Ухвала суду № 137062641, 03.06.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/749/26

Провадження № 1-і/192/7/26

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

03 червня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю секретаря - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

потерпілої - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Солоне Дніпровського району Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026041590000039 внесеному до ЄДРДР 03.03.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Гуляйполе Запорізької області, громадянина України, одруженого, з середньою технічною освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в :

До Солонянського районного суду Дніпропетровської області з Дніпровського апеляційного суду відповідно до ухвали від 01.06.2026 року надійшов обвинувальний та додані документи за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України, а також клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 вважав можливим призначити судовий розгляд, підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 на 60 днів без визначення застави, посилаючись на те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов`язаного з умисним завданням смерті двом особам, не зменшились та продовжують існувати ризики передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Тримання під вартою ОСОБА_8 є виправданим, оскільки існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу в даному провадженні щодо його розгляду у встановлені законом строки, охороні інтересів суспільства та захисті прав потерпілих від злочинних посягань. Зважаючи на те, що ОСОБА_8 вчинив особливо тяжкий, умисний, насильницький злочин, який завдав смерті двом потерпілим особам, а також раніше неодноразово судимий за умисні насильницькі злочини, зокрема за злочин, який спричинив смерть потерпілого, судимість за які не зняті та не погашені, вказує на схильність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, реальну небезпеку з його боку для оточуючих та суспільства. В разі визнання винним ОСОБА_8 йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років або довічне позбавлення волі, тому існує висока ймовірність переховування від суду та в ухиленні він відбування покарання. ОСОБА_8 за місцем проживання характеризується негативно, зловживає алкогольними напоями, притягався до адміністративної відповідальності, раніше судимий, судимості не зняті та не погашені, має обтяжуючі обставини вчинення злочину, постійного місця роботи не має, а отже власні джерела заробітку відсутні, має психічний розлад у формі психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, виявляє синдром залежності, утриманців не має, що в сукупності свідчить про відсутність стійких зв`язків із фактичним місцем проживання, із родиною, а так само про відсутність у обвинуваченого реальних стримуючих факторів від переховування та вчинення нових кримінальних правопорушень. Перебуваючи на свободі ОСОБА_8 , з метою уникнення суворого покарання зможе або спробує впливати шляхом погроз або умовлянь на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни ними своїх показів в суді. Запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо, оскільки не зможе забезпечити реальне запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України та належну поведінку обвинуваченого, тому просив продовжити дію запобіжного заходу на 60 днів без визначення розміру застави.

Потерпіла ОСОБА_7 , погодились з думкою прокурора, та підтримали клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_8 вважав можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження, не заперечував проти продовження строку тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_6 вважав можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження, підтримав позицію свого підзахисного щодо продовження строку дії запобіжного заходу.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду, підсудність даного провадження Солонянському районному суду Дніпропетровської області визначена Дніпровським апеляційним судом ухвалою від 01.06.2026, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України та закриття кримінального провадження немає.

Відповідно до ч.3 ст. 31 КПК України з урахуванням особливого режиму судового розгляду кримінального провадження в умовах воєнного стану, визначених ч.10 ст. 615 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів.

Санкцією п.1 ч.2 ст. 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право, зокрема, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 05.03.2026 ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та ухвалою слідчого судді того ж суду від 30.04.2026 строк продовжено до 04.06.2026, без визначення розміру застави.

Закінчити судовий розгляд до спливу строку тримання під вартою обвинуваченого, а саме до 04 червня 2026 року, є неможливим, оскільки у справі проведене лише підготовче засідання.

Вирішуючи питання продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою суд виходить з доведеності обставин, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст. 194 КПК України.

Обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України була встановлена під час обрання та продовження запобіжного заходу та не оскаржується стороною захисту в підготовчому засіданні.

Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що він з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно зі сформованою практикою Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Фактичні обставини кримінального провадження, питання наявності чи відсутності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення вирішуються на іншій стадії кримінального процесу - в судовому провадженні під час розгляду справи по суті, тому доводи прокурора про доведеність вини ОСОБА_8 суд залишає поза увагою.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, суд приходить до висновку про наявність стосовно нього ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких було встановлено слідчим суддею при обранні та продовженні тримання під вартою ОСОБА_8 , оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя двох осіб, санкцією п.1 ч.2 ст. 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15, або довічне позбавлення волі, ОСОБА_8 раніше судимий, зокрема, за вчинення насильницьких злочинів зареєстрований на території ведення активних бойових дій в м. Гуляйполе Запорізької області, є внутрішньо переміщеною особою та проживає в с.Мирове Дніпропетровської області, за місцем проживання як ВПО характеризується негативно, одружений, утриманців не має, тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

При обранні запобіжного заходу ОСОБА_8 прокурор не посилався на наявність ризику впливу на потерпілих у даному провадженні, тому посилання прокурора на можливість впливу на потерпілих при розгляді справи по суті, на думку суду є необґрунтованим та безпідставним, доказів появи ризику впливу на потерпілих у даному провадженні прокурором суду надано не було.

Суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_8 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, не змінилися обставини, які вказують на наявність цих ризиків, та стали підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, щоб могло дати суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити більш м`який запобіжний захід.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе.

За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою на 60 днів без визначення застави підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 177, 183, 194, 314-316, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України у відкритому судовому засіданні 15 червня 2026 року 13 год. 30 хвил.

Розгляд кримінального провадження проводити колегіально судом у складі трьох суддів.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 01 серпня 2026 року.

Строк дії даної ухвали в частині продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою 01 серпня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині продовження строку тримання під вартою до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення, а обвинуваченим - з дня вручення йому копії ухвали, в інший частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя - ОСОБА_1

Суддя - ОСОБА_2

Суддя - ОСОБА_3