Рішення № 137063146, 03.06.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 353/233/26

Провадження №: 2/343/669/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Тураша В. А.,

секретаря - Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, суд-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Деал Фінанс Груп" 10.03.2026 звернулося до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики (а.с.1-4).

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 11.03.2026 цивільну справу № 353/233/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики передано за підсудністю до Долинського районного суду Івано-Франківської області (а.с.54).

03.04.2026 вищевказана цивільна справа поступила до Долинського районного суду Івано-Франківської області (а.с.59).

У відповідності до позовної заяви позивач ТОВ "Деал Фінанс Груп", просить ухвалити рішення, яким:

стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Деал Фінанс Груп" заборгованість за договором позики №9361326 в розмірі 17 470,00 грн та судові витрати: 2 662,40 грн - судовий збір, 4 500,00 грн- витрати на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги мотивує тим, що 14.09.2020 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №9361326, за умовами якого позикодавець надав відповідачці грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн, строк позики - 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,6 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

Договір підписаний електронним підписом позичальниці, який відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису ENDxi8vQzM), що був надісланий на вказану позичальницею електронну адресу - taniastrus1989@gmail.com, у порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Позикодавцем ідентифіковано позичальницю/відповідачку ОСОБА_1 , на електронну адресу якої в подальшому було направлено одноразові ідентифікатори, та встановлено, що остання використала/наклала наступні електронні підписи/одноразові ідентифікатори, а саме підпис ENDxi8vQzM 14.09.2020 13:57:01.

Позикодавець на виконання договору позики №9361326 від 14.09.2020 передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн за посередництвом платіжної системи ТОВ "ФК Фінекспрес" - платіжна система, яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку - платіжний інструмент для перерахування коштів на банківську платіжну картку фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку юридичної особи (IBAN) на банківську платіжну картку фізичної особи технічно неможливий без використання платіжної системи.

Згідно з листа №05/12/25-23333 від 05.12.2025 ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" повідомило про те, що на банківський рахунок відповідачки на підставі платіжної інструкції №6аdf555с-6с73-49ee-b878-387d20601с6а кошти були перераховані за посередництвом платіжної установи на виконання умов договору позики №9361326.

Відповідно до довідки № КД-000101932/ТНПП від 08.01.2026 ТОВ "ФК Фінскспрес" підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між компанією ТОВ "ФК Фінекспрес" та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та завершення наступної платіжної операції, зокрема 14.09.2020, сума 6 000,00 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу №6аdf555с-6с73-49ee-b878-387d20601с6а. Оскільки компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Враховуючи, що позику видано на платіжну картку, а не на банківський рахунок позичальниці, всі правовідносини між позичальницею, кредитором та банком-сквайром регулюються Постановою НБУ №705 від 05.11.2014 "Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів", яка була чина на дату укладання договору. Позикодавцем здійснено перерахування коштів на картковий рахунок відповідачки за посередництвом платіжної установи, так як перерахунок коштів з банківського рахунку позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий.

Відповідно до 5 розділу VIІ зазначеної вище Постанови НБУ № 705 від 05.11.2014 вказано, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Отже, враховуючи вище зазначене положення, наявні у справі документи від платіжної системи про перерахування коштів на картковий рахунок та платіжної інструкції мають статус первинного документа, що підтверджує перерахування коштів.

Відповідно до п.4.2. договору позики №9361326, позичальниця до моменту підписання договору вивчила цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінні строку позики), що розміщені на сайті hltps://mycrcdit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальницею подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгаці, їй зрозумілі.

Згідно із п.6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) і за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.

Отже, укладаючи договір позики, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування.

Без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс позикодавця), отримання одноразового ідентифікатора, входу на вебсайт за допомогою логіка особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без надання відповідачкою особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору позики та правил надання грошових коштів у позики - укладання договору позики технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".

3 наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим.

Таким чином, підписанням договору позики позичальниця підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленні законом формі про всі умови, з повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи викладені вище умови договору позики №9361326 від 14.09.2020 та здійснені відповідачкою платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 50,00 грн, заборгованість останньої за договором позики складає 17 470,00 грн, зокрема:

-6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-11 470,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

01.04.2021 ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Сіроко Фінанс" уклали договір факторингу № 016-010421, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі договором позики №9361326 від 14.09.2020.

