Рішення № 137063261, 28.05.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/646/26

Провадження № 2/346/1384/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Урбанович І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.08.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір №4910458 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що надісланий на номер її мобільного телефону, відповідно до якого товариство надає позичальнику кошти у сумі 5 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, що передбачені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору, шляхом переказу коштів на її платіжну картку № НОМЕР_1 .

02.06.2025 року між ТОВ " Лінеура Україна " та позивачем укладений договір факторингу №02-1/06/2025, відповідно до якого ТОВ " Лінеура Україна " відступило ТОВ " Українські фінансові операції " права грошової вимоги за кредитним договором щодо відповідача в сумі 19 500 грн., яка складається з: 5 000 грн. суми заборгованості за тілом кредиту; 12 250 грн. - за процентами; 2 250 грн. - за нарахованими штрафами/неустойками. Крім того, оскільки станом на дату укладання договору факторингу № 02-1/06/2025 від 02.06.2025 року строк дії кредитного договору № 4910458 від 22.08.2024 не закінчився, позивачем здійснено нарахування процентів за вказаним кредитним договором за 76 календарних днів за ставкою 1% у день на загальну суму 3 800 грн. В порушення умов договору відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконала, в результаті чого утворилася заборгованість, загальний розмір якої позивачем визначено як 21 050 грн., з яких: 5 000 грн. - заборгованість за кредитом; 12 250 грн. - за відсотками, нарахованими первісним кредитором; 3 800 грн. - за відсотками, нарахованими позивачем. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із 2 662,20 грн. сплаченого судового збору та 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. 06.04.2026 року представник позивача Дідух Є.О. через систему " Електронний суд " подав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи проводити у його відсутності (а.с. 205-206 ).

Відповідач в судове засідання не з`явилась, 28.05.2026 року подала до суду письмову заяву, в якій просить при ухваленні рішення врахувати її скрутне фінансове становище у зв`язку із скороченням на роботі, статусом одинокої матері без отримання аліментів, а також розділити судові витрати між сторонами та переглянути розмір нарахованих відсотків, а розгляд справи проводити в її відсутності ( а.с. 227 ).

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 22.08.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір №4910458 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписано останньою як позичальником електронним підписом одно разом ідентифікатором, відповідно до п.1.2 якого товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти у розмірі 5 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт - повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором (а.с. 162-182 ).

Відповідно до п. 1.3, 1.4.1, договору строк кредитування 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни ( дати ) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів ), що є додатком №1 до договору. Стандартна процентна ставка - 1,00 % в день та застосовується у межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору.

Згідно з п.1.5, 1.6 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною процентною ставкою за весь строк кредитування - 2 768,92% річних; орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 23 000 грн.

Відповідно до п.2.1 договору кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу ( платіжної картки ) № НОМЕР_2 .

Пунктом 3.1 договору встановлено, що проценти, що нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Відповідно до п. 4.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів.

Пунктами 9.7.1, 9.9 договору передбачено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску його печатки, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет/мобільний застосунок клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», які розміщені на веб-сайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Крім того, відповідно до п.5.1.3 договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.

В графі " Реквізити сторін " вказано ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), додаткові контактні дані клієнта: особистий кабінет з відповідним номером мобільного телефону та електронної пошти; реквізити платіжного засобу № НОМЕР_1 ; електронний підпис 26621 22.08.2025 року 23:53:46 год.

Аналогічна інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором 97882 (а.с. 157-160).

Додатком №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4910458, ТОВ «Лінеура Україна» та відповідач погодили графік платежів, їх кількість, розмір та періодичність, що підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, згідно з яким дата повернення кредиту - 16.08.2025 року; чиста сума кредиту за розрахунковий період - 23 000 грн.; сума кредиту - 5 000 грн.; розмір процентів - 18 000 грн., реальна річна процента ставка - 2 768,92%, загальна вартість кредиту - 23 000 грн. (а.с. 184 ).

Судом також встановлено, що 03.01.2024 року між ТОВ " Пейтек Україна " (фінансова компанія ) та ТОВ «Лінеура Україна» ( клієнт ) укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_4 , відповідно до п.1.1 якого фінансова компанія за дорученням клієнта ( платника ) на підставі окремо укладеного кредитного договору між клієнтом і споживачем (отримувачем ), за допомогою сервісу фінансової компанії ініціює переказ коштів в національній валюті України на платіжні картки отримувачів ( а.с. 86-98).

Відповідно до листа ТОВ " Пейтек " №20250610-423 від 10.06.2025 року між ним та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_4 , відповідно до якого 22.08.2024 року о 23:55:08 год. перераховано кошти в розмірі 5 000 грн. на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 (а.с. 195).

Згідно з листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260408/130891-БТ від 16.04.2026 року на ім`я ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_5 , на яку 22.08.2024 року здійснено зарахування коштів в сумі 5 000 грн. ( а.с. 216-217 ).

Відповідно до складеного ТОВ «Лінеура Україна» розрахунку заборгованості за договором № 4910458 від 22.08.2024 року, заборгованість ОСОБА_2 за договором станом на 02.06.2025 року складає 5 000 грн. - за тілом кредиту; 14 250 грн. - за процентами; 2 500 грн. - за штрафними санкціями. За період з 22.08.2024 року по 02.06.2025 року ОСОБА_2 сплатила в рахунок погашення заборгованості на користь ТОВ «Лінеура Україна» 2 000 грн. (процентів) та 250 грн. - штрафних санкцій (а.с. 185-194 ).

