Ухвала суду № 137060403, 03.06.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/453/26

Єдиний унікальний №740/1452/26

У Х В А Л А

03 червня 2026 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді: Т.В. Карапиш

за участю секретаря: Л.М. Чигрин,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Ічня цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

08.05.2026 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області надійшла заява відповідача по справі ОСОБА_1 , в якій останній просить суд зупинити провадження по даній справі у зв`язку із перебуванням на військовій службі під час мобілізації на особливий період у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан відповідно до Указу Президента України № 64/2022, у зв`язку з чим він не має можливості брати участь у судових засіданнях по даній справі. До вищевказаної заяви відповідачем ОСОБА_1 додано копію витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 25.11.2024 року № 359, копію військового квитка серії НОМЕР_1 від 14.05.2001 року, копію довідки т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 30.03.2026 року № 113/961, відповідно до якої солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 25.11.2024 р. по теперішній час.

08.05.2026 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області надійшов відзив відповідача по справі ОСОБА_1

14.05.2026 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області надійшли додаткові пояснення у справі від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» Дубовика В.О., в якому останній вказує на те, що згідно наданих відповідачем документів, останній проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 25.11.2024 року по теперішній час. Для застосування положень процесуального законодавства щодо зупинення провадження має бути встановлено існування об`єктивних обставин, які фактично унеможливлюють участь особи у судовому процесі. Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що проходження ним служби у ІНФОРМАЦІЯ_3 перешкоджає його участі у судових засіданнях, поданню письмових пояснень, заяв, клопотань або реалізації процесуальних прав. Зокрема, відповідач не надав доказів свого перебування у зоні ведення бойових дій, безпосередньої участі у бойових завданнях, виконання службових обов`язків у районах активних бойових дій чи інших обставин, які б свідчили про неможливість прибуття до суду або участі у розгляді справи через представника або дистанційно. Крім того, відповідач фактично реалізує свої процесуальні права у даній справі, що підтверджується поданням відзиву, заяв та додаткових документів до суду, а отже, має реальну можливість брати участь у судовому процесі.

В судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» Дубовик В.О. не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В наданих додаткових поясненнях у справі просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. З отриманої інформації відомо, що ОСОБА_1 перебуває в лавах ЗСУ. В наданій 02.06.2026 року заяві зазначив, що підтримує подане ним 08.05.2026 року клопотання та просить зупинити провадження по даній справі, оскільки не бажає розглядати справу в його відсутності чи за участі його представника, у зв`язку з тим, що на даний час перебуває на військовій службі в ЗСУ та не має можливості брати участь у судових засіданнях по даній справі. До вищевказаної заяви відповідачем ОСОБА_1 додано копію довідки Форми 5 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 Артура Воронцова від 27.05.2026 року № 1625, відповідно до якої солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходить військову службу за призовом під час мобілізації на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 25.11.2024 р. по теперішній час.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022, з 5:30 год. 24 лютого 2022 року по всій території України запроваджено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває на даний час.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Як визначено п. 2 ч.1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

За приписами статей 1 та 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-XII (далі - Закон № 1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону № 1934-XII, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Комплектування ж Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону № 1934-XII, відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно п. 6 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, штатні посади територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки комплектуються військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками Збройних Сил (далі - працівники) відповідно до їх штату та штатного розпису. Добір військовослужбовців для комплектування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, їх призначення на посади, проходження військової служби та звільнення з неї здійснюються відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 р. № 1153.

Призначення на посади та звільнення з посад керівників та інших військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюються відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців.

У відповідності до копії Форми 5 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 Артура Воронцова від 27.05.2026 року № 1625, відповідно до якої солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходить військову службу за призовом під час мобілізації на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 25.11.2024 р. по теперішній час (а.с. 110), що також підтверджується копією витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 25.11.2024 року № 359 (а.с. 63), копією військового квитка серії НОМЕР_1 від 14.05.2001 року (а.с. 64-66).

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до правових висновків, наведених у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 року у справі № 754/947/22, провадження № 14-74цс25, у частині першій статті 3 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації. Щодо тлумачення терміну «переведені на воєнний стан» Велика Палата Верховного Суду зазначає, що Указом Президента України введено воєнний стан на всій території України. Цим же Указом на військове командування усіх рівнів покладено обов`язок здійснювати заходи, необхідні для забезпечення оборони України.

Профільне законодавство, зокрема Закон № 3543-XII та Закон № 1932-ХІІ, хоч і не використовує термін «переведення на воєнний стан», натомість оперує поняттям «переведення на організацію і штати воєнного часу». Така трансформація військових формувань є одним із ключових заходів, що вживаються у випадку введення в державі воєнного стану та загальної мобілізації.

З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.

Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов`язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм. Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке. Системне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 та статті 254 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що підставами для поновлення зупиненого на підставі цієї процесуальної норми права провадження у справі можуть бути: припинення, у тому числі призупинення, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні; припинення воєнного стану в Україні, навіть якщо відповідні особи продовжують військову службу у певній військовій частині, якщо тільки ця військова частина не залишається переведеною на воєнний стан через запровадження / збереження цього стану для певної території України або не залучена до проведення антитерористичної операції.

У практиці Суду визначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справі «Белеш та інші проти Чеської Республіки» (Beles and Others v. the Czech Republic), заява № 47273/99, пункти 50-51 та 69, від 12 листопада 2002 року; рішення у справі «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), заява № 40160/12, пункт 97, від 05 квітня 2018 року; рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, пункт 29, від 26 липня 2007 року).

Ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи без його участі, то в суду не має підстав для зупинення провадження у справі.

Оскільки відповідач перебуває на військовій службі, що підтверджується доданими ним доказами, висловив бажання про зупинення провадження у даній справі, не бажає розглядати справу в його відсутності чи за участю його представника та так як останній у зв`язку з перебуванням в ЗСУ не може брати участь у судових засіданнях, знайомитися з матеріалами справи, надавати суду пояснення, у т.ч. письмові, суд приходить до висновку, що існують обставини відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, а тому провадження у справі підлягає зупиненню до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Керуючись ст. 247, п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, п. 2 ч.1 ст. 253 ЦПК України, ст.ст. 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зупинити до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т. В. Карапиш