Ухвала суду № 137068947, 03.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6080/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"03" червня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітньої дитини та встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком, -

в с т а н о в и в :

До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітньої дитини та встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком.

Згідно заявлених вимог, позивач просить суд: визначити місце проживання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити факт того, що починаючи з березня 2023 року малолітня донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 та перебуває на його самостійному вихованні та утриманні.

Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, в позовній заяві не відображена інформація про наявність або відсутність у зазначених в позовній заяві учасників справи електронного кабінету, а також не вказано адреси електронної пошти позивача та відповідача.

Відповідно до частини першої статті 56 ЦК України, органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Проте, заявником не вказано заінтересованою особою орган опіки та піклування, якою в даному випадку має бути безпосередньо Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, а не в особі служби у справах дітей та сім`ї, яка є структурним підрозділом Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, а не уособлює орган опіки та піклування.

Отже суб`єктний склад учасників справи підлягає уточненню.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.5 ст.177 ЦПК України).

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ст. 160 СК України).

Відповідно до змісту ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

В розрізі даних правовідносин об`єктом захисту може бути порушене, невизнане або оспорене право чи інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, саме порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з вимогою про визначення місця проживання дитини, позивач зазначає, що з березня 2023 року відповідач фактично самоусунулась від процесу виховання дитини та повністю ігнорує її інтереси.

За доводами позовної заяви взагалі не вбачається спору між позивачем та відповідачем щодо визначення місця проживання малолітньої дитини сторін, посилання на докази наявності між сторонами спору з приводу визначення місця проживання дитини в позовній заяві також відсутні та до позову не долучені докази на підтвердження таких обставин.

Більше того, за змістом п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866:

Для розв`язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання за формою згідно з додатком 9, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім`ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов`язки з виховання дитини та догляду за нею.

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) стосовно проведення обстеження його житлово-побутових умов і складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Під час розгляду питання про визначення місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.

Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров`ю та розвитку дитини.

Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

При цьому в матеріалах позовної заяви відсутні докази звернення позивача до органу опіки та піклування та служби у справах дітей та сім`ї з приводу визначення місця проживання дитини з позивачем, як це передбачено положеннями ч.1 ст. 161 СК України та п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, як і докази прийняття органом опіки та піклування рішення за результатами звернення позивача про визначення місця проживання дитини.

Отже, позовна заява не містить викладення обставин та посилань на докази наявності спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини сторін, докази на підтвердження існування такого спору до позовної заяви не долучені, як і інші докази, які мають значення для вирішення питання про визначення місця проживання дітей.

Так, згідно положень ч.2 ст. 161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

В позовній заяві стверджується про те, що позивач обіймає посаду голови правління ОСББ та отримує дохід.

Проте, до позову не долучено сертифікату лікаря психіатра, довідки МВС щодо відсутності у позивача непогашеної судимості, доказів працевлаштування позивача та отримання ним самостійного доходу, характеристик позивача за місцем роботи та проживання.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Положеннями пункту 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 1 331,20 грн.

До матеріалів позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 1 331,20 грн.

Однак прохальна частина позовної заяви містить дві самостійні вимоги немайнового характеру, а саме: про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини.

За змістом вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір, який підлягав сплаті, за вимогами немайнового характеру становить 2 662,40 грн (1 331,20 грн*2).

Отже, на виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про доплату судового збору в розмірі 1 331,20 грн.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код отримувача № 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву в новій редакції з додержанням вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, на порушення яких вказано вище, з долученням: доказів порушення відповідачем прав позивача за вимогою про визначення місця проживання дитини; сертифікату лікаря психіатра, довідки МВС щодо відсутності у позивача непогашеної судимості, доказів працевлаштування позивача та отримання ним самостійного доходу, характеристик позивача за місцем роботи та проживання; оригіналу платіжного документу про доплату судового збору в розмірі 1 331,20 грн.

До позовної заяви в новій редакції необхідно додати її копію та копії всіх доданих до неї документів для направлення відповідачу та третій особі, посвідченні належним чином.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 5, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітньої дитини та встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком - залишити без руху та запропонувати позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я