Ухвала суду № 137068066, 27.05.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.05.2026 Справа № 914/2643/25

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Березюка Ю.О., розглянувши матеріали

заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ, місто Новий Розділ, Львівська область.

про відстрочення виконання рішення суду

у справі №914/2643/25

за позовом Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, місто Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ, місто Новий Розділ, Львівська область.

про стягнення заборгованості за договором №6253/1718-ТЕ-21/ПТ від 11.10.2017 про постачання природного газу у розмірі 218431591,32 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Юріна О.О. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Процес.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2643/25 за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія- Новий Розділ про стягнення заборгованості за договором №6253/1718-ТЕ-21/ПТ від 11.10.2017 про постачання природного газу у розмірі 218431591,32 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.02.2026 року у справі №914/2643/25 задоволено позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі по тексту - Позивач, НАК «Нафтогаз України») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» (далі по тексту - Заявник, Відповідач, ТзОВ «Енергія-Новий Розділ») про стягнення заборгованості за договором № 6253/1718-ТЕ-21/ПТ від 11.10.2017 про постачання природного газу у розмірі 218431592,32 грн. і вирішено стягнути з ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» (81652, Львівська область, місто Новий Розділ, вулиця Грушевського, будинок 37; ідентифікаційний код 33525073) 218 431 592,32 грн. заборгованості, з яких: 94 757 369,66 грн. основного боргу, 7 281 813,44 грн. пені, 20 556 787,83 грн. 3 % річних, 95 835 621,39 грн. інфляційних втрат.

Вказаним рішенням стягнуто з відповідача судовий збір 847 840,00 грн.

Загальна сума стягнутих рішенням суду у справі № 914/2643/25 з ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» на користь НАК «Нафтогаз України» коштів становить 219 279 432,32 грн.

Рішення Господарського суду Львівської області від 25 лютого 2026 року у справі №914/2643/25 набрало законної сили 30.03.2026

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.2026, що набрало законної сили 30.03.2026, судом видано відповідний наказ про примусове виконання судового рішення.

12.05.2026 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 11.05.2026) від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.2026 у справі № 914/2643/25 (вх.№ 2194/26).

Ухвалою суду від 13.05.2026 розгляд заяви було призначено у судовому засіданні на 27.05.2026.

25.05.2026 від позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судове засідання 27.05.2026 з`явився представник позивача, щодо відстрочки виконання рішення. Відповідач явку свого уповноваженого представника не забезпечив.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у матеріалах справи наявні необхідні та достатні даки для можливості розгляду заяви ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.2026 у справі № 914/2643/25.

Аргументи відповідача (заявника).

В обгрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення відповідач зазначив наступне.

Основним видом діяльності ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» є забір, очищення та постачання води (код за КВЕД 36.00). ТзОВ «Енергія Новий Розділ», яке є правонаступником ЗАТ «Енергія-Новий Розділ», рішенням Виконавчого комітету Новороздільської Міської Ради Львівської області від 28.08.2006 № 367 (додаток 7 до заяви) з 01.08.2006 року визначено виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення. Оскільки відповідно до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області № 329 від 19 листопада 2019 року (додаток 8 до заяви) виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води на території міста Новий Розділ визначено ТОВ «Нафтогаз Тепло», то ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» по даний час здійснює тільки господарську діяльність з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення.

Товариство забезпечує життєдіяльність міста, задовольняє потреби усіх споживачів - населення, підприємств, релігійних організацій, закладів культури та охорони здоров`я, дитячих садків та шкіл, інших бюджетних установ та організацій у наданні комунальних послуг з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення. Згідно листа Міністерства розвитку громад та територій України за №13932/25/14-24 від 13.11.2024 року (додаток 9 до заяви) ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» є оператором об`єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення і включено до Переліку підприємств, що обслуговують системи життєзабезпечення, які є операторами об`єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення, згідно з Секторальним переліком об`єктів, який було затверджено наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 08 липня 2024 року № 611.

Об`єкти критичної інфраструктури ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» внесені в Реєстр об`єктів критичної інфраструктури, що підтверджується листом Міністерства розвитку громад та територій України № 25988/41/10-25 від 16.10.2025, який додається до заяви додаток 10. Основним джерелом доходів ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» є кошти сплачені споживачами (основний споживач населення) за надані комунальні послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення, а невиконання споживачами своїх обов`язків перед товариством по оплаті тягне відповідно за собою неможливість своєчасного виконання обов`язків заявником перед кредиторами, по сплаті обов`язкових платежів до бюджету, по виплаті заробітної плати працівникам.

