Рішення № 137062884, 03.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4891/26

Категорія 38

2/295/3379/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якому вказав, що 26.11.2021 між ТОВ «ФК«Ірбіс» та відповідачем було укладено кредитний договір в електронній формі та у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Також зазначив, що 01.09.2025 між ним та ТОВ «ФК«Ірбіс» було укладено договір факторингу, за яким право вимоги за вищевказаним кредитним договором перейшло до нього.

За твердженням позивача, боржник ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором та станом на день подання позовної заяви розмір заборгованості становить 16 330,00 грн., з яких: 4600,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 11 730,00 грн. заборгованість по відсотках.

Посилаючись на відповідні обставини, позивач просить стягнути суму заборгованості, відшкодувати судові витрати.

Ухвалою суду від 24.03.2026 по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.11.2021 між ТОВ «ФК«Ірбіс» та відповідачем було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала грошові кошти в розмірі 4600,00 грн. з оплатою відсотків та зобов`язанням повернути кредит у строки, визначені цим договором.

Згідно з кредитним договором, сторони визначили:

- пільговий період це період, який обирає клієнт на сайті товариства. При цьому, строк пільгового періоду починається з 1 дня строку кредитування та закінчується останнім днем, обраного клієнтом строку пільгового періоду. Пільговий період не може перевищувати 30 календарних днів;

- стандартний період - це період , який починається з наступного дня після закінчення строку пільгового періоду та/або нового пільгового періоду і діє до закінчення строку кредитування, якщо інше не визначено договором.

Також сторони визначили пільгову відсоткову ставку, яка у період 26.11.2021 по 26.12.2021 становить 2,5% та стандартну відсоткову ставку, яка уперіод 27.12.2021 по 24.02.2022 становить 3%.

Зміст договору кредиту містить відомості про застосування позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором «484233».

Відповідно до договору факторингу від 01.09.2025 ТОВ «ФК«Ірбіс» надало право вимоги ТОВ «ФК«Позика» за кредитним договором від 26.11.2021.

З витягу з реєстру прав вимоги, що є додатком № 1 до договору факторингу, слідує, що за ОСОБА_1 обраховується заборгованість у розмірі 16 330,00 грн, з яких: 4600,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 11 730,00 грн. заборгованість за відсотками.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (в чинній на час виникнення правовідносин редакції) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 6 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За положеннями ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За результатами вирішення спору знайшли свого підтвердження обставини порушення відповідачем взятих на себе згідно договору кредиту зобов`язань, що виявляє порушення прав кредитора у наведеному за висновками суду обсязі.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Позика» заборгованість за договором кредиту від 26.11.2021 в сумі 16 330,00 грн., з яких: 4600,00 грн. заборгованість за основним боргом, 11 730,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача витрати з оплати судового збору у розмірі 2662,40 грн..

При цьому, в порядку ст.ст. 137, 141 ЦПК України суд вважає необхідним зменшити заявлену до відшкодування суму витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи її неспівмірною зі складністю справи, об`єктивною потребою у часі для надання необхідної правничої допомоги, значенням для кожного з учасників. Керуючись принципом розумності, доцільності, суд визначає розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Позика», код ЄДРПОУ 39493634, адреса місцезнаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, заборгованість за договором кредиту від 26.11.2021 в сумі 16 330,00 грн., з яких: 4600,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 11 730,00 грн. заборгованість по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Позика» судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М.Лєдньов