Рішення № 137060056, 03.06.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

03.06.2026

Справа № 494/886/26

Провадження № 2-о/494/37/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Березівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Панчишина А.Ю.

при секретарі судових засідань - Станілевич А.В.

представника заявника - Войтович Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Березівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Березівська міська рада Одеської області про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, -

В С Т А Н О В И В :

14 квітня 2026 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із спадкодавицею ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адреою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви покликалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого був колишній чоловік ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області до дня своєї смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Інші особи з нею на момент її смерті не зареєстровані.

З метою підтвердження факту спільного проживання померлої ОСОБА_3 разом зі своєю донькою ОСОБА_2 , адвокат Войтович Юлія Вікторівна в інтересах заявниці звернулась до Березівської міської ради Одеської області з заявою щодо підтвердження факту проживання.

Березівська міська рада в особі депутата ОСОБА_5 та секретаря Шевченка С.О. виїздили за адресою АДРЕСА_2 . В результаті опитування сусідів складений акт обстеження житлово-побутових умов мешканців Березівської міської ради ОТГ від 26.03.2026 року та довідка № 01/08-34/710 від 26.03.2026 року, який підтверджує що померла ОСОБА_3 з 2014 року та до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно проживала за адресою: АДРЕСА_2 , зі своїм чоловіком ОСОБА_4 та донькою ОСОБА_2 .

Заявниця зверталась до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Березовської Олени Григорівни з метою заведення спадкових справ після смерті матері, однак приватним нотаріусом було відмовлено у заведенні спадкової справи та надано обґрунтування відмови від 26.02.2026 року №41/01-16.

Син ОСОБА_3 , ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Інші спадкоємці відсутні. Спадкова справа не заводилась.

ОСОБА_2 проживала разом з матір`ю у житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 , з 2014 року. Заявниця постійно проживала та вела спільне господарство разом зі своєю матір`ю та її чоловіком, доглядала їх оскільки вони дуже хворіли. Сплачувала всі комунальні рахунки, доглядала за будинком. Спочатку від важкої хвороби помер чоловік матері. Через два роки померла матір яка була невиліковно хворою. На даний час за будинком доглядає та утримує заявниця.

Представник заявниці зазначає, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 , матір`ю є ОСОБА_7 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу №0005678588 від 26.02.2026 року вбачається, що ОСОБА_8 розірвав шлюб із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Прізвище дружини після розірвання шлюбу ОСОБА_3 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 0005678437 від 26.02.2026 року ОСОБА_3 одружилась з ОСОБА_10 та прізвище при одруженні стало « ОСОБА_11 ».

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання №00056784931 від 26.02.2026 року ОСОБА_7 розірвала шлюб з ОСОБА_10 01 липня 1997 року та прізвище після розірвання шлюбу стало « ОСОБА_12 ».

23 березня 2018 року ОСОБА_3 одружилась з

ОСОБА_4 з яким спільно проживали та вели господарство понад 20 років.

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року у справі відкрито провадження.

В судове засідання з`явилась представник заявника, заяву підтримала, просила таку задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи. Заяв, клопотань не подавав.

Дослідивши подану заяву, оцінивши зібрані докази, суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно ч. 2 ст.315 ЦПК у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з копії паспорта НОМЕР_2 .

Заявниця зареєстрована з 27.02.2007 року за адресою: АДРЕСА_3 , що вбачається з копії паспорта.

Відповідно до копії свідоцтва про народження виданого повторно серії НОМЕР_3 від 26.02.2026 року Березівським відділом ДРАЦС у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вбачається, що батьками ОСОБА_2 зазначено: батько - ОСОБА_8 мати - ОСОБА_7 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу №0005678588 від 26.02.2026 року вбачається, що ОСОБА_8 розірвав шлюб із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Прізвище дружини після розірвання шлюбу ОСОБА_3 .

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 0005678437 від 26.02.2026 року ОСОБА_3 одружилась з ОСОБА_10 та прізвище при одруженні стало « ОСОБА_11 ».