При розгляді заяви про відстрочку виконання рішення суду заявник просить Господарський суд Львівської області врахувати нижче наведені причини і обставини, що ускладнюють виконання рішення суду і роблять в даний час неможливим його виконання через:

1. накладення ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду м.? Києва від 07 червня 2018 року у справі № 760/14539/18 і слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 991/7450/20 арешту на майно єдиний майновий комплекс ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» та передача Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ним на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», що є чинним по даний час. Ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року у справі № 760/14539/18 додається до заяви (додаток 3), а ухвала Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 991/7450/20 опублікована в повному обсязі в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/91964967.

2. накладення ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва у справах № 760/32373/18 від 17.12.2018 та №760/24817/19 від 30.08.2019 (додаток 4 і додаток 5 до заяви) арештів на рахунки товариства. Арешт на грошові кошти ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», накладений вказаними ухвалами суду є чинним по даний час. Накладення арештів на рахунки Товариства в 2018-2019 роках, передача арештованого в 2018 та 2020 році майна ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», зокрема Теплоелектроцентралі, Міських електромереж та ін. в управління Управителю суттєво вплинули на фінансовий стан відповідача. Відповідно зменшився дохід від господарської діяльності Товариства, яке здійснює тільки діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а зменшення доходу вплинуло на виникнення кредиторської заборгованості за спожитті енергоносії, матеріали, послуги, виникла заборгованість по податках та обов`язкових платежах до державних фондів, перед ПФУ, по заробітній платі перед працівниками, по сплаті ЄСВ.

3. за клопотанням Товариства і у зв`язку із значною заборгованістю по заробітній платі перед працівниками, Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 вересня 2025 року (додаток 6 до заяви) скасовані накладені ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/32373/18 від 17.12.2018р. і у справі №760/24817/19 від 30.08.2019р. арешти з грошових коштів ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» в частині розміру заборгованості Товариства по заробітній платі перед працівниками. Кошти, з яких було знято арешт на підставі ухвали ВАСУ від 25 вересня 2025 року, були використані Товариством у жовтні 2025 року виключно для виплати заробітної плати працівникам. На даний час у Товаристві ще рахується заборгованість перед працівниками по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі, по сплаті ЄСВ, а обігових коштів не вистачає, щоб повністю покрити витрати, які потрібні для безперебійної роботи Товариства.

4. на примусовому виконанні у Миколаївському відділі ДВС у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходяться накази господарського суду Львівської області № 914/4017/21 і № 914/2660/23 про стягнення коштів з товариства в користь НЕК «Укренерго» (зведене виконавче провадження ВП № 79139112), виконавчі листи видані Львівським окружним адміністративним судом про стягнення коштів в користь ГУ ПФУ у Львівській області (виконавче провадження № 80508093). На підтвердження цього додаються постанови Миколаївського відділу ДВС, додатки 23-24 до заяви.

5. на примусовому виконанні у приватних виконавців перебувають виконавчі документи про стягнення коштів з ТзОВ «Енергія-Новий Розділ»: в користь ТОВ «Нафтогаз Тепло» (виконавче провадження № 79448003); в користь КП «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської (виконавче провадження № 79141573); в користь ТОВ «Нафтогаз Тепло» (виконавче провадження № 80874919). Постанови приватних виконавців додаються до заяви (додатки 25-27).

6. заборгованість товариства зі сплати податків і зборів станом на 01 травня 2026 року становить 11259373,16 грн. та заборгованість товариства зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування становить 733209,92 грн., що підтверджується витягом з інформаційнокомунікаційної системи ДПС від 04.05.2025р. реєстраційний № 0022335721, який додається до заяви - додаток 19. 7. заборгованість товариства по невиплаченій заробітній платі працівникам підтверджується доданою постановою головного державного інспектора з питань праці південного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці по справі № ЗХ/ЛВ/1159/023612/ПТ/ПС від 26 січня 2026 (додаток 22 до заяви).

8. чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідно до звітів про фінансові результати становить: за 2023 рік 38148,0 тис. грн.; за 2024 рік 37332,0 тис. грн.; за 2025 рік 38668,0 тис. грн.; за перший квартал 2026 року 12221,0 тис. грн.

9. діяльність товариства є збитковою: - збитки Товариства від господарської діяльності за 2022 рік становили 54856 тис. грн., за 2023 рік - 43199 тис. грн., за 2024 рік - 96881 тис. грн., за перший квартал 2026 року 33451 тис. грн. - згідно з балансом непокритий збиток Товариства станом на 31.12.2022 року становив 719343 тис. грн.., на 31.12.2023 року 762542 тис. грн., на 31.12.2024 року - 859423,0 тис. грн., на 31.12.2025 847156 тис. грн., на 31.03.2026р. 880607 тис. грн.; - дебіторська заборгованість контрагентів, яка виникла на підставі укладених цивільно-правових і господарських договорів станом на 31.12.2022 року становила 24570 тис. грн., на 31.12.2023 року - 27749 тис. грн., на 31.12.2024 року - 28685 тис. грн., на 31.12.2025 - 16496 тис. грн. і на 31.03.2026 32346 тис. грн. - кредиторська заборгованість товариства згідно довідки № 310 від 08 травня 2026 року (додаток 21 до заяви) становить 1052954,8 тис. грн. а саме заборгованість:

