Рішення № 137069023, 18.05.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

справа №133/2113/24

18.05.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,

за участю секретаря Даневської О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглядаючи у судовому засіданні цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Козятинської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, в якій просив суд ухвалити рішення, яким визначити йому додатковий строк, терміном три місяці з дня набрання рішення суду чинності, для подання заяви про прийняття спадщини за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 .

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на ім`я позивача було складено заповіт. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, ка зокрема складається із 1/3 частки квартири по АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцеві.

Спадщину він бажає прийняти, від неї не відмовляється, однак у передбачений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса він не звертався, тому вважається таким, що спадщину не прийняв, і це позбавляє його права оформити свої спадкові права та розпорядитись майном.

Позивач має статус учасника бойових дій та відповідно бойовий досвід, тому ще на початку війни, а саме 25.02.2022 був призваний на військову службу по мобілізації. З 25.02.2022 та до моменту звернення до суду безперервно проходить дійсну військову службу у ВЧ НОМЕР_1 в зоні ведення активних бойових дій, що підтверджується відповідною довідкою.

Вказує, що не міг подати заяву до нотаріуса із поважних та незалежних від нього об`єктивних причин, які не залежали від його волі та безперечно є підставою для поновлення терміну для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 08.11.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10.02.2026 підготовче провадження закрито.

Позивач в судове засідання 11.05.2026 з`явився, вимоги заяви підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача Козятинської міської ради Вінницької області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, однак на адресу суду надійшла заява в якій він просить розглядати справу у відсутність представника, заявлені вимоги визнає в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 06.11.2023, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно копії заповіту від 10.01.2022, ОСОБА_2 заповів усе своє майно - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Померлому належала 1/3 часта квартири за номером АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки №1889 від 07.06.2024, солдат по мобілізації ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 25.02.2022 по теперішній час.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Як роз`яснено в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначив про те, що встановлений ч.1 ст.1270 ЦК строк для звернення із заявою про прийняття спадщини він пропустив з поважної причини, у зв`язку з тим, що з 25.02.2022 року включно він безперервно проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 в зоні ведення активних бойових дій, в зв`язку з чим він в не міг подати заяву до нотаріуса.

Останнім часом на практиці мають місце непоодинокі випадки, коли особа упродовж тривалого часу проживає в місцевості, що перебувала під окупацією або зоні активних бойових дій, де нотаріуси не здійснюють свої повноваження. Через це спадкоємець об`єктивно позбавлений можливості особисто звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Крім того, спадкоємець не може направити таку заяву поштою, адже поштові відділення в цих місцевостях не працюють. При цьому за загальним правилом справжність підпису спадкоємця на заяві про прийняття спадщини, яка направляється нотаріусу поштою, має бути засвідчена нотаріально. Тому наведені обставини є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.

З цього приводу ВС у постанові від 20.03.2024 р. (справа № 545/1231/23) відзначив: така обставина, як проживання спадкоємця в місцевості, що не перебувала під окупацією, однак знаходилася в зоні активних бойових дій, є достатньою підставою визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

В аспекті викладеного підлягає дослідженню строк проживання спадкоємця в місцевості, що перебувала під окупацією або зоні активних бойових дій. Якщо особа невдовзі після початку боїв виїхала з цих територій і мала можливість прийняти спадщину в іншому регіоні, наведена обставина не може бути кваліфікована як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини.

Таким чином, важливе правове значення має період, протягом якого спадкоємець проживав або перебував у місцевості, що перебувала під окупацією або в зоні активних бойових дій.

Позивач вказує що фактично перебував у зоні проведення активних бойових дій, на підтвердження чого надає довідку №1889 від 07.06.2024 видану ВЧ НОМЕР_1 .

Згідно відомостей, що містяться у відкритому доступі, Військова частина НОМЕР_1 має адресу (місцезнаходження) у АДРЕСА_3 .

З дослідженої судом довідки №110 від 21.05.2024 року вбачається лише сам факт перебування позивача у певній військовій частині.

Отже у даній справі є дані, що позивач був призваний по мобілізації до лав ЗСУ, однак відсутні дані що він залучений до участі у бойових діях. Також, відсутні дані про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій позивач перебував на військовій службі.

Позивачем в розпорядження суду не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-78 ЦПК України, які б дали змогу встановити наявність обставин справи, на які він посилається у своєму позові, та які були б достатніми для підтвердження вказаних фактів.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Обов`язок доказування у даному випадку покладається на позивача згідно ст. 81 ЦПК України.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Інших причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем зазначено не було, як і не надано належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.

А відтак, розглядаючи справу, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному з`ясуванні обставин справи, суд не убачає правових підстав для задоволення позовних вимог, за їх недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА