Рішення № 137062783, 27.05.2026, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/927/25

Провадження № 2/272/120/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Волкова І.М.

секретаря судового засідання Шмикової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Андрушівського районного суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" звернулося до Андрушівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 27 922, 97 грн.

Представник позивача в обґрунтування своїх вимог зазначає, що 30.12.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено кредитний договір № 30.12.2024-100002017. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 20 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів, строком на 140 днів.

Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка «Стандарт» у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Крім того, зазначає, що при укладенні договору стягується комісія, пов`язана з наданням кредиту- 15% від суми кредиту та дорівнює 3000 грн. 00 коп.

Згідно п. 3.1. Договору Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти та комісію.

Пунктом 3.2 встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 .

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором частково виконала провівши наступні оплати:

- 4307,97 грн. - 12.01.2025;

- 4307,97 грн. - 26.01.2025;

- 4507,97 грн. - 10.02.2025;

- 4323,07 грн. - 23.02.2025;

- 4307,97 грн. - 09.03.2025;

- 4990,00 грн. - 26.03.2025.

Незважаючи на часткове погашення боргу за відповідачкою рахується заборгованість у розмірі 27 922,97 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 470,11 грн., заборгованість за процентами в розмірі 7052,86 грн., та неустойки 8 400,00 грн.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 02.09.2025 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання свого представника не забезпечив, в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Відповідачка до суду не з`явилася, належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 8 ст.178 та ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Як свідчать подані по справі доказові матеріали, на момент звернення позивача до суду, зобов`язання за Кредитним договором відповідачем не виконані.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.12.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено кредитний договір № 30.12.2024-100002017. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 20 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів, строком на 140 днів.

Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка «Стандарт» у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору, який підписаний електронним підписом шляхом внесення одноразового ідентифікатора ( а.с.23-31).

Кредитодавець свої зобов`язання згідно умов договору виконав, шляхом перерахування коштів в сумі 20 000,00 гривень на рахунок позичальника, що підтверджується квитанцією (а.с.14).

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором частково виконала здійснивши наступні оплати:

- 4307,97 грн. - 12.01.2025;

- 4307,97 грн. - 26.01.2025;

- 4507,97 грн. - 10.02.2025;

- 4323,07 грн. - 23.02.2025;

- 4307,97 грн. - 09.03.2025;

- 4990,00 грн. - 26.03.2025.

Незважаючи на часткове погашення боргу за відповідачкою ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 27 922,97 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 470,11 грн., заборгованість за процентами в розмірі 7052,86 грн., та неустойки 8 400,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.15).

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ "Споживчий центр" до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Доказів повернення позики у повному обсязі відповідачкою суду не надано, внаслідок чого суд робить висновок про існування спору між сторонами з приводу відповідальності позичальника за невиконання зобов`язань за договором.

Вирішуючи спір, суд враховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник позивача та відповідачка скористалися наданим правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Щодо стягнення неустойки.

Позивач в своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 8400,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення та статей 1046,1049, 1050, 1054 ЦК України, сліддійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2)в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3)у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Тому в цій частині вимог слід відмовити позивачу.

Таким чином, встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачкою грошові кошти отримано, частково здійснені платежі на сплату заборгованості, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в межах суми заборгованості за тілом кредиту та відсотками, в загальному розмірі 19 522,97 грн: по тілу кредиту 12 470,11 грн, та заборгованість за відсотками 7052,86 грн.( 19522,97:27922,97*100=69,92%).

Також, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1693,74 грн. судового збору, оплата яких підтверджується відповідною платіжною інструкцією, пропорційно до задоволених вимог (2422,40*69,92%=1693,74).

Керуючись ст. 202,205,207,509,530,628,626,638,1049,1050,1054 ЦК України та ст. 12,13,7677-81, 83, 89, 95, 133,137, 141, 263-265,268, 273,354, 355 ЦПК України,

ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» код ЄДРПОУ 37356833 заборгованість за кредитним договором в сумі 19 522,97 грн. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять дві гривні 97 коп).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» код ЄДРПОУ 37356833, судовий збір в розмірі 1693,74 грн., сплачений при подачі позову.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Андрушівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 01.06.2026.

Відомості про учасників справи:

позивач: ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул.. Саксаганського, 133-А.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя:І. М. Волков