Ухвала суду № 137062963, 02.06.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №279/3527/26

Провадження № 2/279/2474/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 червня 2026 року м. Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Івашкевич О.Г., дослідивши позовну заяву у цивільній справі № 279/3527/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Служба у справах дітей виконавчого комітету Коростенської міської ради про визначення місця проживання дитини ,

В С Т А Н О В И В :

27.05.2026 року до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Майстренко М.С., до ОСОБА_2 , третя особа : Служба у справах дітей виконавчого комітету Коростенської міської ради про визначення місця проживання дитини.

Разом з позовною заявою представник позивач подав до суду клопотання, в якому просив відстрочити позивачу сплату судового збору за подання до суду позовної заяви. Клопотання мотивує тяжким матеріальним положенням.

Суд, розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч. 1, 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу ст. 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 року по справі № 0940/2276/18.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України "Про судовий збір" свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Тягар доказування наявності підстав для звільнення від сплати судового збору (або його відстрочення, розстрочення чи зменшення) покладається виключно на особу, яка звертається до суду з відповідним клопотанням.

Клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору обґрунтоване виключно посиланнями на скрутне матеріальне становище заявника та додаткове фінансове навантаження, пов`язане із самостійним утриманням неповнолітньої дитини, однак жодних документів на підтвердження вказаної обставини позивачем до суду не надано, як і не надано доказів ухилення іншого з батьків від утримання дитини (довідка про доходи, довідку з центру зайнятості, довідка органу ДВС про наявність заборгованості зі сплати аліментів тощо).

Суд враховує практику ЄСПЛ в питаннях звільнення від сплати судового збору, як забезпечення доступу до правосуддя. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з проханням про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Kniat v. Poland"; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland").

Позивач, як на підставу для звільнення від сплати судового збору не надано жодного належного доказу для підтвердження незадовільного майнового стану, не надано жодного документу, який характеризує його майновий стан та свідчать про відсутність у нього доходу, наявності нерухомого майна, цінних паперів, доходів від нерухомого майна тощо.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що суд позбавлений можливості оцінити майновий стан позивача, як підставу для відстрочення сплати судового збору, клопотання представника позивача задоволенню не підлягає.

Крім того, з доданих до позовної заяви документів, вбачається, що за надання правничої допомоги позивачем сплачено 15000 грн, що свідчить про наявність у позивача реальної фінансової спроможності та очевидно спростовує твердження про його скрутне матеріальне становище. Витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі, який значно перевищує суму встановленого законом судового збору за подання цього позову, вказують на вибірковість позивача у виконанні своїх фінансових зобов`язань перед державою та суперечать суті заявленого клопотання.

Наявність у заявника коштів для оплати професійної правничої допомоги свідчить про його фінансову спроможність та нівелює твердження про неможливість виконання обов`язку щодо сплати судового збору.

Щодо позовної заяви, нормами ст.175,177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви. Суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями ЦПК України.

У зв`язку з відмовою в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, вона підлягає залишенню без руху, оскільки в порушення вимог ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Так, згідно зі ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання фізичною собою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3328 гривень.

Зважаючи на положення наведених норм Закону України "Про судовий збір", у цій справі за подання позовної заяви належало сплатити судовий збір у сумі 1331,20 гривень (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Суд також звертає увагу, що згідно з ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Крім того, відповідно до ст. 177 ЦПК України, позивач у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абз. 2 ч.7 ст.43 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

З наявної в матеріалах справи інформації, а також отриманої, на запит Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що відповідач - гр. ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Поданий позивачем до суду доказ надсилання з описом вкладення не є належним доказом надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки містить іншу адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_2 .

Також, до позовної заяви не додано доказів надсилання третій особі копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На виконання п. 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем не вказані: адреса місця реєстрації (місцезнаходження) позивача та не підтверджено про наявність або відсутність електронного кабінету.

Таким чином позивачем вказані вимоги вищезазначених норм є невиконаними.

Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням строку для усунення недоліків, а саме позивачу слід уточнити суб`єктний склад учасників справи, шляхом надання до суду уточнюючої позовної заяви (без додатків), яка відповідає вимогам щодо її форми та змісту, визначеним у статті 175,177 ЦПК України.

Також, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1331,20 грн та надати до суду документ на підтвердження його сплати.

Платіжні реквізити для зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету:

Отримувач коштів: ГУК у Жит. обл./ТГ м. Коростень/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA338999980313161206000006827

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: 101, _____(РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України; судовий збір за позовом __ (ПІБ позивача), Коростенський міськрайонний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абз. 2 ч.7 ст.43 ЦПК України).

Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи відповідно до ч.7 ст.43 та ст. 177 ЦПК України є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, які видані відправникові поштового відправлення.

Також, суд звертає увагу, що ст.5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору. В разі наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач має надати суду відповідні документи, що підтверджують право на звільнення. Зокрема, це можуть бути копії посвідчень, довідок або інших документів, які підтверджують пільговий статус позивача, наприклад, інвалідність І та ІІ групи, статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 та 2 категорій, тощо.

Керуючись ст.,43, 175-177, 185,261,353 ЦПК України, Закону України Про судовий збір,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Майстренка Максима Сергійовича про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Служба у справах дітей виконавчого комітету Коростенської міської ради про визначення місця проживання дитини залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки у строк, встановлений судом, то позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Суддя Оксана ІВАШКЕВИЧ