Ухвала суду № 137068049, 01.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.06.2026 р. Справа № 914/544/25

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, за участі секретаря судового засідання Ольги КРАВЕЦЬ, розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву про відвід судді поданої представником Приватного підприємства Львівметалпласт, місто Львів

при розгляді скарги Приватного підприємства Львівметалпласт, місто Львів

на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени Петра Івановича, місто Львів

у справі №914/544/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Львівський автонавантажувач, село Коростів, Сколівський район, Львівська область

до відповідача Приватного підприємства Львівметалпласт, місто Львів

за участі третьої особи, що не заявляє смостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1, місто Львів.

про витребування майна із чужого незаконного володіння.

За участі сторін:

від скаржника (боржника): Гаврилюк О.Р. - адвокат (довіреність №б/н від 21.06.2025);

від позивача (стягувача): Зубачик В.Р. керівник; Пелих С.З. - адвокат (ордер на надання правничої допомоги серія ВО №1108833 від 24.06.2025, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №000573 від 02.05.2025);

від третьої особи: не з`явився.

від приватного виконавця: Мужик Н.Т.- адвокат (ордер на надання правничої допомоги серія ВС №1274206 від 01.05.2026).

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області представником Приватного підприємства Львівметалпласт, 30.04.2026 подано через підсистему Електронний суд скаргу б/н від 30.04.2024 (вх.№1987/26) на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени Петра Івановича з вимогами: винести ухвалу про призупинення, на час розгляду скарги, виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени Петра Івановича від 29.04.2026 про відкриття виконавчого провадження (ВП № 80881205); скасувати повністю постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорена Петра Івановича від 29.04.2026 про відкриття виконавчого провадження (ВП № 80881205).

Ухвалою суду від 06.05.2026 прийнято скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени Петра Івановича до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 19.05.2026.

У судовому засіданні 19.05.2026 протокольною ухвалою суд, в порядку абзацу другого частини 1 статті 342 Господарського процесуального кодексу України, продовжив строк розгляду скарги на дії приватного виконавця, оголосив перерву до 01.06.2026. Третю особу повідомив про дату, час наступного судового засідання ухвалою-повідомленням в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

29.05.2026 через систему Електронний суд від представника скаржника (боржника) надійшла заява про відвід судді Юлії СУХОВИЧ (вх.№15339/26 від 29.05.2026).

Заява обґрунтована тим, що судом під час винесення рішення фактично не здійснювалось дослідження (огляд) доказів у справі.

Представник скаржника (боржника) зазначає, що у протоколі судового засідання від 17.11.2025 і у відеозаписі судового засідання зафіксовано, що дослідження (огляд) матеріалів, справи судом першої інстанції, фактично не здійснювався, що являється грубим порушенням статті 210 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, представник зазначив, що суддя Господарського суду Львівської області Юлія СУХОВИЧ у судовому засіданні 19.05.2026 перебивала виступ представника Приватного підприємства Львівметалпласт, адвоката Борща Н.Р., водночас виступи інших представників, а саме представників позивача та представника приватного виконавця не перебивала.

Також представник скаржника зазначив, що суддя при розгляді скарги на дії приватного виконавця не вирішила питання щодо зупинення на час розгляду виконання оскаржуваної постанови приватного виконавця.

У судовому засіданні 01.06.2026 представник скаржника (боржника) заяву про відвід судді Юлії СУХОВИЧ від 29.05.2026 підтримав, просив її задовольнити.

Представники стягувача (позивача) у судове засідання 01.06.2026 з`явилися, проти заяви про відвід судді заперечили, зокрема зазначили, що питання дослідження доказів під час розгляду основної справи не є предметом розгляду даної скарги.

Крім того, представник стягувача зазначив, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2025 у даній справі залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також представник стягувача зазначив про пропуск скаржником визначеного частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, строку для подання заяви про відвід.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання 01.06.2026 не забезпечила. Явка третьої особи не визнавалась судом обов`язковою.

Представник приватного виконавця в судове засідання 01.06.2026 з`явився, заперечив проти задоволення заяви. Щодо винесення ухвали про зупинення на час розгляду скарги, виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени Петра Івановича від 29.04.2026 про відкриття виконавчого провадження (ВП № 80881205) стягувач зазначив, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено поняття призупинення виконання постанови приватного виконавця, як це просить скаржник.

Крім того, представник приватного виконавця зазначив, що усі учасники справи, у судовому засіданні 19.05.2026, мали змогу висловити свої позиції та були почуті судом. Обставини наведені скаржником у заяві, не є підставою для відводу судді.

Представник боржника (відповідача) вважає, що обставини наведені ним у заяві викликають у нього сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, у зв`язку з чим висловив недовіру судді Господарського суду Львівської області Юлії СУХОВИЧ та заявив відвід.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви, з огляду на наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарським процесуальним кодексом України.