05.12.2025 ТОВ "Сіроко Фінанс" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" уклали договір факторингу №05/12-25-01, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №9361326 від 14.09.2020.

Так, згідно з п.2.1.3. перехід від клієнта до фактора права вимог відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу. Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому /електронному вигляді є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта/кредитодавця до фактора/позивача вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №05/12/25 від 05.12.2025 кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, в тому числі до відповідачки в сумі 17 470,00 грн, з яких 6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 470,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.1-4).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2026 цивільна справа № 353/233/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.62).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03.04.2026 відкрито спрощене провадження у справі № 353/233/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики з повідомленням сторін на 27.04.2026.

Встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі з позовною заявою та додатками для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, а також доказів, що підтверджують обставини, на яких грунтуються його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, і документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Відповідач не пізніше п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Роз`яснено учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (а.с.63).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.04.2026 клопотання представника позивача ТОВ "Деал Фінанс Груп" - Велікданова Сергія Констянтиновича про витребування доказів - задоволено.

Витребувано в Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094) такі документи та інформацію:

- інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 ;

- виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ "ПриватБанк" на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), за період з 14.09.2020 по 17.09.2020 (а.с.74-75).

15.05.2026 на адресу суду поступили витребувані документи від АТ КБ "ПриватБанк" (а.с.83-84).

22.05.2026 від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Кажука В.Б. поступив відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що позовні вимоги відповідачка визнає тільки в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та реальних відсотків, а в іншій частині вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, дійсно як зазначає позивач 14.09.2020 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №9361326, за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму коштів у день закінчення строку позики та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п.2 договору позики, сума позики - 6, 000 грн, строк договору позики 30 днів, процентна ставка (базова/день) -1,60%, знижена процентна ставка/день - 1,52%, процентна ставка за понадстрокове користування 2,7%, дата надання кредиту - 14.09.2020, дата повернення - 14.10.2020.

Що стосується нарахованих позивачем процентів на суму позики, зазначив наступне.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані з 14.09.2020 по 12.01.2021, тобто поза межами року дії договору, який згідно п.2 договору становить 30 днів, а саме з 14.09.2020 по 14.10.2020. Доказів на підтвердження пролонгації договору позивачем не надано, тому вважає, що нарахування позивачем процентів поза межами строку дії говору є безпідставним.

Вважає, що з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню проценти за період з 14.09.2020 по 14 10.2020, що становить 2 686 грн, при цьому слід врахувати, що 15.10.2020 відповідачкою ОСОБА_1 було сплачено 50,00 грн, які були зараховані на погашення процентів.

Таким чином, вважає, що вимога представника позивача щодо стягнення з відповідачки процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню, в розмірі 2 686 грн.

Вважає, що хоча факт отримання коштів відповідачкою не заперечується, обсяг зобов`язань підлягає визначенню виключно в межах умов договору та вимог чинного законодавства. При цьому позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність нарахування процентів поза межами строку дії договору, а також обгрунтованість заявленої до стягнення суми в повному обсязі. Відтак, позовні вимоги можуть бути задоволені лише частково - у частині фактично отриманого тіла кредиту та процентів, нарахованих у межах погодженого сторонами строку користування кредитом.

При цьому відповідачка не заперечує факту отримання кредитних коштів та усвідомлює наявність обов`язку щодо їх повернення. Разом з тим, несвоєчасне виконання зобов`язань за договором позики було зумовлено не небажанням виконувати взяті на себе обов`язки, а виключно тяжкими життєвими обставинами та вкрай складним матеріальним становищем.

Так, ОСОБА_1 є багатодітною матір`ю та самостійно утримує трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, чоловік відповідачки, ОСОБА_5 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання військового обов`язку внаслідок бойових дій на сході України. У зв`язку із втратою чоловіка та батька дітей, відповідачка фактично залишилася єдиною особою, яка забезпечує потреби сім`ї.

Водночас на даний час ОСОБА_1 страждає на тяжкі хронічні захворювання. Стан здоров`я відповідачки є вкрай тяжким, вона практично втратила можливість самостійно пересуватися та потребує постійного стороннього догляду.

