Ухвала суду № 137068425, 02.06.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1386/26

Провадження № 6/635/401/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року сел. Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Омельник М.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення судуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2026 року у справі № 635/1386/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява обґрунтована тим, що вищезазначене рішення суду ОСОБА_1 визнає обов`язок його виконання та не ухиляюся від сплати заборгованості, однак на теперішній час не має об`єктивної можливості виконати рішення суду одноразово у зв`язку зі складним матеріальним становищем. Надання розстрочки дозволить забезпечити реальне та поступове виконання рішення суду без надмірного фінансового навантаження та гарантуватиме регулярне погашення заборгованості, тому просить розстрочити йому суму виконання цього рішення на 24 місяці за сплатою по 1600 гривень, щомісячно.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення судуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без руху.

12 травня 2026 року зазначені недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення судуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Сторони належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання не з`явились.

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність її учасників.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2026 року у справі № 635/1386/26 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. ором - задовольнити. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за кредитним договором № 5015697 від 04 жовтня 2024 року у розмірі 32270 (тридцять дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочка - це спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановленні наперед.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10постанови від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435ЦПК України і ст.33 Закону України « Про виконавче провадження » є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Законодавством встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Узагальнюючи підстави наведені заявником у своїй заяві про розстрочення виконання рішення суду, вбачається, що вони ґрунтуються на відсутність стабільного офіційного доходу; відсутністю заощаджень; наявністю обов`язкових щомісячних витрат на забезпечення базових життєвих потреб (проживання, харчування, комунальні послуги); сума, визначена рішенням суду, є значною та її одноразова сплата унеможливить забезпечення мінімальних умов існування.

У даному випадку, суд вважає, що заявником доведено існування у нього виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення.

Частино 5 ст. 435 ЦПК України передбачено, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про розстрочення судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 81,353,435 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення судуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2026 року у справі № 635/1386/26 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у загальному розмірі 37432 гривні 40 копійок на 12 місяців з виплатою щомісяця 3119 гривень 36 копійок, починаючи з дати набрання ухвали законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Суддя М.М.Омельник