Рішення № 137062322, 03.06.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/414/26

провадження № 2/179/658/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Чорної А.О.,

секретаря судового засідання Хорольської І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 29.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2267111.

Згідно з умовами кредитного договору кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в Особистому кабінеті, яка зазначена в п. 2.1 договору.

Позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит.

23.12.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 23122025/1, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором в сумі 51939,99 грн, з яких: 14 999,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 29 440 грн - сума заборгованості за відсотками; 7 500 грн. сума заборгованості за пенею.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2267111 від 29.04.2025 в сумі 51939,99 грн, з яких: 14 999,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 29 440 грн - сума заборгованості за відсотками; 7 500 грн. сума заборгованості за пенею та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 19.03.2026 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначене судове засідання для розгляду справи по суті. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 21.04.2026 витребовано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що становить банківську таємницю.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві зазначив про здійснення розгляду справи за відсутністю представника позивача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до вимог процесуального закону. Заяву про відкладення розгляду справи, про розгляд справи у її відсутність та відзив на позовну заяву не надавала.

Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, тому суд приймає до уваги лише надані докази позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини по даній справі регулюються Цивільним Кодексом України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Судом встановлено, що 29.04.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2267111.

Згідно з п.1.2 договору сума кредиту складає 15 000 грн.

Згідно п. 1.3 договору строк кредиту 350 днів.

Згідно п. 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.3 договору.

Згідно п. 2.1 договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача № НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 була ознайомлена з графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, що є додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту № 2267111 від 29.04.2025, про що свідчить її підпис одноразовим ідентифікатором Х138 29.04.2025 о 09:59:28.

Підписавши вказаний договір, відповідач погодився з його умовами правилами надання споживчих кредитів від ТОВ «Селфі Кредит».

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд також у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

Договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.

Згідно довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» від 26.12.2025 на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 01042024-2 від 01.04.2024 було успішно перераховано кошти на користь фізичних осіб від ТОВ «Селфі Кредит» 29.04.2025 о 10:01:08 на суму 15 000 грн на картку отримувача 5168745630285325.

Згідно довідки ПриватБанку на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 .

Згідно виписки по карті № 5168745630285325 вбачається, що 29.04.2025 на картковий рахунок відповідача було зараховано 15 000 грн.

Таким чином, матеріалами справи доведено перерахування коштів за кредитним договором № 2267111 від 29.04.2025 відповідачу ОСОБА_1

23.12.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 23122025/1, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до Боржників, вказаними у реєстрі Боржників.

Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 23122025/1 від 23.12.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Селфі Кредит» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняв реєстр боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 23122025/1 від 23.12.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 51 939,99 грн, з яких: 14 999,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 29 440 грн - сума заборгованості за відсотками; 7 500 грн. сума заборгованості за пенею.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 23.12.2025 відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором № 2267111 від 29.04.2025 у розмірі 51 939,99 грн, з яких: 14 999,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 29 440 грн - сума заборгованості за відсотками; 7 500 грн. сума заборгованості за пенею.

Встановлено, що, станом на дату звернення позивача до суду з цією заявою, відповідач ОСОБА_1 не погасила заборгованість за кредитним договором, остання є незмінною з моменту відступлення прав вимоги до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності у неї боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаними кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.

Також із розрахунку вбачається, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювались нарахування жодних штрафних санкцій, відсотків.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 2,5% від суми кредиту за кожен день, з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день, з 20 серпня 2024 року - 1% від суми кредиту за кожен день.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Закону.

Кредитний договір № 2267111від 29.04.2025 укладений строком 350 днів. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року набрав чинності 24 грудня 2023 року. Тобто такий кредитний договір діяв після набрання чинності цим Законом.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що до даних правовідносин застосовується зазначений вище закон. Таким чином, передбачена договором процентна ставка у розмірі 1% відповідає вимогам вищезазначених законів.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що проценти нараховані в межах строку кредитування.

Доказів погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками відповідачем суду не надано, відповідач позовні вимоги в цій частині визнав, отже, позивач має право на стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2267111від 29.04.2025.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2267111від 29.04.2025 в розмірі 44 439,99 грн., з яких: 14 999,99 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 29 440 грн. сума заборгованості за відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення неустойки в розмірі 7 500 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.

Керуючись вказаними нормами закону, а також встановивши, що позивач, окрім заборгованості за тілом кредиту та відсотками, просив стягнути неустойку в розмірі 7 500 грн., яка відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України підлягає списанню кредитодавцем, суд вважає вказані вимоги необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених поданими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 328 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.02.2026.

Таким чином з відповідача на користь позивача, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 847,44 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265, 274, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 2267111від 29.04.2025 в розмірі 44 439,99 грн. (сорок чотири тисячі чотириста тридцять дев`ять гривень 99 коп.), з яких: 14 999,99 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 29 440 грн. сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 2 847,44 грн (дві тисячі вісімсот сорок сім гривень 44 коп.)

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.О. Чорна