Ухвала суду № 137066922, 02.06.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

02 червня 2026 року Справа № 903/257/26

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Мачульської Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Підгайцівської сільської ради, с. Підгайці, Луцький р-н., Волинська обл.

до відповідача: ОСОБА_1 , с. Лище, Луцький р-н., Волинська обл.

про розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок,

В засіданні приймали участь:

від позивача: Кухарська Т.В.

від відповідача: Ліщук О.О.

ВСТАНОВИВ:

13.03.2026 на адресу суду надійшла позовна заява Підгайцівської сільської ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005 та зобов`язання на підставі акту прийому-передачі повернути земельні ділянки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що внаслідок систематичної несплати ОСОБА_1 орендної плати за землю, відповідачем порушено умови договору оренди земельної ділянки від 26.12.20255, що є підставою для розірвання зазначеного договору та повернення земельної ділянки, що була у користуванні останнього.

Ухвалою суду від 17.03.2026 позовну заяву Підгайцівської сільської ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005 та зобов`язання повернути земельні ділянки залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду впродовж 10-ти календарних днів з дня одержання цієї ухвали: доказів надіслання позовної заяви з додатками відповідачу (опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек/накладна).

Згідно довідки про доставку електронного листа від 17.03.2026 ухвала суду була надіслана та доставлена до електронного кабінету позивача 17.03.2026.

19.03.2026 та 24.03.2026 через підсистему Електронний суд надійшли заяви позивача про усунення недоліків, з долученими доказами надіслання позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою суду від 24.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 22.04.2026 о 11:30 год.

Ч.5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Докази реєстрації відповідачем електронного кабінету в матеріалах справи відсутні.

Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру місце реєстрації відповідача є вул. Богдана Ступки, буд. 1, с. Лище, Луцький р-н.

Така ж адреса зазначена у позовній заяві.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 24.03.2026 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем реєстрації відповідача.

Однак, судова повістка повернута 07.04.2026 об`єктом поштового зв`язку з позначкою "одержувач відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі, а саме 07.04.2026.

Строк для подання відзиву по 22.04.2026.

17.04.2026 надійшов відзив відповідача, згідно якого у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що обставини наявності заборгованості є надзвичайними та невідворотними. Несплата повної суми оренди не є ні проявом недобросовісності, ні свідомим ігноруванням умов договору, а є прямим наслідком критичного фінансового стану, викликаного війною. Розірвання Договору на 49 років через борг, що виник у 2023-2024 роках (період війни), є непропорційним покаранням, яке повністю знищує попередні інвестиції Відповідача в ці ділянки. Оскільки письмової угоди про зміну ціни не існує, Відповідач правомірно продовжував сплачувати орендну плату в розмірі, встановленому останньою спільно підписаною Додатковою угодою. Нарахування Позивачем суми 911461,38 грн на підставі внутрішнього рішення ради є порушенням умов Договору та ст. 632 ЦК України. Фактично Позивач вимагає розірвання через неоплату, але Відповідач фактично оплатив всю суму, передбачену підписаним Договором. Розрахунок суми боргу є неправильним. згідно отриманих Відповідачем витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки №НВ-0700768072025 від 08.09.2025 (сума 42 607,30 грн.) та №НВ-0700768062025 від 08.09.2025 (сума 68 363,67 грн.) нормативна грошова оцінка зазначених вище земельних ділянок є значно нижчою ніж у витягах від 25.07.2023. Просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2025, справа № 140/8567/25.

Позивач відзив відповідача отримав 17.04.2026, строк для подання відповіді на відзив по 22.04.2026.

Відповідь позивача на відзив на адресу суду не надходила.

У клопотанні від 22.04.2026 відповідач просить відкласти підготовче засідання, зазначає, що на даний час відсутній повний текст ухвали суду апеляційної інстанції від 20.04.2026 №140/8567/25 про відкриття апеляційного провадження щодо оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2025, справа № 140/8567/25. Крім того, відповіді на направлені відповідачем до ГУ Держгеокадастру у Волинській області, ГУ ДПС у Волинській області адвокатські запити відсутні. Просить надати додатковий строк для подання додаткових доказів.

У судовому засіданні представник позивача клопотання про відкладення підготовчого засідання не заперечив. У вирішенні клопотання відповідача про надання додатковий строк для подання доказів поклався на розсуд суду.

Суд протокольною ухвалою від 22.04.2026 надав відповідачу додатковий строк для подання доказів, підготовче засідання відклав на 13.05.2026.

