Рішення № 137059226, 01.06.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 592/18931/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Суми

Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Гончаренко Л.М., за участі секретаря судового засідання Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 30.04.2025-100001443 від 30.04.2025 у розмірі 39390,00 грн, з яких: 13000 грн - заборгованість за основним боргом, 17290 грн - заборгованість за процентами, 650,00 грн - комісія за надання кредиту, 1950,00 грн додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), 6500,00 грн - неустойка, а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 30.04.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" та відповідачем у електронній формі з використанням системи BankID Національного банку України було укладено кредитний договір № 30.04.2025-100001443, за умовами якого позивач зобов`язувався надати відповідачу кредит у розмірі 13000,00 грн строком на 168 днів (до 14.10.2025), а відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити нараховані проценти і комісії. Позивач стверджує, що 30.04.2025 кредитні кошти у розмірі 13000,00 грн було перераховано на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 через платіжну систему iPay.ua за посередництва товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні Платіжні рішення". Позивач також зазначав, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у заявленому розмірі.

В подальшому, позивач клопотав про витребування від акціонерного товариства "Ощадбанк" (ЄДРПОУ 0032129) інформації про те, чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), а також про рух коштів по відповідному банківському рахунку в період з 30.04.2025 року та наступні 5 календарних днів.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 07.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 27.03.2026 витребувано від акціонерного товариства "Ощадбанк" зазначену вище інформацію.

У судове засідання представник позивача не з`явився, направив заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка належним чином повідомлена про час та місце розгляду в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомила. Від представника позивачки адвоката Грищука Д.В. до канцелярії суду 25.03.2026 року подано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено, що відповідачка отримувала кредиті кошти.

31.03.2026 року до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача просив позовні вимоги задовольнити. Розгляд справи проводити без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного доказу зокрема і всіх доказів у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, кредитний договір, укладений небанківською фінансовою установою, є реальним правочином і вважається укладеним з моменту фактичного передання грошових коштів позичальнику. Для виникнення у позичальника зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів необхідним є реальне отримання ним коштів від кредитодавця.

Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

До позовної заяви позивачем додано копію кредитного договору (оферти) № 30.04.2025-100001443 від 30.04.2025, укладеного в електронній формі, скриншот проходження відповідачем ідентифікації через систему BankID Національного банку України (а.с. 19, зв.б.), лист товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні Платіжні рішення" вих. № 14-1711 від 17.11.2025, яким підтверджується перерахування 30.04.2025 коштів у розмірі 13000,00 грн на номер картки НОМЕР_1 (транзакція № 726855896 в системі iPay.ua) (а.с. 21), а також довідку-розрахунок заборгованості (а.с. 22).

Суд зазначає, що зазначені документи можуть свідчити про факт укладення кредитного договору в електронній формі та про ініціювання позивачем платіжної операції з перерахування коштів на зазначений номер картки. Водночас самі по собі квитанція платіжної системи та лист посередника у здійсненні розрахунків не є беззаперечним доказом реального отримання грошових коштів відповідачем, оскільки не підтверджують факт зарахування коштів на рахунок саме відповідача у банківській установі.

З метою перевірки обставин отримання відповідачем кредитних коштів суд за клопотанням позивача витребував від акціонерного товариства "Ощадбанк" (банківської установи, яка, за твердженням позивача, є емітентом картки, на яку перераховувались кошти) відомості, що становлять банківську таємницю.

На виконання ухвали суду акціонерне товариство "Ощадбанк" листом, отриманим судом 08.05.2026 по вх. № 1594/26, повідомило, що фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) рахунки в акціонерному товаристві "Ощадбанк" не відкривались, зазначення в резолютивній частині часткового номеру банківської платіжної картки унеможливлює ідентифікацію клієнта через наявність співпадінь (а.с. 88).

Крім того, за клопотанням представника відповідача суд витребував від акціонерного товариства КБ "Приватбанк» відомості, що становлять банківську таємницю.

На виконання ухвали суду акціонерне товариство КБ "Приватбанк" листом від 06.04.2026 року, отриманим судом 16.04.2026 по вх. № 5140, повідомило, що фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) картку № НОМЕР_4 не емітовано (а.с. 79).

Суд виходить з того, що відповідь акціонерного товариства "Ощадбанк" є офіційним документом, наданим банківською установою на виконання ухвали суду в порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність". Банківська установа несе юридичну відповідальність за достовірність відомостей, що становлять банківську таємницю і розкриваються на підставі рішення суду. Немає жодних підстав піддавати сумніву зміст цієї відповіді.

Отже, банківська установа, яка на твердження позивача, є емітентом карток відповідної платіжної системи та на яку, мали надійти кредитні кошти, офіційно підтвердила, що рахунків на ім`я відповідача в цьому банку не існує. Це означає, що картка № НОМЕР_1 , на яку, як стверджує позивач, перераховано 13000,00 грн, або не належить відповідачу ОСОБА_1 або емітована іншим банком.

Суд не вважає за можливе перебирати на себе тягар з`ясування або доказування фактів та обставин у цій справі, оскільки такими діями неминуче порушить принцип змагальності сторін, закріплений у ст. 12 ЦПК України.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено факт реального отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 13000,00 грн. Відповідно, не виникло і зобов`язання відповідача щодо повернення кредиту, сплати процентів, комісій та неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 81, ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Цивільного процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позову, судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп., сплачений позивачем при поданні позовної заяви, відшкодуванню позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 11, 12, 77-81, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 274-280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр".

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (місцезнаходження: м. Київ вул. Саксаганського, 133А, код ЄДРПОУ 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Л.М.Гончаренко