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу №00056784931 від 26.02.2026 року ОСОБА_7 розірвала шлюб з ОСОБА_10 01 липня 1997 року та прізвище після розірвання шлюбу стало « ОСОБА_12 ».

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 23 березня 2018 року виданого Березівським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 . Прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_13 , дружини: ОСОБА_12 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 14 червня 2018 року виданого Березівським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 .

Відповідно до копії лікарського свідоцтва про смерть №9 від 05 лютого 2020 року виданого КНП «Березівська центральна районна лікарня» Березівської районної ради Одеської області помер син ОСОБА_3 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявниці ОСОБА_3 , про що було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 від 11 грудня 2020 року. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Інші спадкоємці окрім заявниці ОСОБА_2 відсутні. Спадкова справа не заводилась.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

На підставі ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

26 лютого 2026 року ОСОБА_2 , 02 квітня 1981 року звернулася до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Березовської О.Г. щодо прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак нотаріусом було відмовлено у заведені спадкової справи та надано відповідь щодо необхідності звернутися до суду про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1, 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За змістом ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Приписами ч. 3 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк.

Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

У статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Згідно статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

При цьому відсутність реєстрації спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини частини третьої статті 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що відповідно до довідки №166 від 26.02.2026 року, виданої виконавчим комітетом Березівської міської ради Березівського району Одеської області про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 була зареєстрована до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №470 від 11 грудня 2020 року, за адресою: АДРЕСА_2 . Інші особи разом з нею на момент її смерті не зареєстровані.

Згідно довідки №01/08-34/710 від 26.03.2026 року виданої виконавчим комітетом Березівської міської ради Березівського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_2 проживала без реєстрації разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_9 ) з 2014 року до дня смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №70 від 11.12.2020 року за адресою: АДРЕСА_2 . Дана інформація підтверджена актом обстеження житлово-побутових умов мешканців Березівської міської ради від 26.03.2026 року.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов мешканців Березівської міської ради ОТГ від 26.03.2026 року, складеного та підписаного секретарем міської ради Шевченко С.О. та депутатом міської ради Анісімовим О.А. вбачається, що на підставі свідчень сусідів встановили, що ОСОБА_2 проживала без реєстрації разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_9 ) з 2014 року до дня смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд вважає, що довідка про фактичне місце проживання, надана заявником не може бути єдиним та вирішальним доказом факту постійного проживання заявника з ОСОБА_14 на момент смерті останньої, без допиту свідків зазначених у акті обстеження житлово-побутових умов мешканців Березівської міської ради ОТГ від 26.03.2026 року та дослідження цього акту на підставі якого дана довідка сформована посадовими особами Березівської міської ради, оскільки суд позбавлений можливості перевірити факти зазначені у ній.

Представником заявника крім вищевказаних довідок та акту обстеження житлово-побутових умов мешканців Березівської міської ради ніяких більше доказів не надано. Будь-яких довідок із ЖЕКу чи показів свідків, що підтверджують факт проживання за вказаною адресою надано не було. Доказів сплати комунальних послуг за утримання будинку, ведення спільного господарства заявниці з матір`ю також не надано.

Окрім того, судом звернуто увагу на ту обставину, що представник заявника просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , із спадкодавицею ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адреою: АДРЕСА_1 , однак довідка виконавчого комітету Березівської міської ради від 26.03.2026 року №01/08-34/710 та акт обстеження житлово-побутових умов мешканців Березівської міської ОТГ стосуються адреси: АДРЕСА_2 , тобто відмінної, ніж зазначено у мотивувальній та прохальній частині заяви ОСОБА_15 .

Оскільки докази у справі не дають підстав для однозначного висновку про факт постійного проживання ОСОБА_2 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 станом на дату смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а суд неуповноважений на підставі припущень вважати доведеним той чи інший юридичний факт, то у задоволенні заяви належить відмовити з огляду на те, що заявниця не довела у передбачений законом спосіб факт постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем.

Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Березівська міська рада Одеської області про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Панчишин А.Ю.