Ухвала суду № 137065939, 03.06.2026, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1486/25

Провадження № 1-кс/715/13/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2026 Глибоцький районний суд Чернівецької області

у складі слідчого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні в селищі Глибока в залі суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий відділення №3 (селища Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з начальником Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України.

В клопотанні, яке надійшло до суду слідчий зазначив, що в провадженні відділення № 3 (с-ще. Глибока) слідчого відділу Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області знаходиться кримінальне провадження №12025262020001725 від 18 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_8 , сприяли незаконному переправленню особи через державний кордон України, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України.

У невстановлений досудовим розслідуванням період часу, але не пізніше 13 травня 2025 року ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_8 , діючи із корисливих мотивів, підшукав громадянина України призовного віку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Добрин Хмельницької області, який мав намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску. При цьому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи із корисливих мотивів, обумовили ОСОБА_9 оплату свої незаконних послуг, які полягали у сприянні їх незаконному переправленню через державний кордон України у розмірі 3000 доларів США.

13 травня 2025 року ОСОБА_7 , реалізуючи попередньо розроблений злочинний план, надав ОСОБА_9 вказівку прибути до м. Чернівці. Після прибуття останнього до Центрального вокзалу, ОСОБА_7 особисто зустрів його на вокзалі і поселив у готелі «Апарт», м. Чернівці вул. Козачука 16, забезпечивши йому умови для тимчасового проживання з метою очікування подальших дій.

Під час перебування ОСОБА_9 у готелі ОСОБА_7 підтримував із ним телефонний зв`язок та надавав поради щодо способу незаконного перетину державного кордону, зокрема повідомив про наявність огороджувальної сітки на лінії розмежування державного кордону України та Румунії, через що необхідно мати при собі рукавиці для безперешкодного його подолання.

Також ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9 про те, що його із готелю «Апарт» забере і відвезе безпосередньо до місця незаконного переправлення через державний кордон України кордону і проінструктує щодо маршруту та способу переправлення кордону інша особа. Також ОСОБА_7 , діючи із корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_9 про те, що оплата за незаконне переправлення його через державний кордон України у сумі 3000 доларів США має бути здійснена шляхом переказу на банківську картку після фактичного незаконного переправлення його через кордону України, після чого надіслав реквізити карткового рахунку. На вказану картку ОСОБА_9 здійснював також окремі платежі за проживання в готелі.

16 травня 2025 року до готелю «Апарт» м. Чернівці прибув невстановлений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_8 , який діяв за попередньою змовою із ОСОБА_10 .

Виконуючи вказівку ОСОБА_8 , ОСОБА_9 сів у невстановлений транспортний засіб, після чого вони вирушили у напрямку державного кордону України. Прибувши до с. Багринівка Чернівецької області, ОСОБА_8 провів інструктаж щодо напрямку руху та способу незаконного перетину лінії розмежування державного кордону України та Румунії, після чого висадив ОСОБА_9 поблизу лінії державного кордону, отримавши від останнього 50 доларів США як оплату за його перевезення до місця неподалік лінії розмежування державного кордону України та Румунії.

Надалі ОСОБА_9 , виконуючи надані ОСОБА_8 вказівки, розпочав рух пішки поза пунктами пропуску в напрямку державного кордону України, де був затриманий військовослужбовцями Державної прикордонної служби України.

21 листопада 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Підозра ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення наданого прикордонним загоном західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, протоколами допиту свідка, та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, покарання за яке передбачено у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 , запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства та суду виникла необхідність в обранні відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, 26 травня 2026 року підозрюваного ОСОБА_7 було оголошено в міжнародний розшук, оскільки останній переховується від органу досудового розслідування, на повістки слідчого про виклик для проведення необхідних слідчих та процесуальних дій за його участі не з`явився, про наявність поважних причин неявки не повідомив. Згідно результатів перевірки встановлено, що ОСОБА_7 01.01.2026 року використовуючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 здійснив перетин державного кордону Республіки Молдова на напрямку «виїзд» через пункт пропуску для повітряного сполучення «Кишинів Аеропорт» рейсом «Кишинів-Мілан» та по сьогоднішній день на територію України не повернувся.

Враховуючи наведене, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , покладається запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість передбаченого законом покарання, у разі визнання судом останнього винуватим у його вчиненні), оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі;

- з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , оскільки він може незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженні, та інших осіб, в тому числі на співучасників вчинення кримінального правопорушення, яким також відомі обставини провадження, переконуючи їх давати неправдиві показання, а також узгоджувати показання між співучасниками;

- в разі перебування на волі ОСОБА_7 , згідно покладних на нього обов`язків будь-якого іншого більш м`якшого запобіжного заходу, у останнього існуватиме реальна здатність вчиняти нові злочини, оскільки він матиме змогу здійснювати пошуки осіб, які бажають незаконно перетнути кордон України, крім цього організувати незаконний перетин для відшуканих осіб та отримати за це неправомірну вигоду.

Відповідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

На підставі вище викладеного, а також характеру вчинення кримінального правопорушення, його суспільно небезпечність, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення вказаного злочину, орган досудового розслідування та процесуальний керівник прокурор вважають та переконані, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, не забезпечить у повній мірі виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків та не надасть реальної змоги запобігти вище переліченим ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а також не дасть можливість виконання завдання кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Прокурор Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаного клопотання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, документів, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, суд дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.ч.1,2 п.4 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки вручені ОСОБА_7 .

Враховуючи те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, ОСОБА_7 , обізнаний з методами та способами незаконного перетину державного кордону, і враховуючи відсутність міцних соціальних зв`язків, приходжу до висновку, що наявні підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, або вчинити інші кримінальні правопорушення, може незаконно впливати на свідків вчиненого ним кримінального правопорушення та інших осіб; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, на даний час не проведені всі необхідні слідчі дії, тому є підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі з метою уникнення від покарання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Як зазначив Європейський суд з прав людини, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58).

В основу своїх висновків про обґрунтованість клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд ставить також і встановлені в ході розгляду клопотання ризики, передбачені ст. 177 цього Кодексу, зокрема щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, суду, або вчинити інші кримінальні правопорушення.

Доведеним суд вважає і наявність ризику незаконного впливу ОСОБА_7 на інших осіб, зокрема на свідків.

З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням тяжкості злочину та даних про особу підозрюваного ОСОБА_7 , приходжу до висновку, що твердження клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , знайшли своє підтвердження при розгляді справи, оскільки саме такий запобіжних захід є необхідним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а застосування більш м`якого запобіжного заходу, на думку суду, є недостатнім.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи те, що на даний час вирішується питання саме про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вирішення питання про подальше застосування такого запобіжного заходу буде вирішуватися окремо у випадку його затримання, суд, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України не вирішує питання про визначення того чи іншого розміру застави, а також, згідно ч. 4 ст. 196 КПК України, не визначає дату закінчення дії даної ухвали у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 309 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого відділення №3 (селища Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 , погоджене з начальником Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання ОСОБА_7 і не пізніше, як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, доставити ОСОБА_7 до суду для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: