Рішення № 137069018, 02.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

02.06.2026 Справа № 369/3336/24

Справа №369/3336/24

Провадження №2/756/5742/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря судового засідання Павлишина О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з нього матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 167 305,00 грн. та суму судового збору.

Позов обґрунтований тим, що 02.12.2019 року між АТ «Страхова компанія «Країна» та ОСОБА_2 укладено Договір №36/УА/0211838/2.1.5.01 добровільного страхування наземного транспорту відносно ТЗ «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 . 23.09.2020 року о 10 год. 30 хв. у м. Києві по пр-т. Степана Бандери, 9, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю ТЗ «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та ТЗ «Смарт», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням Відповідача ОСОБА_1 . Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 24.11.2020 року (справа №756/12444/20) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу. У порушення вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність Відповідача за договором обов`язкового страхування на момент ДТП застрахована не була. Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів складено страхові акти. На підставі вищезазначених страхових актів АТ «СК «Країна» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 167 305,00 грн. Позивач намагався здійснити досудове врегулювання даного спору шляхом направлення претензії №18771 від 18.11.2020 року на адресу Відповідача, однак, останній не сплатив суму боргу, жодної відповіді на претензію не надав, у зв`язку з чим Позивач звернувся з позовом та просить його задовольнити.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.01.2026 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею обрано Діденка Є.В.

Ухвалою суду від 31.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання Позивач не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, разом із Позовом представник просить суд провести розгляд справи без його участі, в якій позов підтримав, просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових документів за останньою відомою адресою реєстрації, проте конверт повернувся без вручення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду про виклик Відповідача. На підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України, суд вважає Відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Відзиву до суду від Відповідача не надходив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Після дослідження доказів, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи із такого.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).

Судом встановлено, що 02.12.2019 року між АТ «Страхова компанія «Країна» та ОСОБА_2 укладено Договір №36/УА/0211838/2.1.5.01 добровільного страхування наземного транспорту відносно ТЗ «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 .

23.09.2020 року в місті Києві по пр-т. Степана Бандери, 9, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та ТЗ «Смарт», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Оболонського районного суду міста Києва у справі № 756/12444/20 від 24.11.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який керував мопедом «ТЗ «Смарт», д.н.з. НОМЕР_2 . Цією постановою встановлено, що ОСОБА_1 скоїв зіткнення з автомобілем «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 унаслідок чого відбулося пошкодження транспортних засобів. Дана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 05.12.2020 року.

24.09.2020 року до АТ «СК «Країна» звернувся ОСОБА_2 із повідомленням про настання страхового випадку 23.09.2020 року за участю застрахованого ТЗ «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 .

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , проведено його огляд, про що складено Акт огляду колісного транспортного засобу від 29.09.2020 року за участю ОСОБА_2 та представника АТ «СК «Країна».

У рахунку СТО ФОП ОСОБА_3 № 9639 від 29.09.2020 р. вказана вартість ремонту автомобіля «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 164980 грн. 00 коп.

20.10.2020 року ОСОБА_2 звернувся до АТ «СК «Країна» із заявою на виплату страхового відшкодування.

24.12.2020 року проведено додатковий огляд ТЗ «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , про що складено відповідний акт, в якому зазначено опис пошкоджень: тріщина корпуса, кріплення лівої блок-фари.

24.12.2020 року ОСОБА_2 повторно звернувся до АТ «СК «Країна» із заявою на виплату страхового відшкодування.

Згідно зі страховим актом №36/60569/2.1.5.1 від 09.11.2020 року розмір страхового відшкодування становить 164 980,00 грн. відповідно до рахунку на оплату №9639 від 29.09.2020 року, після чого 09.11.2020 року АТ «СК «Країна» здійснило оплату вказаної суми ОСОБА_2 , що підтверджено платіжним дорученням №14139, відповідно до заяви ОСОБА_2 від 20.10.2020 року.

Крім того, за страховим актом №36/60569/Д/2.1.5.1 від 21.01.2021 року розмір страхового відшкодування становить 2 325,00 грн. за кронштейн лівої фари та кронштейн-корпус кріплення лівої фари відповідно до рахунку на оплату №12824 від 21.12.2020 року, після чого 21.01.2021 року АТ «СК «Країна» здійснило оплату вказаної суми ОСОБА_2 , що підтверджено платіжним дорученням №17456, відповідно до заяви ОСОБА_2 від 24.12.2020 року.

Отже, загальна сума страхового відшкодування склала 167 305,00 грн.

Згідно з п. 18.1 Договору страхування, визначення розміру збитку та страхового відшкодування може здійснюватись страховиком на підставі калькуляції страховика, авто товарознавчого дослідження, рахунків СТО.

В порушення вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правова відповідальність Відповідача застрахована не була.

Позивачем проводилися заходи досудового врегулювання шляхом направлення претензійного листа №18771 від 18.11.2020 року, однак звернення Позивача залишилось без задоволення, у добровільному порядку витрати Позивача Відповідачем не компенсовані.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 ЦК України).

Відповідно до ст.980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент ДТП), визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно зі ст. 39.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент ДТП), моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З огляду на викладене та відповідно до положення ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені вищезазначеною постановою Оболонського районного суду від 24.11.2020 року у справі №756/12444/20, яка набрала законної сили 05.12.2020 року, та відповідно до якої Відповідача визнано винуватим у дорожньо-транспортній пригоді.

Отже, з огляду на викладене, вина Відповідача ОСОБА_1 у скоєній дорожньо-транспортній пригоді, є доведеною.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 вчинив ДТП, у порушення вимог закону свою цивільно-правову відповідальність не застрахував, у Позивача виникло право зворотної вимоги (регресу), однак ОСОБА_1 на претензію АТ «СК «Країна», про добровільну сплату коштів в порядку регресу не відреагував.

Правові підстави вимоги Позивача до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування ґрунтуються на законі і повністю є доведеними та вмотивованими.

Відповідачем в свою чергу позовні вимоги не спростовано.

Таким чином, з врахуванням наведеного, Позивач у повному обсязі довів свої позовні вимоги, а тому суд вважає за можливе позов задовольнити та стягнути з Відповідача на користь Позивача кошти в сумі 167 305,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 5, 13, 81, 141, 211, 258-259, 268, 272-279, 280, 354-355, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», що знаходиться за адресою: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А (ЄДРПОУ 20842474) грошові кошти у розмірі 167 305 грн. 00 коп. та суму судового збору у розмірі 3 028 грн. 00 коп., а всього в загальному розмірі 170 333 (сто сімдесят тисяч триста тридцять три) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Є.В. Діденко