Рішення № 137068268, 02.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"02" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5132/25Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши заяву Громадської організації «АВАНГАРД-2» за вх.№2-993/26 від 19.05.2026 про ухвалення додаткового рішення, подану у справі №916/5132/25

за позовом: Громадської організації «АВАНГАРД-2» (67820, Одеська обл., Одеський р-н, територіальна громада Авангардівська, «Авангард-2» громадська організація, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 23205806)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 )

про стягнення 5900 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «АВАНГАРД-2» звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 5900 грн. зі сплати членських внесків та внесків за благоустрій.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 у справі №916/5132/25 позовні вимоги Громадської організації «АВАНГАРД-2» задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Громадської організації «АВАНГАРД-2» 5861,31 грн. внесків та 3008,31 грн. судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.

19.05.2026 за вх.№2-993/26 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 25.05.2026 заяву Громадської організації «АВАНГАРД-2» за вх.№2-993/26 від 19.05.2026 про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду; вирішено розгляд заяви здійснити без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачу надати до суду пояснення та/або заперечення щодо поданої заяви з доказами направлення позивачу - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

25.05.2026 за вх.№18025/26 до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у справі №916/5132/25. У наданих запереченнях відповідач наголошує на наступному:

- позивач пов`язує факт понесення витрат у зв`язку із розглядом даної справи із фактом отримання коштів на виконання договору про надання правничої допомоги та додаткової угоди, які датовані раніше, аніж подача позову у даній справі, тому позивач не дотримався вимог ст. 124 ГПК України в частині подання попереднього розрахунку судових витрат без поважних причин. Окрім того, у прохальній частині позову також зазначено суму витрат у розмірі 5000 гривень без попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат. Оскільки сума до стягнення була відома позивачу заздалегідь, вбачаються підстави для відмови у задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу;

- правочини, укладені між ГО «АВАНГАРД-2» та адвокатом Блащук О.Є., не передбачають представництво інтересів як у справі №916/5132/25, так і у будь-яких спорах із Шипуком В.В.; договір №0108 від 01.08.2023 про надання правничої допомоги містить умови надання послуг з правничої допомоги без конкретизації; додатковою угодою від 01.04.2024 до договору про надання правничої допомоги №0108 від 01.08.2023 додатково врегульовано питання оплати послуг адвоката на суму 18500 грн. без вказаного завдання чи доручення; платіжною інструкцією від 27.11.2025 було переведено суму коштів у розмірі 18900 грн. на користь адвоката Блащук О.Є.; актом від 03.04.2026 закріплено гонорар за правничу допомогу у справі №916/5132/25 у розмірі 5000 грн. Відтак, на переконання відповідача, першим документом, який містить згадку справи №916/5132/25, є акт про надання правничої допомоги;

- договір від 01.08.2023, як і додаткова угода від 01.04.2024, ніяким чином не кореспондуються із заявленою у даній справі сумою коштів, заявленою до компенсації, а різниця між транзакцією та заявленою сумою є кратною, що не виключає того, що вона була сплачена за іншу правничу допомогу, не пов`язану із даною справою; Єдиний державний реєстр судових рішень підтверджує, що представництво інтересів ГО «АВАНГАРД-2» здійснюється(лося) адвокатом Блащук О.Є. в інших судових справах: 916/4165/25; 916/2520/22; 916/712/24; 509/959/22. Відтак, на переконання відповідача, достеменно встановити якої саме справи стосуються витрати ГО «АВАНГАРД-2», понесені на підставі договору, додаткової угоди та платіжного доручення неможливо;

- ГО «АВАНГАРД-2» вже зверталося до Господарського суду Одеської області із позовом до Шипука В.В. у межах справи №916/712/24 із тотожним позовом і саме рішення суду у цій справі стало основою для позовних вимог у даній справі. Отже, зазначена витрата часу у кількості 10 годин на підготовку та подачу позовної заяви виглядає завищеною, адже вся робота у даних спірних відносинах була проведена у справі №916/712/24, де з Шипука В.В. було стягнуто суму членських внесків за минулий період. Окрім того, із протоколами судових засідань не корелюється зазначення витрат 25 годин на представництво інтересів у господарському суді у межах справи №916/5132/25;

- у даній справі сумою позову є 5900 грн., сумою до відшкодування є 5000 грн. Тобто, сума позову майже дорівнює сумі відшкодування, а тому стягнення заявленої позивачем суми витрат призведе до подвійного стягнення в результаті розгляду справи, що очевидно не може бути розцінене як співмірне із предметом спору відшкодування. На переконання відповідача вказане є самостійною підставою для зменшення суми витрат на правничу допомогу.

Заява Громадської організації «АВАНГАРД-2» за вх.№2-993/26 від 19.05.2026 про ухвалення додаткового рішення, подана у справі №916/5132/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом від учасників справи не надійшло.

У відповідності до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши заяву Громадської організації «АВАНГАРД-2» за вх.№2-993/26 від 19.05.2026, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У попередньому розрахунку судових витрат у справі, поданому у позовній заяві, позивач попередньо повідомив суд про намір стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу адвоката в сумі 5000 грн. В заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано документи, з яких вбачаються обставини надання правничих послуг:

- договір про надання правничої допомоги №0108 від 01.08.2023, укладений між Громадською організацією «Авангард-2» та адвокатом Блащук Ольгою Євгенівною. Відповідно до п.1.1 договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі і на умовах, передбачених вказаним договором. Пунктом 2.1 договору передбачено, що адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу, зокрема: представляти інтереси клієнта в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами, зокрема, з питань, що виникають у зв`язку з діяльністю Громадської організації «Авангард-2» (ідентифікаційний код - 23205806). Відповідно до п.4.1 договору гонорар адвоката за надання правничої допомоги встановлюється додатковою угодою, яка є невід`ємним додатком до вказаного договору та має бути підписана протягом 3 днів з моменту підписання договору;