Судом також встановлено, що 02.06.2025 року між ТОВ "Українські фінансові операції " (фактор ) та ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) укладено договір факторингу № 02-1/06/2025 згідно з п.1.1 якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ( ціна продажу ) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (а.с. 110-119 ).

Відповідно до 3.3 договору ціна продажу за договором становить 3 536 290,55 грн.

Судом також встановлено, що ТОВ "Українські фінансові операції " виконало свої зобов`язання за договором факторингу, що підтверджується копіями платіжних інструкцій від 03.06.2025 року (а.с. 52-54 ).

02.06.2025 року між ТОВ "Українські фінансові операції " та ТОВ «Лінеура Україна» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 02-1/06/2025 від 02.06.2025 року, згідно з яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 3 620 і став кредитором по відношенню до них стосовно заборгованостей (а.с. 121, 128-129).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 02-1/06/2025 від 02.06.2025 року позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за кредитним договором №4910458 на загальну суму заборгованості 19 500 грн. (сума заборгованості за основною сумою - 5 000 грн.; за відсотками - 12 250 грн.; за пенею, штрафами - 2 250 грн. (а.с. 151-153)).

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором повідомлено відповідача шляхом направлення 03.06.2025 року об 11:03 год. відповідного SMS-повідомлення на номер мобільного телефону НОМЕР_6 (а.с. 140-141 ).

Позивачем вказано, що відповідач порушила умови кредитного договору і має заборгованість в загальній сумі 21 050 грн., з яких: за тілом кредиту (основним боргом) - 5 000 грн.; за нарахованими первісним кредитором відсотками ( з 22.08.2024 року по 02.06.2025 року ) - 12 250 грн.; за нарахованими позивачем відсотками ( з 03.06.2025 року по 17.08.2025 року) - 3 800 грн. Нарахування відсотків здійснено по 17.08.2025 року, тобто в межах строку кредитування ( а.с. 154-156).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами вказаного кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.

Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

При цьому, судом, згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй кредитними коштами, а також на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості. Більше того, відповідачем не надано суду контррозрахунок суми заборгованості, який суд міг би належним чином оцінити про невірність наданого позивачем розрахунку, клопотань про призначення судової економічної експертизи для перевірки правильності розрахунку умовам кредитного договору не заявлялось. Відтак, у суду відсутні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу, враховуючи, що вона підтверджена наданими позивачем доказами.

Оскільки судом встановлено, що відповідач уклала кредитний договір, та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеним між ним та кредитодавцем відповідача договором факторингу, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 21 050 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо позиції відповідача про нараховані відсотки, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що проценти, нараховані кредитором відповідачу за користування кредитом, у межах, розмірі та на умовах кредитного договору. Процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів сторонами кредитного договору не змінювалися.

Відповідачу слід враховувати те, що проценти є платою за користування кредитом, а не штрафними санкціями, які можуть бути зменшені судом.

Позиція відповідача про необхідність перегляду розміру процентів суперечить умовам кредитного договору, з якими погодилася відповідач, і положенням статті 1048 ЦК України.

Судом також встановлено, що позивачем за звернення до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн., що стверджується платіжним дорученням (інструкцією) від 03.02.2026 року (а.с. 27). Дані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача в зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Як встановлено судом, 01.08.2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідухом Є.О. укладено договір про надання юридичної допомоги №01/08/2024-А, згідно з умовами якого останнього уповноважено на складання проектів процесуальних документів, листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, представництво інтересів замовника у органах державної влади та місцевого самоврядування (на підставі окремої довіреності) (п. 1.1. договору), із визначенням вартості послуг виконавця у актах наданих послуг по домовленості (п. 3.1. договору (а.с. 82-85 )).

01.07.2025 року позивачем та адвокатом Дідухом Є.О. складено заявку № 4910458 до вказаного договору про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до якої адвокат зобов`язується надати послуги професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4910458 від 22.08.2024 року, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 , вартість яких визначена у розмірі 10 000 грн. (а.с. 134-136 ).

Відповідно до акту № 4910458 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року, а також детального опису робіт (наданих послуг )№ 4910458 від 15.12.2025 року (а.с. 130-133), адвокатом Дідухом Є.О. надано послуги: зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства, 0,5 год. вартістю 440,00 грн., дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи, 1 год. вартість 840 грн., аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства 0,5 год., вартість 440 грн., підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом, 1 год., вартість 840,00 грн., письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом пощзиції захисту прав та інтересів, 1 год., вартість 840 грн., проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, складення, оформлення та направлення адвокатських запитів, 1 год. вартість 840 грн., складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4910458 від 22.08.2024 року, 2 год., вартість 1 640 грн., складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяг з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи), 1 год., вартість 840 грн., складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо 2 год. вартість 1 640 грн., представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4910458, в тому числі участь у судових засіданнях 2 год., вартість 1 640 грн., загальна сума витрат 10 000 грн.

Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000 грн. є завищеним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг. Крім того, вартість вказаних послуг є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов`язаність витрат з розглядом справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 3 000 грн.

На підставі ст. ст. 207, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077-1078 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, ч.2 ст. 247, ст.ст. 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансвоі операції" (код ЄДРПОУ 40966896, адреса: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, приміщення 19 літ. "Н", "П" ), заборгованість за кредитним договором №4910458 від 22.08.2024 року в загальному розмірі 21 050 (двадцять одна тисяча п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансвоі операції" 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору та 3 000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ТОВ ""Українські фінансвоі операції", код ЄДРПОУ 40966896, адреса: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, приміщення 19 літ. "Н", "П".

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 02 червня 2026 року.

Суддя: Яремин М. П.