Ухвала суду № 137068734, 02.06.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-п/754/123/26

Справа № 754/111/24

У Х В А Л А

Іменем України

02 червня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Сенюти В.О. ,

секретаря судового засідання Каба А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 травня 2024 року у цивільній справі №754/111/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Відповідачка ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернулась до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23.05.2024.

Подану заяву обґрунтовує тим, що у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачка отримувала позовну заяву із додатками, або ж повістки про розгляд справи та рішення суду, а також не знала про розгляд даної справи. Протягом 20202026 років відповідачка фактично не проживала за адресою своєї реєстрації через сімейні обставини. Зокрема, у період з 2020 по 2023 рік безперервно перебувала у відпустці по догляду за дитиною, у зв`язку з чим фактично мешкала разом із малолітньою дитиною у сільській місцевості поза межами міста Києва. Крім того, одразу після того, як відповідачці стало відомо про наявність заочного рішення суду, вона звернулася безпосередньо до позивача, направивши на їхню офіційну електронну пошту відповідне звернення разом із документами, що підтверджують статус її чоловіка як військовослужбовця та її право на передбачені законом пільги. Проте позивач свідомо проігнорував її законне звернення, не вчинив жодних дій для добровільного перерахунку заборгованості та приховав цей факт від суду, що ще разу підтверджує його недобросовісність. Також, в обґрунтування заперечень проти позову відповідачка повідомляє, що заочне рішення від 23.05.2024 було ухвалене судом на підставі завідомо недостовірного та маніпулятивного розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

21.05.2026 від представника ТОВ «Бізнес позика» - Козачок М.О., через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких вказує, що відповідачка не надала суду жодних належних та достатніх доказів того, що проживає за іншою адресою, ніж адреса її реєстрації. Крім того, відповідачка не враховує те, що платежі відповідача за кредитним договором розподілялися в тому числі на погашення його заборгованості за процентами та комісією за надання кредиту. Також, представник вказує, що кредитний договір між позивачем та відповідачкою був укладений 13.08.2021, термін дії якого до 28.01.2022. У зв`язку з вищевикладеним, правові підстави для застосування у даній справі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів дружинам військових відсутні. При цьому сторона позивача звертає увагу суду на те, що відповідачка добровільно погодилась з умовами кредитного договору та погодилась його виконувати.

Від відповідачки ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких вказує, що в матеріалах судової справи № 754/111/24 відсутні будь-які докази з її особистим підписом, які б підтверджували, що вона належним чином та вчасно отримала копію ухваленого заочного рішення від 23.05.2024. Про існування вказаного рішення вперше дізналася лише у травні 2026 року через кабінет «Електронного суду» і невідкладно реалізувала своє право на його оскарження. Також, позивач власноруч у своїх письмових запереченнях офіційно визнав обставину, яка повністю спростовує первинні позовні вимоги, та підтвердив, що під час розгляду справи у 2024 році суду було надано завідомо неправдивий розрахунок боргу, де реальні платежі на суму 24064,96 грн були повністю приховані.

22.05.2026 від представника ТОВ «Бізнес позика» - Козачок М.О., через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких зазначає, що у своїй заяві про перегляд заочного рішення сторона відповідача не зазначила жодних змістовних заперечень проти позовних вимог позивача, з посиланням на відповідні належні, допустимі, достовірні та достатні докази. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачка на виконання умов договору здійснила часткову оплату на загальну суму 24064,96 грн. При цьому, позовні вимоги жодним чином не суперечать розрахунку заборгованості за кредитним договором, в якому всі платежі відповідачки враховані. Також, на думку сторони позивача, заява відповідачки про перегляд заочного рішення є незаконною, необґрунтованою та поданою з порушенням обов`язкових вимог ЦПК України.

27.05.2026 від відповідачки ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких відповідачка категорично не погоджується з доводами позивача та вважає за необхідне звернути увагу суду на факти відвертої маніпуляції цифрами та штучного завищення заборгованості під час подання позову, що підтверджується наданим самим же позивачем розрахунком заборгованості. Також, всупереч вимогам ст. 534 ЦК України позивач спрямував понад 21000 грн внесених відповідачкою коштів не на погашення основного боргу чи законних відсотків, а на закриття прихованих комісій та штрафів. Через це тіло кредиту штучно залишилося не зменшеним, що дозволило позивачу безперервно нараховувати на нього нові договірні відсотки. Крім того, зазначає, що строк дії договору закінчився 28.01.2022. Позивач не мав жодного правового права продовжувати нараховувати щоденні договірні відсотки під 316% річних протягом усього 2022 та 2023 років, що призвело до штучного нарахування 46 508,80 грн відсотків. Окрім того, чоловік відповідачки є військовослужбовцем і безпосередньо приймає участь у бойових діях з 01.07.2023. Позивач, знаючи про цей факт та отримавши відповідні документи, свідомо ігнорує норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків.

