Ухвала суду № 137057758, 02.06.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 рокуСправа № 331/4425/26 Провадження № 1-кс/331/1152/2026

Слідчий суддя Олександрівського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 ,

секретарка судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (далі - Компанія) на бездіяльність уповноваженої особи СВ УСБУ в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР),

встановив:

20.05.2026 до суду надійшла вказана скарга.

Узагальненими доводам скарги є те, що Компанія звернулась до УСБУ в Запорізькій області з заявою від 06.05.2026 № 13/443 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України (далі - Заява).

Представник Компанії зазначає, що в Заяві міститься зміст викладених обставин, які можуть свідчити про вчинення злочину, а також зазначалось прохання внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; розпочати досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення діянь, які містять ознаки складу злочину; залучити Компанію до кримінального провадження в якості потерпілої особи; надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вказаних обставин.

Листом від 14.05.2026 № 59/14/59/14-5160 СВ УСБУ в Запорізькій області Компанію повідолено про відсутність законних підстав для внесення викладених у Заяві відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.

На переконання скаржника таке рішення СВ УСБУ в Запорізькій області суперечить вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 214 КПК України та «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора 30.06.2020 № 298, оскільки слідчим, прокурором чи іншою службовою особою, уповноваженою на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань невнесена.

Ухвалою слідчого судді від 20.05.2026 відкрито провадження за скаргою; витребувано в СВ УСБУ в Запорізькій області матеріал перевірки за заявою Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» №13/443 від 06.05.2026 до УСБУ в Запорізькій області.

В нинішнє судове засідання скаржник і представник СВ УСБУ в Запорізькій області не з`явилися.

Перший подав заяву про розгляд скарги без його участі, другий причину неявки не повідомив.

Вирішуючи питання про можливість розгляду скарги без участі скаржника слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу. Водночас частиною другою цієї ж статті передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги.

Слідчим суддею відкрито провадження за скаргою 20.05.2026. Розгляд скарги призначався на 22.05.2026, втім скаржник в засідання не прибув, подавши перед тим заяву про розгляд скарги без його участі. Розгляд скарги відкладено на 02.06.2026.

Діючим процесуальним законом прямо не визначений алгоритм дій у такого роду випадках (як то залишення без розгляду скарги, чи її повернення), тому з урахуванням наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду скарги представника Компанії по суті без участі останнього.

Відсутність в судовому засіданні представника СВ УСБУ в Запорізькій області також не перешкоджає розгляду скарги.

Оцінивши та дослідивши скаргу і доводи якими вона обґрунтовується, вивчивши повідомлення надане СВ УСБУ в Запорізькій області, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України.

Так, ч. 1 ст. 303 КПК України закріплений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена така бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Підставою кримінальної відповідальності згідно з ч. 1 ст. 2 КК України є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Стаття 11 Кримінального кодексу України визначає, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

При цьому Особлива частина Кримінального кодексу України визначає, які саме діяння є кримінальними правопорушеннями, в чому полягає об`єктивна та суб`єктивна сторона того чи іншого кримінального правопорушення, їх кваліфікуючі ознаки тощо.

Виходячи з наведеного, за умови наявності в заяві, повідомленні тих чи інших об`єктивних даних, що дійсно містять ознаки відповідного кримінального правопорушення, то такі заяви чи повідомлення необхідно вважати саме заявами, повідомленнями про вчинені кримінальні правопорушення, відомості про які підлягають внесенню слідчим, дізнавачем, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку та строки, передбачені ст. 214 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Згідно з п.п. 4, 5 ч.5 ст. 214 КПК України та пункту 1 глави 2 розділу I Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Отже незважаючи на те, що ст. 214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, виходячи з змісту ч. 5 ст. 214 КПК України, зміст таких відомостей має бути підданий оцінці.

Повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленнях потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.

Оскільки КПК України надана можливість оскаржити дії слідчого/прокурора, то у слідчого судді виникають повноваження щодо перевірки правильності висновку слідчого/прокурора в результаті такої оцінки.

Вказане відповідає основним положенням цього Кодексу, зокрема п. 18 ст. 3 КПК України (визначення основних термінів Кодексу), відповідно до якого, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю з дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов`язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.

Водночас, зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов`язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.

Тобто, підставою внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування можуть слугувати не будь-які заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, а лише ті, у яких зазначені фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що є гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу, оскільки безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник має зазначити у повідомленні конкретні, відомі йому обставини такого злочину.

Дійсно, у особи, яка подає заяву, відсутній обов`язок наводити в ній всі фактичні обставини певного злочину. Забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладено саме на органи досудового розслідування та є одним із завдань кримінального провадження.

Однак до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про конкретне кримінальне правопорушення, а не про будь-які дії, які не містять таких ознак.

Завдання і функція слідчого судді, прийняття ним рішення, зокрема при розгляді скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР, не може зводитись до формальної перевірки факту внесення чи невнесення в ЄРДР відповідних відомостей, натомість слідчий суддя відповідно до вимогам ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення є його суспільна небезпечність. Кримінального правопорушення серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень або проступків (адміністративних, дисциплінарних та інших).

Загальна позиція скаржника зводиться до того, що у Заяві міститься зміст викладених обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Не оцінюючи обґрунтованість Заяви на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення, слідчий суддя не погоджується такою позицію скаржника. У заяві буквально йдеться про те, що майно - трактор колісний John Deere 8370R, власником якого, як стверджував заявник, є Компанія, 06.11.2020 на підставі договору фінансового лізингу від 05.11.2020 № 21-20-152 ств-фл/393 (далі договір Лізингу), передано Товаритсу з обмеженою відповідальністю «Імені Гагаріна» (далі - ТОВ). Вказане ТОВ здійснювало господарську діяльність у с. Великобілозерка Василівського (колишня назва Великобілозерський) району Запорізької області. Там же, станом на 07.10.2021, знаходився предмет лізингу - трактор. Окрім цього в Заяві згадуються загальновідомі обставини про початок повномасштабного вторгнення рф в Україну і окупацію території с. Великобілозерка. Натомість в Заяві відсутня будь-яка інформація про те, що майно перебувало в с. Великобілозерка на момент повномасштабного вторгнення, що воно залишилося там після окупації і головне, що воно привласнено чи знищено представниками держави-агресора, а не використовується, до прикладу тим же ТОВ «Імені Гагаріна». Інформації щодо діяльності вказаного ТОВ після 07.10.2021 ні в Заяві, ні доданих до заяви документах, не міститься. Не можна зрозуміти чи виконувало це ТОВ свої зобов`язання за договором Лізингу, в якому обсязі, чи не існує спір цивільного характеру між сторонами договору Лізингу тощо.

Отже слідчий суддя вважає, що в Заяві відсутні відомості, які свідчать або можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України), тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

у задоволенні скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», на бездіяльність уповноваженої особи СВ УСБУ в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1