За таких обставин відповідачка об`єктивно позбавлена можливості отримувати стабільний дохід та в повному обсязі виконувати свої кредитні зобов`язання. Саме зазначені життєві обставини стали причиною виникнення прострочення, а не намір ухилитися від повернення отриманих коштів. Відповідачка не заперечує наявності заборгованості за фактично отриманою сумою кредиту та процентами, нарахованими у межах строку дії договору, однак вважає безпідставним нарахування процентів після закінчення строку кредитування, що суперечить вимогам чинного законодавства та усталеній судовій практиці.

Щодо вирішення питання стягнення судових витрат зазначив наступне.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 6620,40 грн.

Отже, з урахуванням наведених норм процесуального законодавства, відповідачка вважає, що у разі часткового задоволення позовних вимог судовий збір підлягає розподілу між сторонами виключно пропорційно до розміру таких задоволених вимог, а не у повному обсязі покладенню на відповідачку.

З огляду на те, що позивачем заявлено вимоги у більшому розмірі, ніж ті, що підлягають задоволенню, відповідно частина сплаченого судового збору має залишатися за позивачем як така, що відповідає відхиленій частині позовних вимог. Покладення ж на відповідачку обов`язку відшкодувати судовий збір у повному обсязі суперечитиме принципу пропорційності розподілу судових витрат, закріпленому у ст.141 ЦПК України.

Також відповідачка заперечує щодо стягнення з неї витрат на професійну правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі.

Дана справа не є складною ні з фактичної, ні з правової точки зору, предметом спору є стягнення заборгованості за договором позики, правова позиція позивача є типовою, а підготовка позовної заяви не вимагала значного обсягу правового аналізу чи збору доказів. При цьому справа розглядається у спрощеному позовному провадженні без проведення значної кількості судових засідань та здійснення складних процесуальних дій. Надані позивачем документи не містять детального розрахунку фактично витраченого адвокатом часу на виконання кожної із заявлених послуг, що позбавляє суд можливості перевірити обгрунтованість та співмірність заявлених до відшкодування витрат.

З урахуванням характеру спору, невисокої складності справи, обмеженого обсягу процесуальних документів та принципів розумності, співмірності й справедливості, відповідачка просить суд у разі вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу зменшити їх розмір до розумної та співмірної суми, а також здійснити їх розподіл між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 141 ЦПК України (а.с.90-93).

Представник позивача ТОВ "Деал Фінанс Груп" - Ткаченко Ю.О. скористалася своїм правом та 29.05.2026 через систему "Електронний суд"подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що доводи сторони відповідачки на думку позивача не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Щодо нарахування процентів за договором позики №9361326 від 14.09.2020 зазначила наступне.

Відповідно до п. 4.2. договору позики № 9361326, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розмішені на сайті https://mycredit.ua/ua/documеnts-licеnse/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автонролонгації, йому зрозумілі.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок та умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншуінформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.

З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим. Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, шо він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Водночас, зобов`язання невиконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб. Закінчення строку дії договору не є підставою для відхилення від узгоджених в угоді умов, на яких має бути досягнута мета правовідношення.

Отже, доводи представника відповідачки щодо безпідставного нарахування заборгованості за процентами є передчасними, оскільки таке нарахування здійснювалось у відповідності до умов договору та додатків до них/правил, й саме через неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань. Більш того, позивач просить стягнути суму заборгованості за договорами позики лише до моменту відступлення права вимоги первісними кредиторами, інших нарахувань позивачем не заявлялось, зокрема процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,7 % за кожен день, яка передбачена договором позики, погодженими відповідачкою та регламентована правилами надання грошових коштів у позику - не нараховано, оскільки зазначена процента ставка значно фінансово навантажить відповідачку.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу зазначила наступне.

Позивачем у повному обсязі доведено виграти на правничу допомогу, адже до позовної заяви додано належні та допустимі докази понесения таких витрат, зокрема договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг та характер наданих послуг, а також платіжні документи, які свідчать про фактичну сплату відповідної грошової суми.

Зазначені докази відповідають вимогам ЦПК України, підтверджують реальність, обгрунтованість та співмірність витрат на правничу допомогу.

Крім того, розмір витрат на правничу допомогу є розумним з урахуванням складності справи, обсягу підготовлених процесуальних документів, витраченого часу та значення справи для позивача. Відповідачкою не надано жодних належних і допустимих доказів, які б спростовували понесення вказаних витрат або свідчили про їх надмірність, у зв`язку з чим підстави для зменшення розміру заявлених витрат відсутні.