24.04.2026 надійшла відповідь позивача на відзив, згідно якої зазначає, що протягом 2023-2025 р.р. ОСОБА_1 не реагував на податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Волинській області, листи Підгайцівської сільської ради, а також не вчиняв жодних дій щодо сплати нарахованого податкового боргу або оскарження його в судовому порядку. До моменту пред`явлення позовів до суду Головним управлінням ДПС у Волинській області та Підгайцівською сільською радою, відповідач не сплачував навіть тверду грошову суму в розмірі 8126,69 грн. Згідно інформації наданої Відділом фінансів Підгайцівської сільської ради, орендна плата від ОСОБА_1 надходила лише за 2022р. у розмірі - 7584,69 грн. та за 2023р. у розмірі - 8126,69 грн. За 2021р., 2024р. та 2025р. жодних платежів орендної плати ОСОБА_1 не здійснював. Тобто, за 2024р. та 2025р. відповідач не сплачував орендної плати взагалі! Отже, ОСОБА_1 протягом тривалого часу, ще до початку повномасштабного вторгнення, завдавав і продовжує завдавати збитків бюджету Підгайцівської територіальної громади. ОСОБА_1 з 2014р. припинив діяльність як ФОП, тобто ще задовго до початку повномасштабного вторгнення.

Відповідач відповідь на відзив отримав 24.04.2026, строк для подання заперечень на відповідь на відзив по 29.04.2026.

Заперечення відповідача на адресу суду не надходили.

08.05.2026 надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справі №140/8567/25 (Восьмий апеляційний адміністративний суд) та у справі №140/5494/26 (Волинський окружний адміністративний суд). Просить долучити до матеріалів справи копії квитанцій про сплату частини боргу в сумі 418 262,98 грн.

13.05.2026 з 12:37 год по 17:58 у Волинській області була оголошена повітряна тривога.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, оголошення повітряної тривоги, з метою мінімізації ризиків, задля захисту життя та здоров`я учасників судового процесу, виконання завдань підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 13.05.2026 продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відклав на 26.05.2026 о 12:15 год.

У судовому засіданні представниця позивача заявила усне клопотання про долучення акту Державної екологічної інспекції від 29.04.2026 до матеріалів справи.

Представник відповідача долучення нових доказів заперечив.

Статтею 80 ГПК України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.1, 2 ст. 118 ГПК України).

Частинами 1,2 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином пропущений процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, а встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013, від 27.03.2024 №907/439/22).

Докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14 (врахована судом апеляційної інстанції), від 27.06.2023 у справі № 910/161/181/18, від 28.02.2024 №910/12005/22).

Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (див. постанову від 08.12.2022 у справі №990/102/22).

Причини неможливості подачі спірних доказів у встановлений судом строк разом із позовною заявою позивачем не зазначено.

Пояснення з посиланням на докази, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання спірних доказів у встановлений законом строк, об`єктивної неможливості отримання таких доказів, посилання на доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк, позивачем не вказані.

Клопотання про поновлення строку для подання доказів відсутнє.

Положеннями частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача, подання клопотання про долучення нових доказів до матеріалів справи після закінчення визначеного процесуальним законодавством строку для їх подання, відсутність обґрунтувань неможливості отримання чи подання до суду таких доказів у встановлений строк, суд дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.

У клопотанні від 08.05.2026 відповідач просить зупинити провадження у господарській справі №903/257/26 до набрання законної сили судовими рішеннями у справі №140/8567/25 (Восьмий апеляційний адміністративний суд) та у справі №140/5494/26 (Волинський окружний адміністративний суд).

У судовому засіданні представник відповідача клопотання про зупинення провадження у справі підтримав.

Представниця позивача клопотання заперечила.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За приписами ст.229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Позовні вимоги про розірвання договору оренди обґрунтовані позивачем з посиланням у тому числі і на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №140/8567/25, як на доказ «систематичності» порушення зобов`язань щодо сплати орендної плати.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 відкрито апеляційне провадження на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2025, у зв`язку з чим вказане рішення суду не набрало законної сили.

Крім того, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 відкрито провадження у справі №140/5494/26 за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправними дій та скасування витягів про нормативну грошову оцінку (НГО), які стали базою для розрахунку боргу в основній справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у п. п. 8.11, 8.12 постанови від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 сформулював висновок про те, що, по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі (див. також постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19).

