дослідження під час розгляду клопотань захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_13 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , за результатами розгляду яких постановлено ухвалу від 19.05.2026.

Разом з тим, колегія суддів повторно звертає увагу, що згідно з долученою стороною захисту відповіддю Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України стан здоров`я ОСОБА_5 станом на 27.04.2026 оцінювався як стабільний та задовільний.

Таким чином, в судовому засіданні не встановлено обставин щодо віку та стану здоров`я обвинувачених, які б перешкоджали їх утриманню в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Разом з тим, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Відповідно до п.5 ч. 4 ст. 183 КПК суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 201, 314-316, 615 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 31.07.2026 року включно, без визначення розміру застави та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 31.07.2026 року включно, без визначення розміру застави та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала діє до 31.07.2026 року включно та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 03.06.2026.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3