Рішення № 137058320, 11.05.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/2664/25

провадження № 2/445/399/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М. В.

секретаря судового засідання Назар С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом ТзОВ "Західна Агровиробнича компанія" до ОСОБА_1 , ТзОВ " Золочівський Елеватор" про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, скасування запису щодо реєстрації права оренди,

в с т а н о в и в :

14 жовтня 2025 року, через систему «Електронний суд», представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» Русин Ю.Ю. звернувся до Золочівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 , ТзОВ «Золочівський елеватор» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 16.08.16 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Райз-Захід» уклало з ОСОБА_1 договір оренди землі № б/н, на підставі якого набуло право оренди земельної ділянки 4621882800:31:000:0140, площею 2,8525 га, яка розташована на території Єлиховицька с/р .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди вказаної земельної ділянки проведено державну реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки.

Згідно з пунктом 8 Договору оренди землі від 16.08.16 року сторони домовилися, що Договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь якому випадку Сторони дійшли згоди, що даний Договір та право оренди за Даним Договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем. Також сторони погодили, що після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

21.03.2018 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Райз-Захід», ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 16.08.16 року, за умовами якого, серед іншого, сторони погодили внести зміни до п. 8 Договору та продовжити його на 7 (сім) років, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь якому випадку Сторони дійшли згоди, що даний Договір та право оренди за Даним Договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем, а також сторони погодили, що після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Строк дії Договору оренди землі спливає 21.03.2025 року.

Маючи намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, 20.02.2025 року Позивач надіслав Відповідачу - 1 лист-повідомлення № 263 від 18.02.2025 року про намір продовжити дію договору оренди землі б/н від 16.08.16 року, який Відповідач 1, отримав, що доводиться трекінгом поштового відправлення.

Таким чином, до закінчення строку дії договору оренди Позивач, як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк, у встановленому порядку звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права на поновлення договору, яке йому гарантоване умовами договору та положеннями вказаної норми права та запропонував підписати додаткову угоду, що підтверджується квитанцією установи поштового зв`язку про прийняття поштового відправлення та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач зобов`язаний був протягом місяця розглянути на предмет відповідності вимогам закону, узгодити, за необхідності, істотні умови договору, а за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист Відповідач - 1 не надав, тобто не скористався правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечив проти продовження Договору на новий строк.

Отже, Позивач вважає поновленим Договір оренди землі б/н від 01.02.2025 року на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі», а тому наявні підстави для визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення строку його дії в судовому порядку.

Разом з тим, відповідно до довідки (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, право оренди вказаної земельної ділянки, проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису: 59401428.

Таким чином, Позивач дізнався про те, що Відповідач - 1 уклав договір оренди земельної ділянки, яка знаходилась в оренді у Позивача, з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗОЛОЧІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (відповідач 2).

Враховуючи наведене позивач вважає неправомірними дії Відповідача 1 та Відповідача - 2 щодо укладення договору оренди на земельну ділянку, яка знаходилась в оренді у Позивача, що грубо порушує норми ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», а заявлені Позивачем у позові вимоги відповідають встановленим ч. 2 ст. 16, ст. 651 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20, ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 33 «Про оренду землі» способом захисту порушених прав Позивача і є ефективним способом їх захисту у спірних правовідносинах. Просить суд: визнати укладеною додаткову угоду №БН від 01.02.2025 року до договору оренди землі б/н від 16.08.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 у наведеній редакції; визнати відсутнім у Відповідача 2 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗОЛОЧІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» права оренди земельної з кадастровим номером 4621882800:31:000:0140, площею 2,8525 га, розташованої за адресою: Єлиховицька с/р, номер запису про інше речове право: 59401428; скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4621882800:31:000:0140, площею 2,8525 га, розташованої за адресою: Єлиховицька с/р, номер запису про інше речове право: 59401428.

Представник ТзОВ «Золочівський елеватор» - адвокат Шала Р.М. подав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» відмовити. При цьому зазначає, що спірний договір оренди землі був чинним до 21.03.2025 року. Позивач, всупереч передбаченому договором та Закону порядку, не повідомив орендодавця про намір продовжити дію договору у визначені строки. В даному випадку, позивач, з метою реалізації наданого йому законом переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, мав звернутися до Відповідача 1 з відповідним письмовим повідомленням у межах встановленого договором строку: не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору.

Що стосується заявлених Позивачем позовних вимоги про визнання відсутнім права оренди у Відповідача 2 на спірну земельну ділянку та про скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, то такі позовні вимоги є безпідставними і не підлягають до задоволення, оскільки Відповідач 2 набув право оренди земельної ділянки на підставі укладеного з Відповідачем 1 договору оренди, на виконання приписів ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди цієї земельної ділянки було зареєстровано.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівський елеватор» у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про день та час розгляду справи.

