Рішення № 137063751, 03.06.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/920/26

Провадження № 2/375/890/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року

Рокитнянський районний суд Київської області у складі головуючого судді Антипенка В. П.,

за участю секретаря судового засідання: Голованової В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

16.04.2026 позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Рокитнянської селищної ради, у якому після уточнення позовних вимог просила визнанти право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок 1964 року забудови, загальною площею 63,1 кв. м., житловою площею 21,7 кв. м, допоміжною (підсобною) площею 41,4 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадкова справа № 60/2022 до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена 14 вересня 2022 року приватним нотаріусом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н. І. та зареєстрована в Спадковому реєстрі за номером 69683381.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08 квітня 2026 року за вих. № 53/02-31 відмовлено мені у видачі свідоцтва на право на спадщину за заповітом на житловий будинок за АДРЕСА_1 в зв`язку з тим, що мною на підтвердження належності спадкодавцю права власності на житловий будинок не надано правовстановлюючих документів.

Посилаючись на приписи ст. 16, 321 ЦК України, просила визнати за нею право власності у порядку спадкування.

26.05.2026 відповідач ОСОБА_2 надіслав на адресу суду відзив на позов, у якому вказував на те, що він є спадкоємцем за заповітом земельних ділянок, які належали ОСОБА_3 . На спадкування іншого майна він не притендує та вважає себе неналежним відповідачем по даній справі.

Ухвалою суду від 16.04.2026 провадження по справі було відкрито та постановлено справу слухати за правилами загального позовного провадження.

Сторони у судове засідання не з`явилися, просили суд розглядати справу без їх участі.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 заведена приватним нотаріусом Липовенко Н. І., що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 прізвище позивача було змінено на ОСОБА_5 після укладення шлюбу), її батьком є ОСОБА_3 .

09.02.2017 ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області, яким заповідав все своє майно ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Старостинського округу № 2 Рокитнянської селищної ради від 10 листопада 2025 року № 373, місцем відкриття спадщини є село Ольшаниця Білоцерківського району Київської області. На час смерті разом з померлим проживала дочка ОСОБА_1 , онук ОСОБА_6 , онук ОСОБА_7 , онука ОСОБА_8 , онука ОСОБА_9 , правнучка ОСОБА_10 .

Зі спадкової справи № 60/2022 вбачається, що 14.09.2022 ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3

03.12.2025 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_1 .

10.02.2017 ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений секретарем Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району, зареєстрований у реєстрі за № 11, яким він заповідав усе своє майно ОСОБА_1 .

30.11.2018 ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Липовенко Н. І., зареєстрований у реєстрі за № 1474,1475, яким заповідав, належну ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 3,99 га з кадастровим номером 3223784000:08:010:006, ОСОБА_2 .

12.07.2019 ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Липовенко Н. І., зареєстрований у реєстрі за № 911,912, яким заповідав, належну ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 3,9838 га з кадастровим номером 3223784000:08:007:028, ОСОБА_2 .

12.10.2023 ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

12.10.2023 ОСОБА_2 було видані свідоцтва про право на спідщину за заповітом за № 1567 та № 1568 на вказані земельні ділянки.

Відомості про зареєстроване за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок, розташований за адресою буд. АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відсутні.

Відповідно до виписки із погосподарської книги від 21.01.2026 № 25 житловий будинок, розташований за адресою буд. АДРЕСА_1 , рахується за ОСОБА_3 .

Відповідно до звіту про оцінку майна № 13/04/2026-1, оціночна вартість житлового будинку станом на 13.06.2026 складає 252000 грн.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.04.2026 № 53/02-31 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок через те, що спадкоємцем на підтвердження належності спадкодавцю права власності на житловий будинок не подано правовстановлюючі документи.

У зв`язку із цим позивач звернувся до суду.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Норми права застосовані судом при вирішенні спору.

Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. (ст. 1261 ЦК України)

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. (ст.1268 ЦК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір у цій частині позовних вимог, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом. Спадщину він прийняв шляхом подання заяви, що підтверджується матеріалами спадкової справи, копія якої було надано на запит суду.

Отже, спадщина належить позивачу з дня відкриття спадщини.

З матеріалів спадкової справи також вбачається, що серед спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , є ОСОБА_2 ..

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Однак, із матеріалів спадкової справи вбачається, що іншим спадкоємцем за заповітом, крім позивачки, є ОСОБА_2 . Отже, він є належним співвідповідачем по даній справі незалежно від об`єму спадкових прав за заповітом.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 19851988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, спадкодавець своє право власності не зареєстрував (не оформив).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до виписки із погосподарської книги житловий будинок, розташований за адресою буд. АДРЕСА_1 , рахується за ОСОБА_3 .

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивачка, яка є спадкоємцем першої черги, прийняла спадщину, враховуючи наявність у справі доказів належності спадкового майна спадкодавцеві, та факту прийняття спадщини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Керуючись статтями 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок 1964 року забудови, загальною площею 63,1 кв. м., житловою площею 21,7 кв. м, допоміжною (підсобною) площею 41,4 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

відповідачі:

Рокитнянська селищна рада, місце знаходження: вул. Незалежності, 2 селище Рокитне Білоцерківського району Київської області, код ЄДРПОУ 04358997.

ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя В. П. Антипенко