Ухвала суду № 137063295, 03.06.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Справа № 348/1537/26

Номер провадження 1-кс/348/298/26

03 червня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши винесене в кримінальному провадженні № 42026092780000027 від 22.05.2026 слідчим СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 і погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Миронівського району Київської області, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 ЗСУ, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та додані до клопотання матеріали,

У с т а н о в и в :

02.06.2026 до слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області звернувся слідчий у кримінальному провадженні слідчий СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 ..

Вивченням клопотання із долученими до нього додатками та заслуховуванням учасників розгляду клопотання встановлено, що згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_6 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни та останній був призваний на військову службу саме по мобілізації.

У свою чергу, солдат ОСОБА_6 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, у тому числі в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, 31.03.2026 самовільно залишив місце тимчасової дислокації автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) та незаконно, без поважних причин, перебував поза розташуванням даної військової частини до 26.05.2026, проводячи службовий час на власний розсуд, не пов`язуючи його із проходженням військової служби.

В подальшому, 26.05.2026 солдата ОСОБА_6 виявлено працівниками поліції за місцем його проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, солдат ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, 31.03.2026 самовільно залишив місце тимчасової дислокації автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) та незаконно, без поважних причин, перебував поза розташуванням даної військової частини до 26.05.2026 (до моменту виявлення працівниками поліції за місцем його проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його із проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

01 червня 2026 року в порядку ч. 1 ст. 42, ст. 111, ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених в ньому.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні обґрунтованість підозри не оспорював, проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні залишив вирішення зазначеного клопотання на розсуд суду.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя повинен встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а також оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення можна визначити як сукупність фактів та інформації, яка може переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла вчинити злочин. Водночас обґрунтована підозра не може бути суто суб`єктивною та визначеною in abstracto. Тим не менш, щоб задовольнити стандарт доказування «обґрунтована підозра», докази не мають бути такого ж рівня, як для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. При цьому, під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя не надає оцінку наданим доказам.

Надані органом досудового розслідування докази: акт службового розслідування, повідомлення про вчинення військовослужбовцем кримінального правопорушення, витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_1 № 296 від 11.04.2026, № 395 від 31.03.2026, № 77 від 16.03.2026, повідомленням про вручення про підозру у вчиненні злочину від 01.06.2026 свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення.

Таким чином, в діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

З огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, і суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що на даний час існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Зокрема, ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, при цьому не передбачає можливості звільнення від відбування покарання, що може бути достатньою підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

При оцінці ризику впливу на свідків по кримінальному провадженню необхідно враховувати встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Як вбачається зі змісту ст. 23 КПК України, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від учасників процесу. Отже, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від учасників процесу та дослідження їх судом.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є доведеним, оскільки на даний час підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розгляду.

Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме, що підозрюваний може продовжити вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із ухиленням від військової служби.

Таким чином, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити вчинення кримінального правопорушення, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного у місці постійного проживання, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, вважає необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ у справі «Воляник проти України»). Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. При вирішенні даного питання у відповідності до рішення Європейського суду з прав людини від 27.11.2008 у справі «Свершов проти України» судом враховано вік обвинуваченого, який є молодою людиною, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, а саме їх відсутність, стан здоров`я (почуває себе нормально, має хронічні хвороби), майновий стан (не працює, постійного джерела доходів не має), суспільний інтерес, який полягає у підвищеній суспільній небезпеці у зв`язку із введенням воєнного стану, а також обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються, та існування ризиків кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов`язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Слідчий суддя з урахуванням особи підозрюваного, обставин інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, вважає за можливе визначити розмір застави у вигляді вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, що дорівнює 266240 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту ч. 4, 5 ст. 202 КПК України слідує, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави - та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ч. 3 ст. 182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 42, 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою обчислювати з моменту його затримання з 11.00 години 03 червня 2026 року.

Визначити дату закінчення дії ухвали 02 серпня 2026 року (шістдесят днів).

Встановити ОСОБА_6 заставу в розмірі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA158201720355259002000002265, МФО 820172, код отримувача 26289647, банк отримувача ДКС України, м.Київ.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю.

З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду;

2) наступного робочого дня після звільнення з-під варти з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою продовження виконання обов`язків з військової служби у визначеній військовій частині;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя Надвірнянського

районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1