Ухвала суду № 137065202, 03.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11343/26

Провадження № 2/643/7077/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 м.Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Єрмак Н.В., розглянувши позовну заяву Карпухіна Дмитра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права власності з виплатою грошової компенсації та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просить суд припинити право власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на частки квартири АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 .

Згідно ч. 6 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить припинити право спільної часткової власності відповідачів на частки квартири на свою користь.

Так, позивач просить припинити право власності відповідачів на частки квартири АДРЕСА_1 , однак, у прохальній частині позовної заяви не зазначено розмір частки кожного співвласника, право власності на яку позивач просить припинити. Вказані позовні вимоги сформульовані невизначено, що унеможливлює встановлення предмета спору та обсягу прав, щодо яких заявлено вимоги.

За таких обставин, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, зазначивши конкретний розмір частки кожного співвласника квартири, право власності на яку він просить припинити.

Також позивач просить припинити право власності відповідачів на спірне нерухоме майно на свою користь, однак, не конкретизує спосіб захисту свого права та не зазначає, які саме правові наслідки має спричинити припинення права власності відповідачів.

Зі змісту позовної заяви неможливо встановити, чи просить позивач одночасно визнати за нею право власності на відповідні частки квартири, або застосувати інший спосіб захисту, передбачений законом.

За таких обставин, позовні вимоги викладені нечітко та не дають можливості визначити предмет і підстави позову, а також межі судового розгляду. Позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог із зазначенням конкретного способу захисту права, передбаченого законом або договором, та правових наслідків, на досягнення яких спрямована заявлена вимога про припинення права власності відповідачів на її користь.

Якщо позивач має на увазі визнання за нею права власності, тоді позивачу потрібно зазначити ціну позову.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до п. «а» п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Ураховуючи наведене, позивачу необхідно надати суду належні докази дійсної ринкової вартості майна (спірного житлового будинку) та за вимогу майнового характеру, яка має відповідати саме дійсній (ринковій) вартості нерухомого майна сплатити судовий збір відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки правильність сплати судового збору залежатиме від визначеної ціни позову.

Також, відповідно до ст. 365 Цивільного кодексу України, з посиланням на приписи якої позивачем заявлені позовні вимоги, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

При цьому зі змісту ч. 2 ст. 365 ЦК України слідує, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення про задоволення позову.

Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.

Отже, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов`язань перед відповідачем.

У постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 367/7792/16-ц, зроблено висновок, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди.

Положення ст. 365 ЦК України не уточнюють, коли саме має бути внесена грошова сума на депозитний рахунок суду, однак оскільки позивачем подано до суду позов в порядку вказаної норми права, попереднє внесення вартості частки у спільному майні на депозитний рахунок суду є обов`язком позивача, тому останній необхідно надати суду платіжний документ про зарахування на депозитний рахунок суду вартості частки у спільному майні, виходячи з дійсної ринкової вартості майна (спірної квартири) на підставі документу, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору - звіту про оцінку майна.

Реквізити для сплати грошової суми на депозитний рахунок суду:

отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача: ДКСУ, м. Києва, рахунок отримувача: UA828201720355209014800006674, код банку отримувача (МФО): 820172, призначення платежу: вказати від кого, за що саме та по якій справі.

Необхідно врахувати, що Європейський суд з прав людини у справі «Андрій Руденко проти України» (заява № 35041/05) уже зробив висновок про порушення національними судами статті 1 Першого протоколу до Конвенції з тих підстав, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди».

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу час для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права власності з виплатою грошової компенсації та визнання права власності - залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія ЄРМАК