Суд вважає, що справу можна розглянути за відсутності сторін, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 01 жовтня 2020 року.

В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Відповідач ОСОБА_2 є власником земельної площею 2.8525 (га), кадастровий номер: 4621882800:31:000:0140, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Золочівський р., с/рада. Єлиховицька на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 278, виданий 04.04.2016,приватним нотаріусом Золочівського нотаріального округу Папірянською О.О. Цільове призначення ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно договору оренди землі від 16 серпня 2016 року ОСОБА_3 надала вищевказану ділянку в оренду ТзОВ «Райз-захід», строк дії договору оренди землі 7 років.

Відповідно до п. 11 договору оренди, орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року.

21.03.2018 року до зазначеного договору оренди землі укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої замінено орендаря ТзОВ «Райз-захід» на ТзОВ «Західна агровиробнича компанія».

Згідно п. 4 додаткової угоди від 21.03.2018 року до договору оренди землі від 16.08.2016: «Додатково, крім заміни сторін орендаря, сторони домовились внести наступні зміни в договір оренди землі в пункт 2 та викласти його в наступній редакції: «п. 2.4 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 47733,35 грн.

П. 4.1. Внести зміни у Договір оренди землі в пункт 8 та викласти його в наступній редакції: п. 8 договір укладено строком на 7 (сім) років, сплив якого починається з дана моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.». 4.2. Внести зміни у Договір в пункт 4 та викласти його в наступній редакції: 4.1. орендна i плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 4296, 00 грн. за рік оренди.».

Відомості щодо належної сплати орендної плати за попередні роки позивачем не надано.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 122217533 від 27.04.2018, земельна ділянка за кадастровим номером 4621882800:31:000:0140, площею 2,8525 га перебувала в оренді на підставі договору оренди землі б/н від 16.08.2016, додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 21.03.2018 року, орендар ТзОВ «Західна агровиробнича компанія», строк дії договору 7 років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі, тобто до 21.03.2025 року.

29 січня 2025 року ОСОБА_2 скерувала на адресу ТзОВ «Західна агровиробнича компанія лист, в якому повідомила про відсутність наміру поновлювати дію Договору оренди земельних ділянок, в тому числі щодо земельної ділянки ділянки 4621882800:31:000:0140.

Вказаний лист скеровано на адресу позивача 30 січня 2025 року та отриманий останнім 04 лютого 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 8070000074311.

ТОВ «Західна агровиробнича компанія» 18.02.2025 року за вих.№263 підготувало на ім`я орендодавця ОСОБА_2 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди спірної земельної ділянки від 01.01.2018 та підписати додаткові угоди, після чого направити один екземпляр позивачу.

Фактично вказаний лист-повідомлення з проектом угоди відправлено позивачем на адресу ОСОБА_2 лише 01.03.2025 року

24 березня 2025 року між ОСОБА_2 та ТзОВ «Золочівський елеватор» укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком на 15 років з правом пролонгації.

Право оренди на спірну земельну ділянку зареєстровано за новим орендарем ТзОВ «Золочівський елеватор», що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав № 421966333 від 09.04.2025 року.

Позивачем надано довідку №5615 від 10.10.2025, згідно якої земельна ділянка з кадастровим номером 4621882800:31:000:0140 знаходиться в межах поля № 104-9190, перебуває в користуванні підприємства та засіяна сільськогосподарською культурою - Соняшник під урожай 2025 року.

Доказів, які б підтверджували, що спірна ділянка була засіяною будь-якою культурою, станом на 21.03.2025 року позивачем не надано, натомість надано докази, що ділянка засівалась вже після строку дії договору оренди з позивачем.

Звертаючись з позовом до суду, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» посилається на те, що дії відповідачів не відповідають умовам договору оренди землі, положенням земельного законодавства та порушують переважне право позивача на поновлення оренди землі.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

За змістом ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1ст.638 ЦК України).

В силу вимог ч.ч.1-3 та ч.ч. 5-6 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Як визначено в ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Так, відповідно до приписів ч. 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (чинних на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності).

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст.33 Закону України «Про оренду землі», є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.

При цьому реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини друга-п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі») процедури та строків, так і наявності волевиявлення сторін.

Велика Палата Верховного суду неодноразово зазначала в постановах, зокрема від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18) від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, перелік юридичних фактів які є необхідними для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених статтею 33 Закону №161-ХІV, та у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20) зробила висновок, за яким, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проєкт додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проєкту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проєкт додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»)».

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Судом встановлено, що договір оренди землі від 16.08.2016, враховуючи умови додаткової угоди від 21.03.2018 року до договору оренди землі, укладено між сторонами на 7 років до 21.03.2025 року.