За вказаних обставин витрати позивача на правничу допомогу підлягають стягненню у повному обсязі (а.с.114-115).

Представник позивача ТОВ "Деал Фінанс Груп" - адвокат Ткаченко Ю.О. (договір №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025 а.с.39-41, ордер серії АХ №1287256 від 03.09.2025 а.с.44 зв.ст, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2099 від 03.04.2018 а.с.45, довіреність у порядку передоручення від 18.09.2025 а.с.45 зв.ст.) в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце слухання справи була повідомлена у встановленому Законом порядку. В прохальній частині позовної заяви просила розгляд позовної заяви здійснювати за відсутності позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.3 зв.ст). 26.05.2026 на адресу суду скерувала заяву, згідно з якою просить розгляд цивільної справи № 353/233/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики проводити у відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення в даній справі (а.с.112).

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Кажук В.Б. (ордер серії АТ №1138458 від 11.05.2026 а.с.94) в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому Законом порядку, про що свідчить оголошення на офіційному сайті Долинського районного суду Івано Франківської області про розгляд справи (а.с.65-66), рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, отримані нею особисто 14.03.2026, 09.04.2026 (а.с.68, 70) та розписка ОСОБА_6 (матері ОСОБА_1 про передачу останній повістки) (а.с.77).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При цьому, з урахуванням того, що завершення розгляду справи відбулось за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11.

Суд, дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.205 ЦК України, правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до положень ч.ч. 1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч. 3-6, 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана)та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Судом встановлено про те, що 14 вересня 2020 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №9361326, за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджених умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики (п.1).

Пунктом 2 договору позики визначено параметри та умови позики: сума позики - 6 000,00 грн, строк позики/строк договору - 30 днів процентна ставка/день 1,60% (фіксована). Дата надання позики: 14.09.2020, дата повернення позики: 14.10.2020, знижена процентна ставка/день, %: 1,52%, процента ставка за понадстрокове користування позикою, % /день: 2,7%, орієнтовна реальна річна процентна ставка, %: 554,80%, орієнтовна загальна вартість позики, у грн: 8 736,00 грн.

Згідно з п.3 договори позики проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Підписанням цього договору позичальник засвідчив, що ознайомився на сайті кредитодавця https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" (п.4.1).

Відповідно до п.4.2. договору позики, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінні строку позики), у тому числі на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайті hltps://mycrcdit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Вказаний договір ОСОБА_1 підписано електронним підписом, відтворений шляхом використання позичальницею одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор ENDxi8vQzM, що був надісланий на вказану нею електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". У договорі зазначені ідентифікуючі дані позичальниці, у тому числі РНОКПП НОМЕР_2 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_6 , номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 та інші (а.с.14 зв.ст).

Таким чином, підписанням договору позики позичальниця підтвердила прийняття відповідних умов надання позики, а також засвідчила, що вона повідомлена позикодавцем у встановленні законом формі про всі умови, з повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного Договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.

Довідка про ідентифікацію підтверджує, що ОСОБА_1 була ідентифікована ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" шляхом направлення останній одноразового ідентифікатора ENDxi8vQzM на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 15).

Паспорт позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) Інформація, яка надається споживачу відповідно до Закону України "Про споживче кредитування" (а.с. 14) та Правила надання грошових коштів у позику (а.с. 17-30 зв.ст) є невід`ємними частинами договору позики.

Однак суд звертає увагу на те, що такі Правила надання грошових коштів у позику не містять підпису відповідачки, а відтак не має підстав вважати, що саме ці Правила розуміла остання, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи договір позики. Роздруківка ж із сайту позивача та посилання на нього належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, на що звернув свою увагу Верховний Суд України в постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15). За вказаних обставин суд не знаходить підстав для того, щоб вважати долучені до матеріалів справи Правила частиною договору позики №9361326, а вказані у них умови - такими, що сторони взаємно погодили.

Згідно з даними із платіжної інструкції (а.с.9) та довідки за вих.№КД-000101932/ТНПП від 08.01.2026 (а.с. 16), ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" 14.09.2020 через ТОВ "ФК "Фінекспрес" перерахувало ОСОБА_1 6 000,00 грн.

