Ухвала суду № 137062141, 27.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2787/26

Провадження № 1-кс/202/3660/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

27 травня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42026040000000088 від 27.02.2026, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 27.02.2026 за № 42026040000000088, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначає, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4202604000000008827.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

03.04.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколами допиту свідків, матеріалами виконаного доручення, протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження, які самі по собі так і в сукупності із іншими доказами містять відомості, як доказ факту та обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 03.04.2026 підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України, в сумі 998 400 грн 00 коп., строком до 30.05.2026.

Прокурор указує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та вважає, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, тому просить продовжити дію до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурором також вказано на обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, зокрема, на необхідність: здійснити заходи щодо скасування грифу секретності з матеріальних носіїв інформації за результатами проведення НСРД, а також з процесуальних рішень, які стали підставою для їх проведення; після отримання розсекречених матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, призначити та провести 7 експертиз звуко, - відеозапису розмов фігурантів за матеріалами, отриманими в результаті проведеного комплексу заходів (НСРД); провести тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні банків, а саме: АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; завершити проведення оглядів та дослідити вилучені в ході обшуків речові докази; провести інші слідчі (розшукові) дії необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування; за результатами отриманих доказів, скласти повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 ; провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у яких виникне під час проведення досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник просив відмовити в задоволенні клопотання. Зазначав, що відсутні будь-які ризики, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Звертав увагу слідчого судді на особу підозрюваного, який є інвалідом, має на утриманні мати інваліда та дітей.

Підозрюваний підтримав доводи захисника. Зазначав, що є інвалідом та має потребу в медичному обстеженні.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, думку підозрюваного та його захисника, приходить до таких висновків.

У провадженні СУ ГУ Національної поліції України в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026040000000088 27.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

03.04.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 03.04.2026 підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України, в сумі 998 400 грн 00 коп., строком до 30.05.2026.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 27.05.2026 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42026040000000088, внесеного до ЄРДР 27.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, до чотирьох місяців, тобто до 03.08.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Тримання під вартою вважається найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Виходячи з положень п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Вирішуючи питання продовження строку запобіжного заходу, слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до частини 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку запобіжного заходу (строку тримання під вартою), якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК).

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об`єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_4 є підтвердженою. Аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного з кримінальним правопорушенням, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування.

Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованості.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).

Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 статті 177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 03.04.2026 про застосування запобіжного заходу на даний час не зменшилися.

Враховуючи вищевикладене, встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України, які не зменшились, слідчий суддя вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Отже, зважаючи на те, що необхідно провести (завершити) ряд слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які раніше не було проведено з об`єктивних причин, ризики, встановлені ухвалою слідчої судді, які не зменшилися, враховуючи дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає обґрунтованим продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 до 24.07.2026 включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя вважає, що з врахуванням обставин кримінального провадження, існування ризиків, які не зменшилися, підстави для зменшення розміру застави відсутні.

Стосовно доводів сторони захисту щодо стану здоров`я підозрюваного.

Так, ч. 1 ст. 206 КПК України передбачає, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Отже, кримінальний процесуальний закон не містить прямого регулювання випадків постановлення такої ухвали судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Водночас, ч. 6 ст. 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

За викладених обставин слідчий суддя вважає за можливе застосувати в даному випадку загальні засади кримінального провадження, зокрема, засаду законності, яка закріплена ст. 9 КПК України, відповідно до частини першої якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Також ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов`язок захищати фізичне здоров`я ув`язнених, яке має адекватно охоронятись.

Відповідно до п. 135 Рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кушнір проти України» від 11.03.2014 суд зазначає, що влада повинна забезпечити всеосяжне спостереження за станом здоров`я затриманого та його лікування під час перебування під вартою, своєчасні і правильні діагнози й лікування та, якщо цього вимагає медичний стан ув`язненого, регулярний і систематичний контроль і всебічну терапію, спрямовану, по можливості, на лікування захворювань затриманого або запобігання їх загостренню, а не на усунення симптомів. Влада повинна також показати, що були створені всі необхідні умови для призначеного лікування. У той самий час при оцінці адекватності лікування слід керуватися перевіркою на належне старання, бо зобов`язання держави надати лікування важко хворому затриманому є зобов`язанням дії, а не зобов`язанням результату.

У пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Барило проти України» від 16.05.2013 суд також зазначає, лише той факт, що ув`язненого оглянув лікар та призначив певний вид лікування, автоматично не може привести до висновку, що медична допомога була достатньою.

Органи влади мають забезпечити повну фіксацію стану здоров`я особи, яка тримається під вартою, та лікування, яке ця особа отримувала під час перебування під вартою чи позбавлення свободи; забезпечити своєчасність та правильність діагнозів та догляду; а також, у разі необхідності та залежно від характеру захворювання, забезпечити регулярний та систематичний нагляд, який включає в себе всебічний план лікування, що має бути спрямований на лікування захворювань ув`язненого та запобігання їх погіршення, а не на усунення симптомів. Державні органи також повинні довести, що були створені умови, необхідні для призначеного лікування, щоб це лікування було дійсно отримано.

Викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини вимоги є такими, що підлягають обов`язковому застосуванню відповідними державними інституціями, в тому числі для забезпечення належного медичного обстеження та лікування будь-якої особи, яка тримається під вартою, тобто знаходиться під юрисдикцією держави.

Надані захисником медичні документи, можуть свідчать, що підозрюваний може потребувати обстеження та лікування.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати Державну установу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » невідкладно забезпечити право підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на отримання медичної допомоги, проведення медичного обстеження та забезпечення лікування.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183-184, 193-194, 196-199 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42026040000000088 від 27.02.2026, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України до 24.07.2026 включно, з альтернативним запобіжним заходом, визначеним ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 03.04.2026 у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 24.07.2026.

Зобов`язати Державну установу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » невідкладно забезпечити право підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на отримання медичної допомоги, проведення медичного обстеження та забезпечення лікування.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1