28.05.2026 від представника ТОВ «Бізнес позика» - Козачок М.О., через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких вказує, що з розрахунку заборгованості абсолютно чітко і прозоро вбачається, що не було ніяких нарахувань відсотків після закінчення строку дії кредитного договору. Крім того, представник звертає увагу суду, що відповідно до п. 1. кредитного договору строк дії договору до 28.01.2022. Поширення дії ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на дружин та чоловіків військовослужбовців щодо не нарахування штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом відбулося лише з набранням чинності Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», що відбулося 18.05.2024. Чоловік відповідачки не був військовослужбовцем під час строку дії кредитного договору. У зв`язку з вищевикладеним, правові підстави для застосування у даній справі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів дружинам військових відсутні.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У своїх запереченнях та додаткових поясненнях просили проводити розгляд заяви про перегляд заочного рішення без їх участі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення заяви відповідачки про перегляд заочного рішення без задоволення, з наступних підстав.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Разом із тим, з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Відповідачка в заяві про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ч.1 ст.288 ЦПК України, не вказала та не надала жодного доказу, в розумінні ст.76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, не був врахований судом під час ухвалення заочного рішення.

Судом встановлено, що 23.05.2024 у справі № 754/111/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» суму заборгованості за кредитним договором № 189282-КС-003 від 13.08.2021 в розмірі 87795,04 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147,20 грн.

Згідно інформації про зареєстроване місце проживання, відповідачки ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідачка про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялась за допомогою судових повісток, які направлені рекомендованими повідомленнями про вручення. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення поверталися із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або інші причини, є належно врученими.

При цьому, відповідачка не надала суду жодних належних та достатніх доказів того, що вона проживає за іншою адресою, ніж адреса її реєстрації.

Згідно матеріалів справи, копія заочного рішення суду направлена сторонам по справі також на адресу електронної пошти, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Таким чином, судом вживались всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідачки, однак, відповідачка не з`явилась в судове засідання по справі, у зв`язку з чим було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог на підставі аналізу доказів, які знаходились в матеріалах справи.

Відтак, твердження відповідачки про те, що вона не була повідомлена про розгляд справи належним чином, не відповідає наявним у справі документам.

Відповідачки в заяві про перегляд заочного рішення також вказувала, що умови кредитного договору відрізняються від позовних вимог, а саме, позовні вимоги виставлені у більшому розмірі, ніж передбачають умови кредитного договору та графіком платежів до нього.

Суд звертає увагу на те, що позивач просив суд стягнути з відповідачки лише заборгованість по тілу, процентам, та комісії за надання кредиту, які були нараховані відповідно до умов кредитного договору та в межах строк кредитування, про що свідчить розрахунок заборгованості по кредиту (а.с.11-16).

Відповідно до умов кредитного договору, останній укладений 13.08.2021 терміном дії договору - 28.01.2022 (а.с.23-24).

Позивач у позовній заяві зазначив, що загальний розмір заборгованості становить 87795,04 грн., яка складається з: 41286,24 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 46508,80 сума прострочених платежів по процентах.

Згідно розрахунку заборгованості а.с.16, на момент закінчення дії кредитного договору, проценти за користування кредитом складають 46508,80 грн., які позивач і просив стягнути з відповідачки.

Відповідно, для спростування позовних вимог позивача, відповідачка мала б надати суду докази здійснення всіх платежів за кредитним договором у розмірі та строк, однак відповідачка таких доказів суду не надала.

Посилання відповідачки на ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як на підставі для звільненні від сплати відсотків за кредитним договором, суд сприймає критично, оскільки кредитний договір між позивачем та відповідачкою був укладений 13.08.2021. Термін дії даного кредитного договору до 28.01.2022. При цьому, поширення дії ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на дружин та чоловіків військовослужбовців щодо не нарахування штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом відбулося лише з набранням чинності Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», що відбулося 18.05.2024.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативноправові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конструкція частини 15 статті 14 Закону № 2011-ХІІ не передбачає звільнення військовослужбовців та членів їхніх сімей від сплати відсотків за користування кредитом, а лише визначає умови, за яких такі відсотки не нараховуються. Законодавець чітко встановив, що ці умови пов`язані з певними періодами проходження військової служби. Враховуючи це, підстав для застосування принципу зворотної дії закону в часі до спірних правовідносин не вбачається.

У зв`язку з вище викладеним, правові підстави для застосування у даній справі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів дружинам військових відсутні.

З огляду на вказане, суд не приймає до уваги наведені посилання відповідачки, як підставу для скасування заочного рішення, та вважає їх необґрунтованими.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в заяві відповідачки відсутні посилання на докази, які б мали істотне значення для справи та які б не були досліджені судом при ухваленні заочного рішення.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідачки та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, то за відсутності зазначених обставин у їх сукупності у суду відсутні правові підстави для скасування заочного рішення. За таких обставин суд приходить до висновку про залишення заяви без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 287-288 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 травня 2024 року у цивільній справі №754/111/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено: 02.06.2026.

Суддя В.О.Сенюта