Як встановив суд із наданої АТ КБ "ПриватБанк" відповіді № 20.1.0.0.0/7-260501/63973-БТ від 27.04.2026, на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) (а.с. 83), на яку 14.09.2020 зараховано 6 000,00 грн, про що свідчить відповідна виписка (а.с. 84).

Відповідно до розрахунку заборгованості, який провело ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних активів", заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.04.2021 становила 17 470,00 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту - 6 000,00 грн, за процентами - 11 470,00 грн. Проценти нараховані за період із 14.09.2020 до 13.10.2020 (30 днів) та з 18.10.2020 до 12.01.2021 (87 днів). Мала місце єдина сплата, яка зарахована на погашення процентів в розмірі 50,00 грн 15.10.2020 (а.с. 11-13 зв.ст).

01 квітня 2021 року ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних активів" та ТОВ "Сіроко Фінанс" уклали договір факторингу № 016-010421 (а.с. 27-30 зв.ст), згідно з яким від першого до другого перейшло право вимоги до боржників, у тому числі й до ОСОБА_1 за договором позики № 9361326 від 14.09.2020.

На підтвердження факту реального відступлення права вимоги за вказаним вище договором факторингу позивач надав витяг з Реєстру прав вимог № 30/04/21 (а.с.31-32) та платіжну інструкцію кредитного переказу коштів №431 від 08.06.2022 (а.с. 32 зв.ст), в яких серед іншого зазначено, що за ОСОБА_1 за договором позики № 9361326 від 14.09.2020 рахувалася заборгованість в загальному розмірі 17 470,00 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту - 6 000,00 грн, за процентами - 11 470,00 грн.

05 грудня 2025 року ТОВ "Сіроко Фінанс" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" уклали договір факторингу № 05/12/25-01 (а.с. 33-36), на підставі якого від першого до позивача перейшло право вимоги до боржників, у тому числі й до ОСОБА_1 за договором позики № 9361326 від 14.09.2020.

На підтвердження факту реального переходу прав вимоги позивач надав Реєстр прав вимог № 05/12/25 (а.с.37-38) та платіжну інструкцію кредитного переказу коштів №579936556.1 від 05.12.2025 (а.с.38 зв.ст.), відповідно до яких за ОСОБА_1 за договором позики № 9361326 від 14.09.2020 рахувалася заборгованість в загальному розмірі 17 470,00 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту - 6 000,00 грн, за процентами - 11 470,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем ТОВ "Деал Фінанс Груп", відповідачка ОСОБА_1 має заборгованість за договором позики № 9361326 від 14.09.2020 в загальному розмірі 17 470,00 грн, яка складається з: 6 000,00 грн- заборгованість за основною сумою боргу, 11 470,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с.5-6).

Таким чином, позивач, пред`являючи вимоги до ОСОБА_1 , просив, у тому числі, крім тіла позики (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики № 9361326 від 14.09.2020 встановлено, що заборгованість за процентами за користування кредитними коштами нарахована за період із 14.09.2020 до 13.10.2020 (30 днів) та з 18.10.2020 до 12.01.2021 (87 днів).

Однак суд звертає увагу на те, що дана позика надавалася на 30 днів і датою її повернення в укладеному сторонами договорі визначено 14.10.2020. Тобто саме до цього часу кредитодавець мав право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами.

Таким чином суд погоджується з доводами сторони відповідачки щодо нарахування позивачем процентів поза межами строку дії договору, а відтак такі є безпідставними.

Посилання ж позивача на те, що продовження строку кредитування на 90 днів визначено в Правилах надання грошових коштів у позику не заслуговують на увагу, оскільки, як встановлено вище, такі Правила не можна вважати частиною укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних активів" договору позики № 9361326 від 14.09.2020, оскільки вона не підписані відповідачкою.

Відтак, у вказаного Товариства законних підстав для нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування не було.

Тому, з урахуванням викладеного, суд вважає, що підставними до нарахування є відсотки, розрахунок яких проводився в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Так, в договорі позики № 9361326 від 14.09.2020 його сторони погодили, що строк позики становить 30 днів, дата повернення позики - 14.10.2020, процентна ставка (базова) -1,60% в день, знижена процентна ставка - 1,52% в день.