за товари, роботи, послуги 107713,0 тис. грн. за розрахунками з оплати праці 5390,0 тис .грн. по розрахунках з бюджетом 16571,0 тис. грн. по розрахунках зі страхування 2593,0 тис. грн. по довгострокових зобов`язаннях 920687,8 тис. грн., в т.ч.: по валютному кредиту 656932,5 тис. грн./15000,0 тис. дол. США і проценти за кредит 263755,3 тис. грн./6022,43 тис. дол. США) На підтвердження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» додає фінансову звітність за 2023, 2024 рік, 2025 роки та перший квартал 2026 року, а саме: звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) і баланс (звіт про фінансовий стан), додатки 12- 18 до заяви.

Відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, а стягнення в даний час на користь НАК «Нафтогаз України» коштів за рішенням суду у справі № 914/2643/25 завдасть шкоди заявнику як виконавцю комунальних послуг, призведе до суттєвого фінансового навантаження, негативно позначиться на господарській діяльності товариства, на проведенні поточних, капітальних ремонтів і технічному обслуговуванні інженерних комунікацій та обладнання, на якісному та безперебійному наданню послуг близько 30 тисяч мешканцям, підприємствам, організаціям міста, ще більше погіршить фінансове становище нашого товариства.

З огляду на наведене, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду у даній справі строком терміном на 1 рік з моменту ухвалення рішення.

Аргументи позивача.

Заперечуючи щодо відстрочення виконання рішення, представник позивача зазначив наступне.

Оплату за переданий газ відповідач здійснив частково на суму 99 640 235,00 грн. та не виконав зобов`язання у строк визначений договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 6.1 договору. Таким чином, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 94 757 369,66 грн. Разом з тим, у заяві Відповідача про відстрочення рішення суду обумовлені обставинами накладення арешту на майно (активи) виробничий об`єкт Теплоелектроцентраль у м. Новий Розділ, передачу його в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), що на думку відповідача призводить до правонаступництва боргових зобов`язань відповідача за договором до таких управителей у порядку, визначеному положеннями абз. 3 п. 2 Постанови КМУ від 10 жовтня 2018 р. №834 «Про покладення спеціального обов`язку для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (надалі Постанова КМУ №834) та п. 11 «Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затвердженого постановою КМУ № 867 від 19 жовтня 2018 (надалі - Положення).

Статтею 1029 глави 70 ЦКУ передбачено - за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). При тому, що відповідно до ст. 1031 ЦКУ - договір управління майном укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення суду відповідач зазначає, що ТОВ «ЕНЕРГІЯ-НОВИЙ РОЗДІЛ» забезпечує життєдіяльність міста, задовольняє потреби усіх споживачів - населення, підприємств, релігійних організацій, закладів культури та охорони здоров`я, дитячих садків та шкіл, інших бюджетних установ та організацій у наданні комунальних послуг з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення. Згідно листа Міністерства розвитку громад та територій України за №13932/25/14-24 від 13.11.2024 року (додаток 9 до заяви) ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» є оператором об`єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення і включено до Переліку підприємств, що обслуговують системи життєзабезпечення, які є операторами об`єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення, згідно з Секторальним переліком об`єктів, який було затверджено наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 08 липня 2024 року № 611.

Також, посилається на заборгованість державного бюджету з відшкодування різниці в тарифах, скрутне фінансове становище, яке значною мірою залежить від рівня тарифів, які не є економічно обґрунтованими та воєнного стану.

На думку позивача, вказані обставини не є тими виключними обставинами в розумінні статті 331 ГПК України, якими виконання рішення суду ускладнюється чи видається неможливим, а відповідно і не можуть бути підставами для надання відстрочення виконання судового рішення виходячи з наступного.

Звертаючись до суду відповідач посилається на скрутне фінансове становище та на підтвердження власних доводів щодо майнового стану, а також до заяви додає копії звіту про фінансові результати за 2023 рік, 2024 рік та І квартал 2026 рік і зазначає про збитковість його діяльності. Проте, фінансова звітність підприємства є тільки одним з елементів, які свідчать про складний фінансовий стан підприємства, який в умовах ринкової економіки є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності. Скрутне фінансове становище, на яке посилається Відповідач, не є надзвичайною і не прогнозованою обставиною. Недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна відстрочити.

Позиція суду.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2019 року в справі № 2- 54/08.

Відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. У цьому випадку законодавець наділив суд "дискреційними повноваженнями" щодо можливості застосування чи не застосування приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням конкретних обставин.