- додаткову угоду від 01.04.2024 до договору про надання правничої допомоги №0108 від 01.08.2023, укладену між Громадською організацією «Авангард-2» та адвокатом Блащук Ольгою Євгенівною. Відповідно до п.п.1-2 додаткової угоди гонорар адвоката за договором про надання правничої допомоги №0108 від 01.08.2023 складає суму в розмірі 18500 гривень, за надання правничої допомоги щодо захисту прав та охоронюваних законом інтересів клієнта; гонорар у розмірі, зазначеному у пункті першій цієї угоди, виплачується клієнтом адвокату щомісячно, шляхом перерахування на банківський рахунок адвоката. Пунктом 5 додаткової угоди передбачено, що адвокат надає правничу допомогу за наступним: графіком - понеділок - четвер (10:00-19:00) - п`ятниця (10:00-18:00), в інших випадках за попередньою домовленістю керівника з адвокатом; у випадку термінової підготовки документів, надання консультацій у позаробочий час (19:00-00:00) клієнт оплачує додаткові витрати до встановленого гонорару у розмірі 500 грн. за 1 годину;

- акт про надання правничої допомоги від 03.04.2026, який підписано між Громадською організацією «Авангард-2» та адвокатом Блащук Ольгою Євгенівною. Наданий акт складено про те, що адвокатом надана правнича допомога відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 0108 від 01.08.2023; гонорар за надану правничу допомогу у справі №916/5132/25 за позовом Громадської організації «Авангард-2» до ОСОБА_1 про стягнення 5900 грн. становить 5000 гривень відповідно до детального розрахунку: підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Одеської області - 10 годин - 2000 грн.; підготовка та подання відповіді на відзив у справі №916/5132/25 - 4 години - 1000 грн.; представництво інтересів ГО «Авангард-2» в судових засіданнях у справі №916/5132/25 - 25 годин - 2000 грн.;

- платіжну інструкцію №12 від 27.11.2025 щодо «оплати за надання правової допомоги згідно договору №0108 від 01.08.2023 р. за 11.2025 р. Без ПДВ» на суму 18900 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Водночас розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України).

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, частиною 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. До відповідного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 «Послуги. Загальні положення» цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Предметом договору про надання правничої допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв`язку з вирішенням спору в суді.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.

Водночас суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Щодо заперечень відповідача на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, господарський суд наголошує на наступному.

По-перше, відповідач звернув увагу суду на недотримання позивачем вимог ст. 124 ГПК України в частині подання попереднього розрахунку судових витрат без поважних причин, з урахуванням чого просив відмовити у задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Господарський суд не приймає до уваги такі твердження відповідача, а також звертає увагу останнього на те, що з тексту позовної заяви (сторінка 7 позовної заяви) вбачається зазначення позивачем відомостей щодо попереднього розрахунку судових витрат, у тому числі витрат на правничу допомогу.

По-друге, посилання відповідача на відсутність у договорі та додатковій угоді відомостей про справу №916/5132/25 та кореспондування з заявленою у даній справі сумою коштів, а також на різницю в часі укладання документів, що подано на підтвердження понесених судових витрат, не можуть братись судом до уваги, оскільки відомості про номер справи, назви видів правничої допомоги, наданої адвокатом у даній справі, а також кількість годин та їх вартість прямо зазначені у підписаному акті про надання правничої допомоги від 03.04.2026, що підтверджує реальність наданих адвокатом послуг в рамках даної справи.

Господарський суд наголошує на тому, що сам факт підписання сторонами акту наданих послуг, а не окремої додаткової угоди та/або доручення на ведення справи №916/5132/25 не спростовує факт надання правничої допомоги та її розмір.

По-третє, як вже зазначалось, ч.6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч.3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч.1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відтак, на переконання суду, саме лише заявлення клопотання про зменшення витрат не є безумовною підставою для їх зменшення, якщо інша сторона не надасть суду доказів їхньої неспівмірності (нерозумності, надмірності) та не обґрунтує, чому саме ці витрати, попри їх фактичне понесення, не підлягають відшкодуванню, адже суд оцінює реальність та розумність розміру витрат, а не втручається в договірні відносини з адвокатом, якщо немає заперечень від іншої сторони.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи, що позовні вимоги у даній справі, судом задоволено частково, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати на професійну правову допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що в даному випадку складає пропорційно суму 4967,50 грн. (із заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 5900 грн. судом задоволено 5861,93 грн., тобто 99,35%).

Водночас, вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що позовну заяву та інші процесуальні документи адвокатом позивача складено якісно, так само як і представництво інтересів в суді. З огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів Громадської організації «АВАНГАРД-2» у суді під час розгляду справи, враховуючи критерії розумності, співмірності суми адвокатських послуг з предметом спору (розміром стягуваних сум), складністю справи, приймаючи до уваги ціну позову, суд дійшов висновку про надмірність заявленої суми компенсації витрат та необхідність зменшення заявлених судових витрат на правничу допомогу до 2500 грн., в решті заяви судом відмовляється.

Іншого учасниками справи не доведено.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 127, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ДОДАТКОВО ВИРІШИВ:

1.Заяву Громадської організації «АВАНГАРД-2» за вх.№2-993/26 від 19.05.2026 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Громадської організації «АВАНГАРД-2» (67820, Одеська обл., Одеський р-н, територіальна громада Авангардівська, «Авангард-2» громадська організація, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 23205806) 2500 /дві тисячі п?ятсот/ грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3.В решті заяви - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Додаткове рішення складено 02 червня 2026 р.

Суддя Ю.С. Бездоля