Виходячи з вказаного, заборгованість за процентами станом на 14.10.2020 (на дату повернення позики) за спірним договором позики № 9361326 від 14.09.2020 могла становити 2 736,00 грн (6 000,00 грн х 1,52%=91,2 грн відсотків у день х 30 днів). Під час виконання кредитного зобов`язання відповідачка 15.10.2020 сплатила 50,00 грн, які зараховані на погашення процентів, а відтак невиконаним зобов`язанням по сплаті відсотків за користування кредитними коштами є 2 686,00 грн (2 736,00 грн - 50,00 грн).

З огляду на зазначене вище, враховуючи, що відповідачка порушила умови укладеного договору позики № 9361326 від 14.09.2020, право вимоги за яким набув позивач, у встановленому порядку та строки не погашала в повному об`ємі заборгованість, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Деал Фінанс Груп" слід стягнути 6 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 2 686,00 грн заборгованості за процентами, що становить загальну суму 8 686,00 грн, а позов задоволити частково, відмовивши у стягненні процентів, нарахованих поза межами погодженого строку кредитування.

Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 49), а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 гривень.

Беручи до уваги, що суд дійшов висновку про задоволення позову частково і стягнення з відповідачки 8 686,00 грн боргу (що становить 49,72 % (8 686,00 грн х 100 % / 17 470,00 грн) від заявленої до стягнення суми заборгованості), тому, з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1 323,75 грн (2 662,40 грн х 49,72 %) сплаченого судового збору, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 4 500,00 гривень надав:

- договір № 22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025, який укладений між ТОВ "Деал Фінанс Груп" та адвокатом Ткаченко Ю.О., в якому визначено вартість кожної з послуг, яку надає адвокат Товариству (зокрема 500,00 грн - вивчення документів клієнта, їх аналіз, 4 000,00 грн - підготовка позовної заяви у малозначній справі) (а.с. 39-41);

- акт приймання-передачі наданої правничої допомоги (а.с.42-43 зв.ст) та витяг з акта № 7-ДІЛ від 14.01.2026 за вказаним договором про надання правничої допомоги, де вартість наданих послуг по боржнику ОСОБА_1 становить загальну суму 4 500,00 грн (500,00 грн - вивчення документів клієнта, їх аналіз, 4 000,00 грн - судовий супровід в судіпершої інстанції (підготовка, складання, направлення позовної заяви, тощо;

- платіжну інструкцію від 16.01.2026, згідно з якою ТОВ "Деал Фінанс Груп" здійснило сплату на користь адвоката Ткаченко Ю.О. згідно з актом № 7-ДІЛ приймання-передачі правничої допомоги від 14.01.2026 (а.с. 44);

- ордер на надання правничої (правової) допомоги Ткаченко Ю.О. серії АХ №1287256 від 03.09.2025 (а.с.44 зв.ст);

-свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Ткаченко Ю.О. серії ПТ №2099 від 03.04.2018 (а.с.45);

- довіреність у порядку передоручення на Ткаченко Ю.О. від 18.09.2025 (а.с.45 зв.ст.).

Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище. Разом з тим сторона відповідачки заявляла клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, про які навела у відзиві на позов.

Враховуючи викладене, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, тобто на оплату адвокатських послуг, є доведеним, обґрунтованим та співмірним, зокрема, із складністю та категорією даної справи, її значенням для сторін, обсягом наданих послуг адвокатом, часом, витраченим адвокатом на їх надання.

Однак, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 237,4 грн (4 500,00 грн х 49,72 %), тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, ст. 509, 526, 536, 626, 628, 639, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. 3, 12 Закону України "Про електронну комерцію", та керуючись ст. 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" заборгованість за договором позики № 9361326 від 14 вересня 2020 року в розмірі 8 686 (вісім тисяч шістсот вісімдесят шість) гривень 00 копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту - 6 000,00 гривень, заборгованість за процентами - 2 686,00 гривень, а також 1 323 (одну тисячу триста двадцять три) гривні 75 копійок сплаченого судового збору та 2 237 (дві тисячі двісті тридцять сім) гривень 4 копійки понесених витрат за надання професійної правничої допомоги, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду .

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп", код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, 08205.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Долинського районного суду В.Тураш