При оцінці виняткових обставин суд має враховувати дотримання балансу інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному врахуванні вимоги закону про обов`язковість виконання судового рішення (стаття 115 Господарського процесуального кодексу України). По суті вищенаведеної норми при відстрочці виконання судового рішення мова йде про перенесення строку його виконання з однієї дати, що встановлено законом чи судом, на іншу.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим (аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19).

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним періодом за який судом було стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість було жовтень 2017 липень 2018р.

Так, рішення у даній справі було ухвалено 25.02.2026. Тобто, наявні ознаки тривалого невиконання своїх зобов`язань відповідачем, що призвело як до накопичення штрафних санкцій, так і суттєвого інфляційного збільшення боргу.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Таким чином, питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки/розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Особа, яка подала заяву про розстрочку/ відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Відповідно до вимог статті 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів, не вважається обставиною, що є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності та відповідно не є обставиною, з якою закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, тому посилання відповідача на неплатоспроможність не є достатньою підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Юридична особа самостійно, на власний ризик здійснює свою господарську діяльність, в тому числі укладає господарські договори і відповідає за наслідки їх невиконання. Відповідач у силу положень чинного законодавства під час здійснення господарської діяльності несе підприємницький ризик, у тому числі щодо несвоєчасності розрахунків із ним його контрагентами (споживачами теплової енергії, виробленої з ресурсу позивача) (правова позиція викладена у Постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №903/918/19).

Крім того, ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання, а відповідно незадовільний фінансовий стан підприємства, неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим не може бути ризиком іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 у справі №910/15430/16, від 27.04.2018 у справі №910/313/17 та від 02.05.2018 у справі №910/3816/16.

Крім того, у постанові від 27.06.2018 у справі № 813/8842/13-а Верховний Суд зробив висновок, що «збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення».

Також слід зазначити, що та обставина, що боржник є об`єктом критичної інфраструктури та виконавцем комунальної послуги не є такою, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, оскільки сам по собі факт того, що підприємство є об`єктом критичної інфраструктури не зумовлює підстав для відстрочки виконання рішення. Військова агресія проти України та правовий режим військового стану в країні однаково негативно впливають на обидві сторони цього спору. Варто зазначити, що позивач зобов`язаний забезпечувати природним газом усю територію України. Тобто, особливо в умовах воєнного стану важливим для Компанії є забезпечення безперебійної роботи та надходження на рахунки коштів від боржників для забезпечення енергетичної безпеки на ринку природного газу. Оскільки газ, що реалізує позивач покладений в основу виробництва як електроенергії так і теплової енергії, то і позивач також є заручником розрахунків своїх контрагентів в тому числі і відповідача, а тому сторони перебувають у рівнозначному становищі. Посилання відповідача на наявний значний розмір заборгованості держави з компенсації різниці в тарифах не є в розумінні статті 331 ГПК України обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або роблять його неможливим, оскільки, посилання на можливе надходження коштів з державного бюджету, як компенсації за різницю в тарифах, ґрунтується виключно на припущеннях боржника щодо можливого надходження коштів, суду не надано жодних документів з чіткими датами та сумами надходження коштів.

Можливе надходження коштів з державного бюджету, як компенсації за різницю в тарифі, є невизначеною обставиною та не може бути визнана такою, що неодмінно відбудеться, адже, наразі відсутня можливість визначити, коли саме означена подія відбудеться. Саме лише затвердження комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах суми різниці в тарифах не призводить до автоматичного врегулювання такої заборгованості, а лише свідчать про те, що відповідач, як учасник процедури врегулювання заборгованості, частково виконав певні елементи процедури, яка направлена на врегулювання заборгованості, однак договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається суб`єктами господарювання та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2022 №1403) та є підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах, та до цього часу так і не укладений. Тільки зі змісту договору буде чітко вбачатися за яким саме договором поставки, за який період, в якій саме сумі та між якими саме сторонами буде погашена заборгованість за рахунок компенсацій з різниці в тарифах. Разом з тим, законодавством встановлено право відповідача на отримання певних компенсаційних відрахувань з місцевого та державного бюджетів і не встановлено обов`язку відповідача укласти договір з позивачем.

Відтак, суд приходить до висновку, що наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для відстрочення виконання рішення суду в розумінні статей 73, 74, 76, 77, 331 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі. Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду на максимально можливий строк, що визначений законодавством та встановлений статтею 331 ГПК України, при тому взагалі не обґрунтовує цей строк і не зазначає внаслідок чого він зможе виконати рішення суду.

При цьому, слід врахувати той факт, що відповідач вже тривалий час з 2017-2018 років не вчинив жодних реальних дій на виконання своїх зобов`язань перед позивачем. Доказів реальної можливості виконати рішення суду у цій справі, за умови надання судом відстрочення виконання, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.2026 у справі № 914/2643/25 (вх.№ 2194/26) відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 234 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку ста строки передбачені ст. ст. 255-257 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.