Додатковою угодою №б/н від 21.03.2018 до договору (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) сторони погодили, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмо орендодавця про намір продовжити його дію.

Зважаючи на умови погодженого між сторонами договору останнім днем для повідомлення позивачем про намір поновити договір оренди було 21.12.2024, однак, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач скерував на адресата ОСОБА_2 лист-повідомлення №263 від 18.02.2025 про намір продавжити сток дії договору оренди лише 20.02.2025, тобто з порушенням строків установлених договором.

Разом з тим, ОСОБА_2 завчасно до закінчення строку договору оренди землі скерувала на адресу ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» лист, в якому повідомила про відсутність наміру поновлювати дію Договору оренди земельних ділянок, що належать їй на праві приватної власності, в тому числі щодо земельної ділянки ділянки 4621882800:31:000:0140. Вказаний лист направлено на адресу позивача 30 січня 2025 року та отриманий останнім 04 лютого 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 8070000074311.

Зазначене чітко та послідовно підтверджує безпідставність тверджень позивача щодо порушення його прав, оскільки відповідач ОСОБА_2 до закінчення строку договору оренди землі повідомили позивача про небажання поновлювати дію договору.

Лист орендодавця є достатнім підтвердженням відмови орендодавця від подальшої пролонгації відповідного договору на новий строк.

Відтак, відповідач ОСОБА_2 , завчасно попередивши позивача про небажання продовжувати дію договору оренди землі від 16.08.2016, після завершення строку його дії, правомірно та на власний розсуд уклала договір оренди земельної ділянки із новим орендарем ТзОВ «Золочівський елеватор».

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Те, що ОСОБА_4 не надала відповіді саме на лист-повідомлення ТОВ «Західна агровиробнича компанія» від 18.02.2025 щодо реалізації переважного права на укладення відповідного договору оренди землі на новий строк на увагу не заслуговують, так як не спростовують відсутність у відповідача наміру продовжувати договірні правовідносини з позивачем як орендарем, про що вона його завчасно повідомила.

У своїй постанові від 28.05.2024 справа № 604/648/23 та від 28.09.2020, справа № 272/440/18 Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору (постанова ВС КЦВС від 28.05.2024 у справі №604/479/23).

Суд також звертає увагу позивача на те, що запропонований позивачем до укладення проект додаткової угоди до договору оренди землі містить інші умови, аніж сам договір оренди, та позивачем запропоновано доповнити такий договір новими пунктами, а саме умовами використання земельної ділянки (п.1.2), прикінцевими положеннями (п.1.3) щодо істотних умов договору.

Однак Верховний Суд у своїх постановах від 21 березня 2024 року у справі № 604/423/23, від 08 березня 2024 року у справі № 604/425/23, від 08 травня 2024 року у справі № 604/483/23, дійшов висновку, що на зміну істотних умов договору необхідна згода сторін (частина четверта статті 33 Закону № 161-XIV). Натомість такої згоди сторони у цій справі не досягли.

В ході судового розгляду не встановлено наявність у позивача суб`єктивного матеріального права та охоронюваного законом інтересу на захист якого подано позов, зокрема, щодо порушення переважного права ТОВ «Західна агровиробнича компанія», оскільки ОСОБА_2 у встановленому законом порядку вказала на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі з позивачем, що беззаперечно свідчить про відсутність її волевиявлення на поновлення договору оренди землі чи укладення на новий строк з позивачем.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено відсутність волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі з позивачем, а саме вона висловила своє небажання продовжувати строк дії цього договору і не підписала додаткової угоди до нього, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк припинилося та судовому захисту не підлягає.

Щодо клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, суд зазначає, що згідно з п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 10 ч. 1 ст. 252 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Ознайомившись з клопотанням та доданими до нього матеріалами, суд вважає, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки подана на розгляд Великої Палати Верховного Суду справа не є подібною та відрізняється як складом учасників так і змістом позовних вимог. Зокрема у вказаній справі питання передане на розгляд Великої палати Верховного суду в частині того, що єдиним належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах уважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Разом з тим, у справі, яка перебуває у провадженні Золочівського районного суду Львівської області орендодавець не є позивачем у справі.

Водночас суд зауважує, що укладення ОСОБА_2 нового договору оренди землі з іншим орендатором не порушує переважне право ТОВ «Західна агровиробнича компанія», оскільки дія попереднього договору оренди землі закінчилася 21.03.2025, а новий договір укладений відповідачем вже після його припинення 24.03.2025.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. 2,4,5,11,13, 141, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання представника позивача ТзОВ "Західна Агровиробнича компанія" про зупинення провадження у справі - відмовити.

у задоволенні позову ТзОВ "Західна Агровиробнича компанія" до ОСОБА_1 , ТзОВ " Золочівський Елеватор" про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено до 20.05.2026р.

Суддя М. В. Бакаїм