Водночас, за приписами п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналізуючи вказані вище норм матеріального права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 року по справі 918/391/23 виснувала, що пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України як спеціальна норма права передбачає самостійну і достатню підставу для розірвання договору оренди землі у разі систематичної повної несплати орендної плати. У цьому випадку немає потреби оцінювати істотність порушення та застосовувати загальне правило, передбачене в частині другій статті 651 ЦК України, оскільки законодавство передбачає додаткову (до загальних) підставу розірвання договору оренди землі.

Якщо орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, то застосуванню підлягає загальне правило частини другої статті 651 ЦК України, а не припис пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, укладаючи такий договір, то такий договір має бути розірваний саме на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

З огляду на викладене, враховуючи підстави заявленого позову, предметом доказування у даному спорі, є підтвердження факту систематичної повної несплати орендної плати, як підстави для розірвання договору згідно п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, або факту часткової несплати (недоплати) орендних платежів та істотність такого порушення, як підстави для розірвання договору за правилами ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, відповідачем не обґрунтовано, а судом не встановлено об`єктивну неможливість розгляду даної справи №903/257/26 про розірвання договору оренди до набрання законної сили рішеннями у справі №140/8567/25 про стягнення податкового боргу, у справі №140/5494/26 про скасування витягів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, у зв`язку з чим суд протокольною ухвалою від 26.05.2026 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Суд наголошує, що сама по собі пов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справ №140/8567/25, №140/5494/26 суд у цій справі має достатньо правових підстав для вирішення цього спору за наявними у справі документами. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи (див. також постанову Верховного Суду від 20.06.2024 у справі № 905/1135/23).

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку (див. постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18, від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18).

У судовому засіданні представниця позивача заявили усне клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

З метою надання позивачу можливості викласти у письмовій формі заявлене клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, суд протокольною ухвалою від 26.05.2026 підготовче засідання відклав на 02.06.2026 о 12:15 год.

28.05.2026, 29.05.2026 від позивача та відповідача надійшли клопотання про долучення доказів.

Представники позивача та відповідача клопотання не заперечили.

З метою повного та всебічного розгляду справи, враховуючи відсутність заперечень учасників справи, суд протокольною ухвалою від 02.06.2026 долучив подані сторонами докази до матеріалів справи.

У клопотанні від 28.05.2026 відповідач просить залучити до участі у справі №903/257/26 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Необхідність залучення зазначених третіх осіб обумовлена тим, що рішення у цій справі про розірвання договору оренди стосовно зазначеної вище земельної ділянки прямо та безпосередньо вплине на їхні права та обов`язки як власників нерухомого майна, яке розташоване на цій землі.

У судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримав.

Представниця позивача клопотання заперечила.

Згідно з частинами 1, 3 статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заяві про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача зазначається, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов`язують її з однією із сторін у процесі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 вказала, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Предметом спірного договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005 є зокрема земельна ділянка за кадастровим номером 0722883600:01:001:6964, загальною площею 1,9966 га, та з цільовим призначенням 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що утворилася в результаті поділу земельної ділянки за кадастровим номером 0722883600:01:001:6860, яка, у свою чергу, утворилася в результаті поділу земельної ділянки за кадастровим номером 0722883600:03:000:0960.

ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0722883600:03:000:0960, що підтверджується інформаційними довідками №5005928209921-18382416461 та № 5005928157834-18382386297 від 27.05.2026.

Відповідач у справі, який є орендарем цієї земельної ділянки, є чоловіком ОСОБА_2 та батьком ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до статі 50 ГПК України, виходячи з предмету спору, оскільки рішення у цій справі про розірвання договору оренди стосовно зазначеної вище земельної ділянки може вплинути на їхні права та обов`язки, як власників нерухомого майна, яке розташоване на цій землі, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене, залучення третіх осіб, виникла необхідність відкладення підготовчого засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 50, 182, 183, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 від 28.05.2026 про залучення третіх осіб задовольнити.

2. Залучити до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

- ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

- ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

3. Зобов`язати учасників справи протягом 3-х днів з моменту постановлення ухвали надіслати третім особам заяви по суті спору (позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив), докази чого подати суду.

4. Встановити третім особам строк не пізніше ніж протягом 5-ти календарних днів з дня отримання заяв по суті спору подати пояснення щодо предмета спору, з доказами надіслання іншим учасникам справи.

5. Підготовче засідання відкласти на "17" червня 2026 р. о 14:00 год.

6. Явку учасників справи у судове засідання визнати не обов`язковою.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.06.2026.

Суддя С. В. Бідюк