Ухвала суду № 137067406, 03.06.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.06.2026 Справа №908/3094/25

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянувши матеріали

зустрічної позовної заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (вул. Фанатська (Добролюбова), буд. 20, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 00130872)

до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (вулиця Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код юридичної особи 00100227)

про визнання права не сплачувати кошти

у справі №908/3094/25

за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (вулиця Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код юридичної особи 00100227)

до відповідача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (вул. Фанатська (Добролюбова), буд. 20, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 00130872)

про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

06.10.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (скорочене найменування НЕК «УКРЕНЕНГО») до відповідача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (скорочене найменування АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО») про стягнення за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №0421-03015-ПД трьох відсотків річних у розмірі 7 253 020,48 грн, інфляційних втрат в розмірі 17 881 228,20 грн. Судові витрати зі сплати судового збору просить покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 справу №908/3094/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі №908/3094/25; присвоєно справі номер провадження 3/186/25; постановлено здійснювати розгляд справи №908/3094/25 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 11.11.2025 об 11:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

28.10.2025 від представником відповідача подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 03.11.2025 клопотання представника відповідача задоволено.

Також 28.10.2025 відповідачем подано клопотання вх.№21766/08-08/25 від 28.10.2025 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №908/2131/24.

Ухвалою суду від 11.11.2025 відкладено підготовче засідання до 17.11.2025 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 17.11.2025 задоволено клопотання АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (вх.№21766/08-08/25 від 28.10.2025) про зупинення провадження у справі №908/3094/25. Провадження у справі №908/3094/25 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Центрального апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2025 у справі №908/2131/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», м. Запоріжжя про стягнення грошових коштів.

19.05.2026 від позивача НЕК «УКРЕНЕНГО», надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, до якого додано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.04.2026 у справі №908/2131/24.

Оскільки судове рішення апеляційної інстанції за апеляційною скаргою АТ «ДТЕК Дніпроенерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2025 у справі №908/2131/24 набрало законної сили, ухвалою суду від 26.05.2026 поновлено провадження у справі №908/3094/25 з 10.06.2026, призначено підготовче засідання суду на 10.06.2026.

29.05.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» подано зустрічний позов до НЕК «УКРЕНЕНГО» про визнання за АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» права не сплачувати три відсотки річних у розмірі 7253020,48 грн, інфляційні втрати в розмірі 17881228,20 грн. Просить також звільнити АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» від сплати судового збору.

Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню заявнику, з огляду на таке.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з норм ст.ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Отже, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання.

Частиною першою ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Зустрічний позов це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.

Відповідно до положень ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. ст. 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

При цьому, ч. 8 ст. 165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

За приписами п. 8 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.

При цьому реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Згідно із ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 118 Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Одночасно слід враховувати, що процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі №908/3094/25, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки, зокрема, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали відповідно до ст.165 ГПК України для подачі відзиву на позовну заяву.

Відповідачу ухвала суду про відкриття провадження у справі доставлена до його електронного кабінету в системі Електронний суд 13.10.2025.

Таким чином, граничний строк подачі як відзиву, так зустрічної позовної заяви 28.10.2025.

Відповідач АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», зустрічну позовну заяву подав лише 29.05.2026 через систему «Електронний суд», тобто за межами строку, встановленого для подання відзиву та, відповідно, зустрічної позовної заяви, що суперечить приписам ч. 1 ст. 180 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Слід зазначити, що Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Пропуск процесуального строку це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право також із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення.

Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 18.02.2019 у справі №922/1161/18, від 02.12.2019 у справі №921/230/19.

Заявник жодним чином не обґрунтовує причини пропуску строку на подачу зустрічної прозваної заяви, клопотання про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви не заявляє. Вважає, що у зв`язку із дією в країні воєнного стану строк звернення до суду продовжується на строк дії воєнного стану, а позивач не повинен окремо просити суд поновити строк для звернення до суду.

Проте така позиція відповідача є необґрунтованою, не відповідає, ані приписам процесуального законодавства, ані практиці Верховного Суду.

З моменту відкриття провадження у справі відповідач не вказував, що він має намір підготувати та подати зустрічний позов у цій справі, а також не зазначав про існування обставин, що перешкоджають у підготовці такого зустрічного позову в установлений законодавством строк.

Заявник не надав жодних доказів, які б підтверджували існування об`єктивних обставин, що перешкоджали поданню зустрічної позовної заяви.

При цьому, суд зазначає, що процесуальний строк для пред`явлення зустрічного позову, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи та спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами, проте АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не проявило необхідної старанності та, звертаючись з зустрічним позовом поза визначеним законом строком, не надало до суду переконливих доказів на підтвердження наявності у нього перешкод для реалізації права на звернення з таким позовом сумлінно та своєчасно, тобто з урахуванням періоду часу, який об`єктивно необхідний для підготовки зустрічної позовної заяви, відтак несвоєчасне подання зустрічного позову зумовлене лише волевиявленням самого відповідача, тобто має суб`єктивний характер, що не є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки в силу ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Частиною 6 ст. 180 ГПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, суд повертає заявнику подану зустрічну позовну заяву.

Оскільки суд повертає зустрічний позов з підстав пропущення строків на його подачу, тому клопотання АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про звільнення його від сплати судового збору у даному випадку суд не розглядає.

При цьому суд роз`яснює, що АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не позбавлене права подати вказаний позов в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 118, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», м. Запоріжжя до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО», м. Київ про визнання права не сплачувати кошти повернути заявнику.

Оскільки зустрічна позовна заява з додатками надійшла до суду в електронному вигляді, суд не здійснює повернення документів в паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала в частині повернення позовної заяви може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Педорич