Приписами частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Заяву про відвід судді мотивовано наявністю підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно із частиною 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заява про відвід судді надійшла до суду 29.05.2026, тому враховуючи положення викладені в абзаці 2 частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, вона не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оцінюючи доводи заявника суд враховує, що незалежність судів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок №1 (2001) КРЄС про стандарти незалежності судових органів та незмінюваності суддів).

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Зокрема, у рішеннях у справах Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Додатково і на доповнення до цього ставлення судді до справи має важливе, проте не вирішальне значення. Вирішальною є можливість об`єктивного підтвердження таких фактів (наприклад, рішення у справі ЄСПЛ FerrantelliandSanyangelo v. Italy, постанова від 07.08.1996, збірник 1996-ІІІ, с. 951-52, параграф 58, та рішення у справі Wettstein v. Switzerland, № 33958/96, параграф 44).

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (п.п. 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23).

На думку Європейського суду з прав людини, судді у своїй професійній діяльності мають бути вільними від особистих симпатій, уподобань, схильностей. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які свідчили б про протилежне (суб`єктивна безсторонність). Суду також належить бути безстороннім об`єктивно, тобто мати достатньо гарантій, що виключають будь-які сумніви стосовно нього. Цей аспект висуває додаткові обмеження для суддів щодо їхньої участі в політичному житті держави або будь-якій іншій діяльності, оскільки це може викликати підозру в їхній особистій заінтересованості під час вирішення справ. Суддя не буде об`єктивно безстороннім у випадку його залежності від чогось або когось.

Закон не покладає на суддю обов`язку переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та позапроцесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо у судді існують реальні факти для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).

Підсумовуючи вищевикладене, можна констатувати, що для відводу судді заявник повинен навести реальні факти та надати дійсні докази, які у своїй сукупності свідчили б про існування ризику порушення суддею обов`язку неупередженого розгляду справи та/або спростовували презумпцію неупередженості судді.

Слід зазначити, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Щодо обґрунтованості заявленого відводу, суд зазначає, що наведені в заяві про відвід судді обставини, які, на переконання заявника, є підставою для сумнівів в неупередженості, об`єктивності судді Юлії СУХОВИЧ у даній справі, не підтверджують наявності об`єктивних підстав для відводу судді, зважаючи на таке.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Бочан проти України від 03.05.2007 суд нагадує, що безсторонність, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України (заява 16695/04) від 15.07.2010).

В рішенні у справі Білуха проти України від 09.11.2006 сказано: стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 Hauschildt v. Denmark, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (пункт 48).

Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку заявником жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Юлії СУХОВИЧ у вирішенні справи №914/544/25 не подано.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Юлії СУХОВИЧ в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід судді не вбачається.

Заявник обгрунтовує відвід тим, що у протоколі судового засідання від 17.11.2025, за результатами якого було ухвалено рішення у справі № 914/544/25, не відображено відомостей щодо дослідження доказів.

Разом з тим наведені доводи стосуються процесуальних дій суду під час розгляду справи по суті.

Такі обставини не є підставою для відводу судді, оскільки не свідчать про його особисту заінтересованість, упередженість чи інші обставини, передбачені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України.

Суд також враховує, що рішення у справі набрало законної сили. Обставини на які посилається заявник (боржник), стосуються розгляду справи по суті та не пов`язані з розглядом скарги на дії приватного виконавця, яка є предметом розгляду.

Щодо поведінки головуючої судді Юлії Сухович у судовому засіданні 19.05.2026 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 198 Господарського процесуального кодексу України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 5 статті 208 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з власної ініціативи або за усним клопотанням учасника справи може поставити питання учаснику судового процесу.

Таким чином, передбачені частиною 3 статті 198 Господарського процесуального кодексу Українита частиною 5 статті 208 Господарського процесуального кодексу України дії судді спрямовані на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування судом всіх обставин справи.

Згідно частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на викладене вище, а також приймаючи до уваги той факт, що заявником не надано суду доказів, які викликають сумнів у неупередженості судді (відповідно до статей 35, 36, 38 Господарського процесуального кодексу України), а лише надається оцінка діям судді вчинення яких регламентовано чинним Господарським процесуальним кодексом України (під час розгляду суддею Сухович Ю.О., як головуючим, справи №914/544/25), що прямо суперечить вимогам пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства «Львівметелпласт» про відвід судді Юлії СУХОВИЧ у справі №914/544/25.

Керуючись статтями 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства «Львівметалпласт» про відвід судді Сухович Ю.О. у справі №914/544/25.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню окремо від судового рішення суду.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Ухвалу складено 03.06.2026

Суддя Сухович Ю.О.